Недійсність шлюбу

ТЕМА 5

Недійсність шлюбу - це форма відмови держави від визнан­ня укладеного шлюбу як юридично значущого акту, виражена в рішенні суду, винесеному в порядку цивільного судочинства у зв'язку з порушенням встановлених законом умов укладання шлюбу, що є за своєю суттю заходом захисту.

Недійсний шлюб - це шлюб, зареєстрований у ДОРАЦСу за відсутності хоча б однієї з передбачених законом умов його укла­дання або за наявності принаймні однієї зі встановлених зако­ном перешкод цьому.

Розрізняють 3 види підстав визнання шлюбу недійсним:

1) вчинення сторонами під час укладення шлюбу таких істот­них порушень умов вступу в шлюб, в силу яких він має вважати­ся недійсним і без рішення суду (ст. 39 СКУ);

2) визнання шлюбу недійсним за рішенням суду (ст. 40 СКУ);

3) можливість визнання шлюбу недійсним за рішенням суду (ст. 41 СКУ).

Недійсним є шлюб:

Ø зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншо­му зареєстрованому шлюбі;

Ø зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;

Ø зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.

38
Такі «шлюби» є недійсними від моменту їх реєстрації, без рі­шення суду, на підставі самого факту документального підтвер­дження зазначених порушень. У зазначених випадках орган РАЦСу анулює запис про шлюб.

Процесуальною підставою для анулювання актового запису про шлюб буде заява заінтересованої особи: першої дружини, спадкоємців, батьків недієздатного тощо.

Документальною підставою для анулювання служитиме сві­доцтво про шлюб, рішення суду про визнання особи недієздат­ною, документ, який засвідчує близьке кровне споріднення.

Закон (ст. 39 СКУ) припускає конвалідацію («оздоровлен­ня») шлюбу, зареєстрованого з порушенням принципу одно­шлюбності. Якщо перший шлюб було припинено у зв'язку зі смертю одного з подружжя або у зв'язку з його розірванням, ква-зішлюб (повторний шлюб) стає юридично дійсним з моменту припинення першого шлюбу.

Визнання шлюбу недійсним у судовому порядку поділяється на два види залежно від підстав визнання його недійсності:

- суд зобов'язаний визнати шлюб недійсним (ст. 40 СКУ);

- суд може визнати шлюб недійсним (ст. 41 СКУ).

Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент роз­гляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсут­ність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

• між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з пору­шенням вимог, встановлених ч. 5 ст. 26 СКУ;

• з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було нада­но право на шлюб;

• між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;

• з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків.

Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дру­жини або народження дитини. З урахуванням інтересів дитини від загрози недійсності звільняються шлюби між усиновлюва­чем та усиновленою ним дитиною, двоюрідним братом та сест­рою, тіткою та племінником, а також з особою, яка не досягла шлюбного віку.

Для визнання судом шлюбу недійсним необхідно пред'явити позов про визнання, предметом якого є вимога до суду та відпо­відача визнати відсутність між позивачем та відповідачем шлюб­них правовідносин.

У разі укладення недійсного шлюбу має місце правопорушен­ня, що триває, тому при пред'явленні позову про визнання шлю­бу недійсним не застосовується позовна давність.

Розірвання шлюбу, смерть дружини або чоловіка не є пере­шкодою для визнання шлюбу недійсним.

Якщо шлюб розірвано за рішенням суду, позов про визнання його недійсним може бути пред'явлено лише після скасування рішення суду про розірвання шлюбу.

Дата добавления: 2015-05-10