Соціальні норми Поняттяі класифікація соціальних норм

Соціальні норми - загальні правила поведінки людей, колек­тивів, соціальних груп; правила поведінки в суспільстві.

Соціальним нормам притаманні такі риси, як соціальність, об'єктивність, нормативність, міра свобода індивіда, обов'язко­вість, наявність процедури, санкціонованість та системність.

Соціальність соціальних норм передбачає регулювання ними соціальної сфери, яка охоплює:

1. людей;

2. суспільні відносини, тобто відносини між людьми та їх коле­
ктивами;

3. поведінку людей.

Таким чином, соціальні норми формують соціальні структу­ри і регулюють соціальне значущу поведінку людей.

Нормативність забезпечується за рахунок загального ха­рактеру соціальних норм, що діють як типові регулятори по­ведінки, їх адресати визначаються не поіменно, а шляхом вка­зівки на їх типові ознаки (осудність, вік, загальні вимоги до статусу юридичної особи тощо). Крім того, нормативність ви­являється в неодноразовості дії соціальних норм, адже соці­альна норма набуває чинності кожного разу, коли виникає ти­пова ситуація, яка передбачається як умова її вступу в процес регулювання. Тут слід зазначити, що за змістом соціальні норми є визначеними, але типовим чином, як загальна модель поведінки.

340 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Таблиця 17.1. Класифікація соціальних норм

Ознака_______________ ] Різновид___________________

За способом утворення Норми, що носять стихійний характер

Норми, що носять свідомий характер
За формою Усні

Письмові

За способом закріплення і Норми права

^виР^аження Норми моралі

Звичаї

Корпоративні норми

Релігійні норми

За змістом сфери врегульованих Політичні норми
відносин Організаційні норми

Естетичні норми

або бургунців Карла Сміливого і водночас, зміцнити свою владу. «Заради слави Господа», - говорили єзуїти, організовуючи вбивст­ва прихильників Реформації. Ці політичні норми дуже часто су­перечили нормам моралі, а іноді й правовим.

Проте е й інші політичні норми. Наприклад, «чесність - най­краща політика».

Організаційні норми регулюють організаційні питання, їх прикладом є принцип демократичного централізму, що діяв в СРСР. Суть його полягала в поєднанні демократизму з централі­змом. У даному випадку демократизм полягав у повновладді чле­нів організації, їх самостійності й ініціативі, виборності їх керів­них органів знизу доверху та підзвітність останніх членам орга­нізації. Щодо централізму, то він означає керівництво з одного центру та дисципліну, при цьому меншість підкоряється більшо­сті, а особисті інтереси - задля досягнення відповідної мети інте­ресам загальним. Саме на основі принципу демократичного централізму будувалися відносини всередині КПРС, ВЛКСМ тощо.

Естетичні норми - норми, що регулюють поняття краси. Можна зазначити, що естетичні норми - це норми про те, що є красивим, а що - відразливим. Деяким людям подобаються картини Леонардо да Вінчі, а іншим - твори Мане, одним подо­бається Моцарт, а іншим - джаз. Норми, які домінують у суспі­льстві, визначають, що із зазначеного вище є красивим, а що ні, і є естетичними нормами. Слід мати на увазі, що кожне суспільс­тво має своє уявлення про красу. Так, нині у Європі затвердився так званий голлівудський стандарт чоловічої краси: широкі плечі,

Глава 1 7. Норма права '341

накачані біцепси, досить вузька талія та розвинені грудні м'язи. Еталоном такої краси може служити Арнольд Шварценеггер чи Жан-Клод ван Дамм. Проте східна цивілізація (мається на увазі конфуціано-китайська чи буддистсько-японська) має свої стандарти чоловічої краси. Так, згідно з поглядами конфуціан­ства, даосизму та буддизму центр життєвої енергії (так званої Ці або Кі) знаходиться трохи нижче пупка. Саме тому вважа­ється, що чим більше живіт у людини, тим вона здоровіше, адже життєвої енергії в неї багато. Саме тому людина, у якої є вели­кий живіт вважається на Далекому Сході еталоном чоловічої краси, а найкрасивішими людьми Японії вважаються борці сумо. Соціальні норми за способом встановлення і забезпечення. Норми моралі - правила поведінки, засновані на уявленні про справедливість, несправедливість, добро, зло, честь, совість, які виникнули в суспільстві і були забезпечені силою суспільної думки. Норми моралі, як правило, мають стихійно-усний харак­тер. Проте іноді буває так, що можуть існувати письмові мораль­ні норми. Так, в СРСР Існував моральний кодекс будівельника комунізму. Проте мова йде не про нього. Забезпечуючись силою суспільної думки, норма моралі може прощати або карати неза­лежно від державної волі, а іноді й усупереч їй. Так, за радянсь­ких часів держава визнала «моральним» приклад Павлика Мо­розова, який видав на розправу свого батька. І, хоча влада зроби­ла з нього героя, суспільство осудило його на смерть, тому що з суспільної точки зору це був аморальний вчинок. Проте іноді покарання є не настільки жорстоким, хоча й безжальним. Та­ким покаранням може стати бойкот з боку людей.

Дата добавления: 2015-05-10