Що таке неустойка?

Одним із найбільш поширених видів забезпечення зобо­в'язань є неустойка. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума чи інша встановлена у договорі майнова цінність, яку боржник зобов'язаний сплатити або пере­дати кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання ним основного зобов'язання. Предметом не­устойки крім грошової суми може бути рухоме і нерухоме майно. Право на неустойку виникає незалежно від того, чи зазнав кредитор збитків унаслідок невиконання або нена­лежного виконання зобов'язання. Слід пам'ятати, що про­центи на неустойку не нараховуються. Неустойкою може бути забезпечена тільки дійсна вимога, тому що недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню.

Коли предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодав­ства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений угодою сторін. Зменшення неустойки за домов­леністю сторін можливе лише у випадках, визначених за­коном. Неустойка, яка підлягає сплаті, може бути зменше­на також за рішенням суду за наявності обставин, які за­слуговують на увагу, зокрема у випадках, коли розмір не­устойки значно перевищує розмір заподіяної шкоди.

Залежно від особливостей визначення розміру неустой­ки і характеру порушення є такі різновиди неустойки:

штраф і пеня.

Штраф — це неустойка у твердо визначеній грошовій сумі, яка стягується одноразово у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Так, відповідно до Положення про поставку продукції за поставку неякіс­ної продукції з постачальника стягується штраф у розмірі 20 % від вартості браку.

Пеня — це неустойка, яка обчислюється у відсотковому відношенні відносно розміру платежу за кожний день прострочення. Наприклад, відповідно до п. 39 Правил продажу непродовольчих товарів (27 травня 1996 р.) за кожний день затримки усунення недоліків у проданому товарі покупцеві сплачується неустойка в розмірі 1 % вартості товару.

За співвідношенням неустойки і збитків сторони можуть визначити та застосувати виключну, залікову, альтернатив­ну або штрафну неустойку.

За виключною неустойкою стягується лише неустойка. Цей вид неустойки широко застосовується в нормативних актах, які регулюють договори перевезення.

За заліковою неустойкою стягненню підлягає неустой­ка, а збитки відшкодовує винна сторона не в повному об­сязі, а лише в частині, яка не покрита неустойкою.

За альтернативною неустойкою уповноважений суб'єкт має право стягнути або неустойку, або збитки. Отже, право вибору надається кредиторові.

За штрафною неустойкою стягненню підлягають у по­вному обсязі неустойка і збитки.

Сплата (перед ання) неустойки, встановленої на випадок прострочення або неналежного виконання зобов'язання, не.звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі, якщо інше не передбачено порозумінням сторін. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків у повному обсязі за невиконання зобов'язання.

Кредитор має право на свій розсуд зажадати замість сплати неустойки і відшкодування збитків боржником тіль­ки виконання ним зобов'язання в натурі, якщо це відпові­дає інтересам кредитора.

Дата добавления: 2015-05-10