Охарактеризувати сучасні проблеми вибору критеріїв оцінки здоров’я населення

Пояснити методику визначення експрес-індексу стрес-індикації дітей і підлітків та інтерпретацію отриманих результатів

Експрес-індекс стрес-індикації розраховуються шляхом сумації балів, одержаних під час оцінки кожного із його 5 компонентів за чотирьохбальною шкалою, а саме:

· емоційної стійкості,

· співвідношення ситуативної і особистісної тривожності,

· нервово-психічного напруження,

· інтегрального показника координації рухів,

· особливостей стану забезпечення діяльності серцево-судинної системи,

За допомогою методу експертних оцінок визначають кількісні критерії інтегративної оцінки одержаних показників, що за поточним функціональним станом організму та напрямками його корекції поділяються на чотири групи:

· група сприятливого прогнозу – до 6 балів;

· група спостереження (еустрес-фаза активації адаптаційних механізмів): потребує періодичного спостереження з боку шкільного лікаря, шкільного психолога та педагогів, необхідною є специфічна самокорекція функціонального стану з використанням психогігієнічних і психофізіологічних методик – 7-9 баллів;

· група ризику дезадаптації (дистрес-фаза гострого стресу): потребує посиленого нагляду з боку шкільного лікаря, шкільного психолога, педагогів і специфічної самокорекції функціонального стану з використанням психогігієнічних, психофізіологічних і психологічних методик подолання наслідків стресових, екстремальних та кризових ситуацій – 10-13 балів;

· група наявної дезадаптації: потребує негайної консультації педіатра, дитячого психоневролога, невропатолога, психіатра; необхідний постійний нагляд з боку шкільного психолога, психологічна підтримка педагогів тощо – понад 14 балів.

Завдання № 17

Протягом тривалого часу вирішується питання: якою мірою і з якою повнотою демографічні показники, такі, як смертність, дитяча смертність і середня очікувана тривалість життя, можуть служити показниками здоров’я населення. На сьогоднішній день доведено, що цілком припустимо використовувати з метою оцінки здоров’я тільки демографічні показники, це обумовлено тим, що показники смертності та середньої тривалості життя кращим чином акумулюють в собі всю попередню патологію захворюваності, дуже по–різному розподілену в часі.

Іншими словами, смертність не існує поза захворюваністю, тоді як захворюваність довгий час може існувати поза смертністю. Смертність ніби акумулює в собі всі патологічні процеси в організмі людини і відповідні їх захворювання, і в цьому їх єдність. Але не кожне захворювання закінчується смертю, і в цьому їх відмінність. Таким чином, якісною оцінкою здоров’я населення є смертність, дитяча смертність і середня очікувана тривалість життя.

Разом з тим, методи кількісної оцінки стану здоров’я населення чи його окремих груп нині ще недостатньо опрацьовані. Досить часто на практиці оцінюють стан здоров’я за параметрами захворюваності, при цьому для прийняття рішень використовується сукупність показників, кожний з яких оцінюється окремо. Наприклад, для визначення груп здоров’я осіб працездатного віку використовують характеристики тільки хронічних захворювань: їх виявлення за частотою звертань, частота загострень, ступінь важкості.

Показниками здоров’я людини—індивіда є:

1. Відсутність чи наявність хронічного захворювання;

2. Функціональний стан органів (з врахуванням способу життя та стану навколишнього середовища);

3. Специфічна резистентність, про яку можна судити за показниками захворюваності;

4. Психічний та фізичний розвиток.

Показниками здоров’я популяції є:

1. Тривалість життя;

2. Відтворення потомства;

3. Працездатність;

4. Захворюваність (відображає ступінь адаптації до умов середовища);

5. Задоволення життям.

Вивчення цих показників дозволяє розробити пропозиції щодо усунення несприятливих чинників навколишнього середовища.

Дата добавления: 2015-05-08