Держ. борг, механізм його форм-ня. Види та клас-ція

Ек. сутність і роль держ. кредиту

Держ. кредит – сук-ть ек. відносин, що вин-ть між д-вою, юр. та фіз. особами стосовно мобілізації тимч.-вільних коштів на умовах повор-ті, строк-ті, платності. В ролі забезп-ня держ. кредиту виступає все майно, що перебуває у вл-ті д-ви, але обсяг застави при цьому не вказ-ся. В умовах держ. кредиту д-ва може виступати: * позич-ком (90%), * кр-ром, * гарантом.

Метою запозичення коштів є: - Покриття дефіциту бюджету. - Рег-ня гр. обігу в країні. – Здійс-ня інвест. програм.

Ф-ї, які виконує держ. кредит: 1) Фіскальна – полягає у мобілізації фін. рес-в до централіз. та децентр. фондів. 2) Регулююча – за доп. даної ф-ї здійс-ся рег-ня соц. та ек. р-ку сусп-ва.

Суб’єктами кред. відносин з боку д-ви виступає: * КМУ, * органи влади АРК, * ОМС, * МФУ, * НБУ.

Відмінні ознаки між держ. і банк. кредитом: 1) Банк. кредит викор-ся для кред-ня юр. і фіз. осіб; при держ. кредиті кошти надх-ть у розпор-ня д-ви, перетворюючись на фін. ресурси сусп-ва. 2) Метою отримання банк. кредиту є розширене відтв-ня; метою держ. кредиту – покриття дефіциту бюджету. 3) Джерелом погашення банк. кредиту є збільш. пр-ку підпр-ва; держ. кредиту – кошти держ. бюджету.

Спільні: принципи кред-ня, гр. форма.

Держ. борг – сума заборг-ті д-ви за випущеними і непогашеними внутр. держ. запозиченнями, а таком сума зоб-нь до іноз. кр-рів на певну дату, включаючи видані гарантії за кредитами, що надавалися підпр-вам чи місц. органам влади.

Держ. борг країни поділ-ся на: * Внутр. – заборг-ть д-ви перед усіма утримувачами ОВДП та ін. держ. ЦП. * Зовн. – заборг-ть д-ви перед іноз. кр-рами.

Розр-ть також держ. борг: * Капітальний – заг. сума заборг-ті мин. років і відсотків, що мають сплачуватися за позиками. * Поточний – видатки д-ви, пов’язані з погашенням в пот. році борг. зоб-нь і належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на цей момент позик.

Заг. сума внутр. держ. боргу поділ-ся на дві частини: 1) Монетизований борг – скл. з боргів д-ви комерц. банкам як осн. утримувачам держ. ЦП. Сума монетиз. боргу скл. з усіх випущених і непогашених борг. зоб-нь, включаючи гарантії по кредитам. 2) Немонетиз. борг – скл. із: * невиконаних д-вою соц. виплат, передбачених чин. закон-вом (пенсія, стипендія, з/п і т.д.); * заборг-ть д-ви з реал. сектором ек-ки (заборг-ть за держ. замовленнями, неповернення бюдж. відшк-ня).

Гран. обсяг внутр. і зовн. боргу визн-ся Бюдж. Кодексом У. Величина осн. суми боргу не повинна перевищувати 60% факт. річного обсягу ВВП. Джерелами погашення внутр. боргу є: бюдж. кошти, кошти отримані від приватизації держ. майна, нові запозичення. Джерелами погашення зовн. боргу також можуть бути ЗВР країни.

Платоспром-ть країни визн-ся наст. чин-ми: 1) наявність рес-в, тобто потенц. джерел доходів та всіх видів самофін-ня; 2) динаміка видатків, яка зал. від рівня соц.-ек. р-ку сусп-ва; 3) бажання кр-рів купувати борг. зоб-ня країни.

Дата добавления: 2015-05-08