Передати покупцеві товар, передбачений договором

За договором купівлі-продажу одна сторона (прода­вець) передає або зобов'язується передати майно (то­вар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Це сплатний, двосторонній і консенсуальний договір. Він спрямований на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність покупця, і, отже, є юридичною підставою ви­никнення такого зобов'язального правовідношення, яке обумовлює в покупцяабсолютне речове право.

Зразок угоди сторін про розірвання договору

УГОДА ПРО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ №____

Від "_" ______ 200_ р.

м. _________ "_"______ 200_ р.

Замовник: _________________________________,

з однієї сторони, та

Виконавець:_______________________ \ _________

в особі: ___________________, який діє на підставі Стату­ту, з другої сторони,

Уклали цю Угоду про таке:

1. Замовник і Виконавець у зв'язку з _______________

(мотиви, підстави з яких сторони вирішили розірвати договір)

Домовились розірвати договір № ______ від " "___200_ р.

2. З моменту набрання чинності цією Угодою сторони не вва­жають себе пов'язаними будь-яким правами і обов'язками.

3. Зобов'язання, припинені цією Угодою, виконання яких повинно бути здійснено в такому порядку:

Замовник _________________________________

Виконавець ______________________________

4. Ця Угода складена у двох примірниках, один з яких знахо­диться в Замовника, а другий — у Виконавця.

5. Ця Угода набирає чинності з моменту її підписання.

Замовник Підпис _____ Виконавець Підпис _____

Які особливості договору купівлі-продажу?

Договір купівлі-продажу, як правило, має одноразовий характер і укладається переважно на те майно, яке є в на­явності і підготовлене для відчуження. Продавцеві спла­чується вартість відчужуваного майна лише у грошовому вираженні. Оплата придбаного майна повинна здійснюва­тися у національній валюті України — гривні, за винятком випадків, передбачених законом.

Предметом цього договору може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створе-

ний (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. В окремих випадках для покупця становить інтерес не саме придбане майно (як матеріальний об'єкт), а зафіксоване в ньому те чи інше право вимоги, наприклад, у разі купівлі цінних паперів. Предметом цього договору може бути і пра­во вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовують поло­ження про відступлення права вимоги.

Загальні положення про купівлю-продаж застосовують до договорів купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів. Особливості купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватись і законом.

Необхідно підкреслити, що договір купівлі-продажу зе­мельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна уклада­ється у письмовій формі й підлягає нотаріальному по­свідченню та державній реєстрації.

Право продажу майна, крім випадків примусового про­дажу, належить власникові. Це означає, що приймати рішення про відчуження майна (визначати його правову долю) має право лише його власник, оскільки за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати не лише саме майно, а й право власності на нього. Тільки за такої умови у покупця може виникнути відповідне право. Прода­вець не може передати покупцеві те, на що він сам не має права. Якщо продавець товару (майна) не є його власни­ком, покупець набуває права власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення. Так, Цивільним кодексом України встановлюється особливий порядок реалізації не витребуваних за договором побутово­го підряду виготовлених підрядником речей, або не витре­буваних на транспорті вантажів і багажу, майна, відправ­леного через органи зв'язку. У цих випадках продаж зазна­ченого майна не є примусовим, а лише здійснюється без згоди власника, оскільки такий невідомий або не виявляє Інтересу до належного йому майна, що може завдати охо­ронцю майнової шкоди.

Власникові не обов'язково особисто брати участь в укла­денні договору купівлі-продажу. Він може здійснити ці повноваження через свого представника чи комісіонера. Таким чином, якщо продавцем майна може бути лише пев­на особа, тобто, як правило, власник, то покупцем може бути будь-яка особа. Але обов'язковою умовою участі фізич­них осіб стороною в договорі купівлі-продажу є наявність у них достатньої дієздатності.

Правове регулювання відносин купівлі-продажу здій­снюється Цивільним кодексом України, Законами України "Про захист прав споживачів", "Про цінні папери і фондо­ву біржу", "Про товарну біржу", "Про приватизацію май­на державних підприємств", "Про приватизацію невели­ких державних підприємств", численними підзаконними нормативними актами.

Основні обов'язки продавця передбачено Цивільним ко­дексом України і Законом України "Про захист прав спо­живачів", відповідно до яких продавець зобов'язаний:

Цей обов'язок вважається виконаним, якщо продавець од­ночасно з переданням товару передав покупцеві його при­належності, а також документи, що до нього належать (тех­нічний паспорт, сертифікат якості тощо), передбачені дого­вором чи нормативно-правовими актами. У разі невиконан­ня цього обов'язку покупець має право вимагати передати йому товар і відшкодувати збитки чи взагалі відмовитись від виконання договору і вимагати відшкодування завда­них збитків. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покуп­цеві, якщо договором передбачено обов'язок продавця щодо доставки товару; надання товару в розпорядження покуп­ця, якщо товар має бути переданий покупцеві в місцезна­ходженні товару. Товар вважається наданим у розпоряджен­ня покупця, якщо він чітко ідентифікований для цілей цього договору шляхом маркування, повідомлення, надісла­ного покупцеві, або іншим чином;

— попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, права застави, до­вічного користування тощо). Невиконання цього правила дає покупцеві право вимагати зниження ціни або розірван­ня договору і відшкодування збитків, крім випадків, коли було доведено, що покупець знав або повинен був знати про права третіх осіб;

— виступити у справі на боці покупця, якщо до нього вчинено позов третіх осіб про відібрання товару з підстав, що виникли до його продажу. Продавець, що був притяг­нений до участі у справі, але не взяв у ній участі, позбавля­ється права доводити неправомірність ведення справ по­купцем. Якщо за рішенням суду товар буде відібрано у покупця, продавець зобов'язаний відшкодувати йому зав­дані збитки;

— повідомити покупця щодо якості товару, його не­доліків. Продавець відповідає за недоліки товару, які не були застережені ним при продажу. Так, відповідно до п. 17 Правил продажу непродовольчих товарів, затверджених на­казом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і тор­гівлі України від 27 травня 1996 р. № 294, при продажу товарів вітчизняного й іноземного виробництва господарю­ючий суб'єкт зобов'язаний надати покупцям достовірну інформацію про товар:

— назву нормативних документів, вимогам яких пови­нен відповідати товар;

— недоліки основних споживчих якостей товару;

— ціну та умови придбання товару;

— дату виготовлення;

— гарантійні зобов'язання виробника;

— правила й умови ефективного використання товару;

— строк придатності товару, інформацію про дії покуп­ця після його закінчення, а також можливі наслідки при невиконанні цих дій;

— назву й адресу виробника, а також підприємства, яке приймає претензії від покупців і здійснює ремонт та техніч­не обслуговування товару;

— відомості про сертифікацію товару (якщо він підля­гає обов'язковій сертифікації).

До обов'язків продавця також належить повідомлення покупця про товари, які за відповідних умов можуть стано­вити небезпеку для життя, здоров'я і майна покупця.

Щодо товарів, які надійшли в продаж від підприємця, повинна бути інформація про його прізвище, адресу, номер документа, який підтверджує право на заняття підприєм­ницькою діяльністю, назву органу, який видав його, гаран­тійний строк і строк придатності;

— зберігати майно і не допускати його погіршення, коли право власності переходить до покупця раніше від його передання. Наприклад, Порядок заняття торговель­ною діяльністю і правила торгового обслуговування населен­ня, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р., передбачає, що придбані покупцем ве­ликогабаритні товари (меблі, будівельні матеріали, піаніно, холодильник, пральна машина та ін.) можуть бути залишені ним на зберігання в магазині, але не більш як одну добу (п. 27). У такому разі продавець протягом цього строку відпо­відає за стан і якість майна, однак ризик випадкової заги­белі майна покладається на покупця як власника.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умо­ви: про кількість товару (встановлюється у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні); асортимент товару (продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті за видами, моделями, розмірами, кольорами чи іншими ознаками, погодженими сторонами); якість товару (продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору); гарантії якості товару (товар, що передається покупцеві, має відповідати вимогам щодо

його якості в момент передання; договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару); строк придатності товару (законом або іншими нормативно-правовими актами може бути вста­новлений строк, із закінченням якого товар вважається непридатним для використання за призначенням; продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, на який встановле­но строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до закінчення цього стро­ку); комплектність товару (продавець зобов'язаний переда­ти весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобо­в'язання); тару та упаковку (на продавця покладається обо­в'язок передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання); ціну товару (повинна бути обов'язково ви­значена в договорі шляхом досягнення щодо цього обо­пільної згоди); оплату товару (покупець зобов'язаний опла­тити товар після його прийняття або прийняття товаророз-порядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару); страхування товару (договором може бути встановлений обов'язок продавця або покупця застрахува­ти товар).

Які права покупця у разі придбання товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу?

За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу то­вару, зобов'язується передати покупцеві товар, що зви­чайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти і опла тити його. Цей договір є публічним. До відносин за догово­ром роздрібної купівлі-продажу з участю покупця — фізич­ної особи, не врегульованих Цивільним кодексом України, застосовують законодавство про захист прав споживачів.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам цього договору. Це означає, що товар повинен відповідати встановленим стандартам, техніч­ним умовам, зразкам, а якщо товар має недоліки, то прода­вець зобов'язаний зробити застереження про них. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений про конкретну мету придбання товару, про­давець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу това­ру за зразком та (або) за описом продавець повинен переда­ти покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

За недоліки товару продавець відповідає, коли покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які були до цього моменту. Якщо продавцем надано гарантії щодо якості товару, то продавець відпові­дає за їх недоліки, коли він не доведе, що вони виникли після передання товару покупцеві внаслідок порушення останнім правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Покупець у разі виявлення недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товарів протягом гарантійно­го або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, має право на свій вибір вимагати від продавця або виготовлювача:

• співрозмірного зменшення купівельної ціни;

• безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

• відшкодування своїх витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості това­ру покупець має право на свій вибір:

• відмовитись від виконання договору і вимагати повер­нення сплаченої за товар грошової суми;

• замінити товар неналежної якості на товар, що відпо­відає умовам договору.

У всіх названих випадках покупець має право на відшко­дування зазначених ним збитків.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його ви­готовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача.

Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару — протягом 14 днів або в інший строк за згодою сторін.

Дата добавления: 2015-05-10