Приклад виконання завдання. Губенко видала довіреності Шумко і Кирилко на отримання грошо­вих вкладів у відділеннях ощадного банку в місті Харкові

Губенко видала довіреності Шумко і Кирилко на отримання грошо­вих вкладів у відділеннях ощадного банку в місті Харкові. Незабаром вона померла. Її сестри пред’явили позов про визнання довіреностей не­дійсними і стягнення з Шумко і Кирилко одержаних сум, вказавши, що Губенко в момент оформлення довіреностей внаслідок хворобливого стану не могла розуміти значення своїх дій і керувати ними. Суд позов не задовольнив, оскільки, як встановила судово-психіатрична експер­тиза, Губенко розуміла значення своїх дій і могла керувати ними в мо­мент видачі довіреностей.

Чи може суд визнати довіреність недійсною? Які наслідки випливають зі смерті Губенко, що видала довіреність? Яке рішення повинен прийняти суддя?

Вирішення

Аналіз умов завдання дає підстави дійти висновку, що для його вирішення потрібно знати теми «Правочини», «Представництво», «Довіреність», «Спадку­вання» і насамперед, розглянути питання щодо визнання правочину недійсним.

Описова частина. Змістом позовної заяви спадкоємців Губенко є визнан­ня недійсними довіреностей свого спадкодавця і стягнення одержаних за ними грошей Шумко і Кирилко у відділеннях ощадного банку. Підставою позовних вимог був зазначений хворобливий стан Губенко, внаслідок якого вона не могла розуміти значення своїх дій і керувати ними. Відповідачки позов, не визнали, оскільки Губенко розуміла значення своїх дій і могла керувати ними.

Мотивувальна частина. Для вирішення цього завдання мають значення такі обставини: правова підстава, за якою Губенко видала Шумко і Кирилко до­віреності; час отримання грошей в ощадному банку; розмір отриманих коштів. Оскільки більшість фактичних обставин правовідносин, які відбулися, нам не­відомі, можемо передбачити декілька варіантів рішень:

- в першому варіанті рішення ми виходимо з того, що між Губенко та Шумко і Кирилко виникли відносини з представництва, передбачені п. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), за яким Шумко і Кирилко зобов’язались або мали право вчинити правочин (отримати гроші в ощадному банку) від імені Губенко. Представництво ґрунтувалось на підставі договору доручення, укладеного в усній формі (ст. 1000 ЦК України), та довіре­ностей, які відповідно до п. З ст. 244 ЦК України Губенко видала Шумко і Ки­рилко. Ст. 239.ЦК України не передбачає можливості виникнення прав та обов’язків за правочином у представників, тому отримані гроші повинні бути повернуті Шумко і Кирилко спадкоємцям Губенко, оскільки відповідно до ст. 1216 ЦК України до них перейшли всі майнові права та обов’язки померлого як до універсальних правонаступників, незалежно від того, коли вони виникли - до смерті чи після смерті спадкодавця якщо вони не припинилися смертю спад­кодавця.

- у другому варіанті рішення, яке істотно відрізняється від попереднього, ми виходимо за межі заперечення позову. Можливо, Губенко видала довіреності Шумко і Кирилко не на підставі представництва, а за іншими правочинами. Наприклад, мав місце договір дарування в усній формі на суму, яка не пере­вищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів грома­дян, що передбачається ст. 719 ЦК України. Або у формі довіреності могли бути здійснені розрахунки за усними оплатними договорами (купівлі-продажу, най­му, підряду й інші). Зрозуміло, що у цьому випадку представництво за довірені­стю є удаваним правочином, оскільки він укладений сторонами тільки для при­ховування іншого правочину (дарування, купівлі-продажу чи інших) і для спрощення отримання коштів в ощадному банку. Ст. 235 ЦК України правовим наслідком, удаваного правочину передбачає застосування до сторін правил того правочину, який вони насправді вчинили. Тому право на отримані кошти ви­никає у Шумко і Кирилко, якщо вони встигли отримати кошти до часу смерті Губенко, а у сестер Губенко, якщо Шумко і Кирилко не встигли отримати кошти до смерті Губенко, оскільки обов’язок сплати за невиконаними договорами спа­дкодавця буде покладений на спадкоємців (сестер Губенко), що передбачено ст. 1218 ЦК України.

- Резолютивна частина. Виходячи зі встановлених фактичних обставин, можна дійти таких висновків по суті розглянутого завдання. У першому випад­ку цивільний позов сестер Губенко підлягає задоволенню повністю, якщо буде встановлено, що між сторонами виникли відносини з представництва, перед­бачені п. 1 ст. 237 ЦК України, а отримані Шумко і Кирилко гроші мають бути повернуті спадкоємцям Губенко. У другому випадку позов не підлягає задово­ленню. Якщо довіреність була видана не на підставі представництва, а за ін­шим договором, то право на отримані кошти у Шумко та Кирилко виникає з моменту їх одержання до часу смерті Губенко.

Тема 1.

Поняття, функції принципи і системи цивільного права. Особливості цивільних правовідносин.

Мета: Знати функції і принципи цивільного права, мати уявлення про особливості цивільних правовідносин вміти використовувати теоретичні знання при вирішенні практичних ситуацій

Забезпечення:

1. Конституція України

2. Цивільний Кодекс України

3. Харитонов "Цивільне право"

ПЛАН:

1. Метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин

2. Предмет цивільного права

3. Функції цивільного права

4. Принципи цивільного права

5. Система цивільного права

Завдання №1

Проведіть розмежування між предметом регулювання майнових відносин цивільним законодавством та господарським законодавством.

Наведіть приклади цивільно-правових інститутів та підгалузей цивільного права.

На прикладі будь-якого закону, який регулює особистості немайнові чи майнові відносини покажіть дію його у часі, у просторі та за колом осіб.

Проведіть порівняльний аналіз положень Книги 1 „ Загальні положення" ЦК України та Розділу 1 „ Загальні положення" УК УРСР. Відобразіть відповідь схематично.

Наведіть приклади застосування аналогії закону у цивільному праві.

Дата добавления: 2015-05-10