Охарактеризувати поняття «сфери здоров’я» та визначити чинники, що формують кожну складову

Пояснити методику комплексної оцінки ступеня ризику виникнення зорової патології дітей і підлітків та інтерпретацію результатів

Методика комплексної оцінки ступеня ризику виникнення зорової патології призначена для використання в організованих колективах з метою виявлення груп ризику щодо формування зниження гостроти зору, яка зумовлена впливом внутрішньошкільних чинників ще на донозологічному етапі,

Скринінгова методика, дозволяє вчасно звернути увагу на появу перших функціональних зрушень з боку зорової сенсорної системи та оцінити їх динамічні зміни не тільки з якісної, але й з кількісної точок зору, прогнозувати подальший розвиток патологічних станів, які виникли, тощо.

Для оцінки функціонального стану органу зору використовується спеціально розроблена анкета, яка включає у свою структуру перелік скарг, які найчастіше зустрічаються в процесі формування донозологічних станів, а також результати об’єктивних обстежень на підставі застосування загальноприйнятих в офтальмологічній та гігієнічній практиці методик.

З метою об’єктивізації отриманих даних розроблена методика комплексної бальної оцінки ступеня розвитку донозологічних станів, відповідно до якої кількісні показники, спочатку переводять у бальну систему, а далі помножують на ваговий коефіцієнт. І отримують результуючі бали. Ваговий коефіцієнт враховує неоднакову діагностичну цінність скарг, а також результатів об’єктивних досліджень для прогнозування формування донозологічних станів. Згідно із ступенем ризику щодо виникнення зорової патології досліджуваних поділяють на 4 групи:

· групу спостереження (стадія первинних проявів),

· групу суворого контролю (стадія донозологічних змін зворотного характеру),

· групу зворотної дезадаптації (стадія виражених донозологічних змін)

· групу незворотної дезадаптації (стадія формування патологічних зрушень.

Слід підкреслити, що запропонована методика дозволяє не лише визначити рівень поширення функціональних і патологічних зрушень з боку органу зору, але й науково обґрунтувати оптимальні шляхи і засоби їх запобігання та подолання.

Світова наука передбачає цілісний погляд на здоров`я як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери, або складові: фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові є невід`ємними одна від одної, вони тісно взаємопов`язані і саме разом, у сукупності, визначають стан здоров`я людини.

Фізичне здоров`я визначають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, фізіологічні функції організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівні фізичного розвитку органів і систем організму.

До сфери психічного здоров`я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяв, почуттів тощо. Психічне здоров`я пов`язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на, так би мовити, однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.

Духовне здоров`я залежить від духовного світу особистості, його сприйняття складових духовної культури людства - освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей в контексті власних ідеалів і світогляду - все це визначає стан духовного здоров`я індивіда.

Соціальне здоров`я індивіда залежить від економічних чинників, його стосунків із структурними одиницями соціуму - сім`єю, організаціями, через які відбуваються соціальні зв`язки - праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров`я, безпека існування тощо.

Дата добавления: 2015-05-08