ШемякинЯ.Г. Специфика латиноамериканской цивилизации // Сравнительное изучение цивилизации: Хрестоматия: Учеб. пособ. / Сост. Б.С. Ерасов. - М.: Аспект Пресе, 1999. - С. 453- 463

Шаповал В.М.Форма державного правління // Юридична ен­ циклопедія. - К., 2004. - Т. 6. - С. 295-296.

М.: РОССП9Н, 2003. - 368 с.

Фукуяма Ф. Доверие. Социальнме добродетели й создание бла- госостояния // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология // Под ред. В.Л. Иноземцева. - М.: Асагіетіа, 1999. -С. 123-162.

6. Хантингтон С. Третья волна. Демократизация в конце XX века.

1) Хашматулла Б. Идея правового государства й проблеми иелам-
ской государственности: история й современность: Автореф.
дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Одесская национальная юри-
дическая академия. - Одесса, 1994. - 21 с.

2) Хашматулла Б. Мусульманская концепция государства // Дер­
жава і право: 36. наук. пр. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М.
Корецького НАН України, 2003. - Вип. 21. - С. 46-51.

3) Цвєтков В.В. Бюрократія // Юридична енциклопедія. - К., 1998.

- Т. 1. - С. 296.

1) Цивилизационньїе модели современности й их исторические кор-
ни / Под ред. Ю.Н. Пахомова. - К.: Наукова думка, 2002. -
632 с.

2) Чаликова В. Либерализм // 50/50: Опьіт словаря нового ммш-
ления / Под общ. ред. М. Ферро й Ю. Афанасьева. - М.: Про­
гресе, 1989. -С. 274-279.

3) Черняк Є.В. Роль судової влади в політичній системи США //
Держава і право: 36. наук. пр. - К.: Ін-т держави і права ім.
В.М. Корецького НАН України, 2003. - Вип. 21. - С. 149-154.

4) Чиркин В.Е. Гонидек П.-Ф. в сотрудничестве с Бокелем А.
Африканское государство. Зволюция, федерализм, централиза-
ция й децентрализация. - 2-е изд., переработ. - Париж: Гене­
ральная библиотека права й юриспруденції й, 1985. - 362 с. -

Глава 16. Типологія держави: иивілізашйний підхід 335

Рецензия // Советское государство й право. - 1986. - № 3. -С. 148-150.

6. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежньїх стран. - М.:
Юрист-ь, 1999. -568с.

7. Чугуенко М. Шокирующая Украйна. ЛабиринтьІ истории. -
X.: КнижеьІЙ клуб «Клуб семейного досуга», 2003. - 320 с.

8. Шаповал В.М. Державний лад країн світу. - К.: Український
Центр Правничих Студій, 1999. - 320 с.

9. Шаповал В.М. Парламент // Юридична енциклопедія. - К.,
2002. - Т. 4. - С, 434-435.

11.Шаталин С.С. й др. Переход к рьінку. Концепция й програмна.

- М.: Архангельское, 1990. - 239 с.

2 Шемшученко Ю.С. Теоретичні засади реформування правової
системи України. // Правова держава. - К., 1996. - Вип. 7. -
С.50-56.

3 Шемшученко Ю.С., Тимошенко В.І. Типологія держав // Юри­
дична енциклопедія. - К., 2004. - Т. 6. - С. 65-66.

5 Якушик В.М. Государство переходного типа (вопросьі теории).

- К.: Льібидь, 1991. - 199 с.

Глава 17. Норма права

Соціальні норми є мірою свободи індивіда, що встановлює межі його поведінки, соціальної експансії, способів задоволення по­треб і інтересів.

Обов'язковість означає, що соціальні норми як нормативне вираження соціальної необхідності завжди так чи інакше є обо­в'язковими, тобто мають характер припису.

Наявність процедури, тобто тих чи інших процедурних форм, детально регламентованих порядків реалізації і дії соціальних норм, завжди притаманна соціальному регулюванню.

Санкціонованість передбачає механізми забезпечення реалі­зації приписів кожного нормативного регулятора.

Системність притаманна як окремим нормам, так і їх маси­ву в масштабі суспільства. У будь-якому разі кожне суспільство повинно прагнути до формування такої системи, удосконалення їх системних якостей, налагодження взаємодії між видами соці­альних норм.

Проблема класифікації соціальних норм передбачає чіткий їх поділ. Найкраще соціальні норми можуть класифікуватися за способом утворення або ж за формою.

Класифікація за способом утворення дозволяє поділити со­ціальні норми на ті, що носять стихійний характер (певні звичаї і моральні норми), і на ті, що носять свідомий характер (релігій­ні і корпоративні норми).

Зовсім інша річ, коли соціальні норми поділяються за спосо­бом закріплення і вираження. У цьому випадку вони можуть бути усними або письмовими.

Крім того, соціальні норми мають два виміри. Перший по­в'язаний зі способом встановлення і забезпечення. У цьому випадку соціальні норми розрізняються як норми моралі, звичаї, норми права, корпоративні і релігійні норми. Другий вимір по­в'язаний зі змістом сфери врегульованих відносин. При цьому вимірі соціальні норми поділяються на політичні, організаційні та естетичні (див. табл. 17.1).

Соціальні норми за змістом сфери врегульованих відносин. Політичні норми - норми у сфері політики, тобто правила боротьби за владу. Політичні норми можуть бути різними. Так, ще в епоху Відродження був сформульований принцип: «Мета виправдовує засоби». Це — політична норма, яка з'явилася в той час, коли на уламках феодальної роздробленості знову почали формуватися централізовані держави. «Мета виправдовує засоби» - саме так, можливо, говорили Іван Калита або Людовик Лисиця, знищуючи Твер чи Льєж, щоб задовольнити своїх союзників монголо-татар

Глава 17

Норма права

• Соціальні норми.

• Поняття і ознаки норм праве.

• Види норм права.

• Структура норми прана.

Дата добавления: 2015-05-10