Які зобов'язання сторін за договором перевезення вантажів?

За договором перевезення вантажу одна сторона (пе­ревізник) зобов'язується доставити довірений йому дру­гою стороною (відправником) вантаж до пункту призна­чення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладання договору підтверджується складанням транспорт­ної накладної (коносамента або іншого документа, передба­ченого транспортними статутами та кодексами).

Належне виконання договору перевізником обумовлене дотриманням ним низки обов'язків, що випливають безпо­середньо зі статуту (кодексу) і необхідних умов для нормаль­ного початку та завершення перевізного процесу. Це, зо­крема, реалізується на різних стадіях виконання договору:

при його укладенні; у процесі перевезення вантажу; збере­ження і видачі в пункті призначення.

На перевізника покладається обов'язок:

• своєчасно подати відправникові вантажу перевізні за­соби, справні в технічному і комерційному стані, тобто при­датні для перевезення конкретного вантажу (наприклад, контейнери й вагони, які очищені від залишків вантажу і сміття, а в необхідних випадках — промиті та продезінфі­ковані);

• своєчасно здійснити завантаження вантажу й оплом­бувати транспортний засіб (якщо за договором це покладе­но на перевізника);

• забезпечити цілісність і схоронність прийнятого до перевезення вантажу. Цей обов'язок виникає з моменту одержання перевізником вантажу до перевезення і до ви­дачі його одержувачеві у пункті призначення. Забезпечення цілісності та схоронності вантажу включає також дотри­мання особливих правил перевезення щодо певних видів вантажів (наприклад, вантаж, який швидко псується при перевезенні, потребує дотримання відповідних температур);

• доставити вантаж до пункту призначення у строк, встановлений погодженням сторін, якщо транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними, не передбачено інше, а в разі відсутності таких стро­ків — у розумний строк. Наприклад, на морському тран­спорті строки доставки вантажів можуть бути встановлені законом або договором, а в разі їх відсутності вантаж до­ставляється відповідно до строків, звичайно прийнятих у морській практиці (ст. 160 Кодексу торговельного море­плавства України);

• своєчасно повідомити одержувача про прибуття ван­тажу на його адресу. Так, залізниця повідомляє одержува­ча в день прибуття вантажу, проте не пізніше 12 годин на­ступного дня (ст. 58 Статуту залізниць);

• видати вантаж одержувачеві, зазначеному в транспорт­ному документі. При видачі вантажу в пункті призначення перевізник повинен дотримуватись правил, чинних на пев­ному виді транспорту. Так, відповідно до ст. 66 Статуту автомобільного транспорту, перевізник при здаванні ван­тажу одержувачеві зобов'язаний перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі: видачі вантажу зі складу ван­тажної автостанції; прибуття вантажу в несправному ку­зові рухомого складу та ін.

З фактом укладення договору перевезення вантажу певні права та обов'язки виникають також у відправника ванта­жу. Деякі з них передбачені транспортними статутами (ко­дексами) і правилами перевезень вантажів та передують укладенню договору, зокрема:

• відправник повинен пред'явити вантаж до перевезен­ня у належному стані, у справній тарі та упаковці, відпо­відно до державних стандартів і технічних умов, які забез­ печують повну його схоронність. Відповідно до транспорт­них статутів (кодексів), усі необхідні для перевезення мате­ріали (стойки, прокладки тощо) заготовляє і подає відправ­ник;

• відправник одночасно з пред'явленням вантажу подає перевізникові необхідну кількість примірників правильно заповнених транспортних документів, а також прикладає до них усі документи, необхідні для дотримання санітар­них, митних, карантинних та інших правил. На посвідчен­ня прийняття вантажу до перевезення відправникові на­дається вантажна квитанція;

• відправник повинен з метою ефективного використан­ня транспортних засобів, за загальним правилом, своєчас­но, повно і раціонально завантажувати їх. Водночас, на морському транспорті на вимогу відправника, якому для перевезення надано все судно (чартер), перевізник повинен відправити судно в плавання, навіть якщо не весь вантаж було завантажено. Перевізник у цьому разі зберігає право на повний фрахт, тобто плату за перевезення (ст. 155 Кодек­су торговельного мореплавства України);

• відправник зобов'язаний сплатити за перевезення ван­тажу встановлену плату за тарифом.

Обов'язки одержувача:

• своєчасно прийняти вантаж;

• здійснити остаточні розрахунки з перевізником і очи­стити транспортні засоби.

На деяких видах транспорту передбачається винагорода за дострокове навантаження або вивантаження транспорт­них засобів. Наприклад, за угодою сторін у договорі мор­ського перевезення може бути передбачена винагорода за закінчення завантаження судна раніше, ніж це передбаче­но стадійним часом (час, що визначається згідно з Кодек­сом торговельного мореплавства України) (ст. 49 Кодексу торговельного мореплавства України).

Який зміст договору перевезення вантажу автомобільним транспортом?

Договір перевезення вантажу автомобільним транспор­том можна укласти таким чином.

Дата добавления: 2015-05-10