Охарактеризувати роль батьків у формуванні ставлення дитини до фізичної культури

Першими вчителями маленької дитини стають її батьки, але часто процес навчання розпочинається раніше, ніж вони встигають усвідомити цей факт. Діти засвоюють спосіб життя батьків, у сім’ї закладаються основи багатьох умінь, навичок і звичок, виробляються оціночні судження та визначається життєва позиція підростаючого покоління. Це певною мірою стосується і ставлення до фізичної культури, до активного використання її засобів у побуті — для зміцнення здоров’я, всебічного розвитку і змістовної організації дозвілля.Функції батьків в організації фізичного виховання дітей можна згрупувати таким чином:

· створення необхідних матеріально-технічних умов для занять удома;

· контроль і сприяння дотриманню дітьми режиму дня, правил особистої гігієни, загартування, виконанню ранкової гімнастики і домашніх завдань;

· особиста участь у змаганнях сімейних команд, днях здоров'я, спортивно-художніх вечорах, фізкультурно-художніх святах, іграх, розвагах, прогулянках;

· організація змагань та ігор на дитячих майданчиках за місцем проживання і в школі;

· виконання обов'язків громадських тренерів і суддів.

Отже, успішне розв'язання завдань фізичного виховання учнів можливе лише за умови спільних, погоджених дій школи і сім'ї (при цьому сім'я — це; тільки батько й мати, а й дідусь і бабуся, брат і сестра). Школа навчає дітей виконувати фізичні вправи, дає знання, інструктує, консультує, здоровлення і загартування дітей, формування постави, розвиток рухових виховання моральних та вольових якостей засобами фізичної культури здійснюють школа і сім'я разом. Щодо формування у дітей звички розумно доводити дозвілля, гігієнічних навичок, тут головну роль відіграє сім'я, мовний розподіл обов'язків свідчить про те, що ані школа без сім'ї, ані сама сім'я без школи не зможуть успішно гартувати молоде покоління

3. Пояснити методику діагностики кількості соматичного здоров'я (за Г.Л.Апанасенко)

Методика діагностики кількості соматичного здоров'я дозволяє комплексно оцінити стан здоров'я людини, тому що поєднує основні антропометричні показники, оцінку стану вегетативної нервової системи й гемодинаміки. Її перевагою є простота, гарна переносимость і безпека для пацієнтів (особливо для пацієнтів старшого віку), система не вимагає спеціального дорогого устаткування, проводить оцінку в загальноприйнятих метричних величинах. Методика може використовуватися для індивідуальної оздоровчої роботи, а також як критерій динамічної оцінки ефективності процесу оздоровлення. Результати всіх етапів дослідження порівнюють із даними в таблиці й визначають клас пацієнта, що також дозволяє уніфікувати й порівнювати дані. При цьому визначають:

Росто-ваговий коефіцієнт (індекс Кетле) – це відношення показника маси тіла до росту індивіда.

Життєвий індекс – це відношення ЖЕЛ до маси тіла досліджуваного

Силовий індекс — оцінює силу м'язів-згиначів пальців найсильнішої кисті (правої або лівої) у кілограмах, у відсотках до маси тіла в кілограмах.

Подвійний добуток – це добуток ЧСС на АДсист, помножене на 102 (ЧСС х Адсист х 102), він відбиває функціональні можливості організму, досконалість роботи вегетативної нервової системи і навіть дозволяє опосередковано судити про МПК при зростаючому навантаженні.

Проба Мартіне-Кушелевского дозволяє визначити функціональний клас випробуваного за рахунок визначення часу відновлення серцевих скорочень після фізичного навантаження. Час відновлення ЧСС до вихідного рівня є критерієм віднесення пацієнта в один з функціональних класів. Аналіз динаміки зміни АТ дозволяє судити про тип реакції на фізичне навантаження. Результати кожної з перерахованих вище проб оцінюються певною кількістю балів, які в підсумку підсумуються

Завдання № 27

Дата добавления: 2015-05-08