Поняття та класифікація об'єктів цивільних прав

Структура лекційного заняття

1. Організаційна частина (привітання, перевірка присутніх).

2. Повідомлення теми лекції, мети та основних завдань заняття.

3. Актуалізація опорних знань студентів.

4. Мотивація навчальної діяльності студентів.

5. Розгляд основних інформаційних питань лекції.

ВСТУП

Шановні слухачі!

На попередніх заняттях ми з’ясували основні положення цивільного права та визначили правовий статус суб’єктів цивільно-правових відносин. Наступним розділом нашої роботи є визначення сутності не менш важливої складової цивільних правовідносин, а саме об’єкта. Тому предметом нашого сьогоднішнього розгляду є визначення поняття “об’єкти цивільних прав”, їх властивостей та класифікації. Перейдемо до першого питання лекції.

Під об'єктами цивільних прав розуміють будь-які матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.

О б'єкти цивільних прав" і "об'єкти цивільних правовідносин" — поняття тотожні.

Класифікація об'єктів цивільних прав (правовідносин) можлива за різними підставами.

Зокрема в ЦК пропонуються класифікації об'єктів цивільних прав за двома критеріями:

1) залежно від характеру благ (ст.177);

2) залежно від оборотоздатності об'єктів цивільних прав (ст.177).

У ЦК першою вміщена класи­фікація об'єктів цивільних прав залежно від характеру благ, але з практичних міркувань варто виходити з пріоритетності поділу об'єктів на види залежно від їх оборотоздатності.

Оборотоздатність об'єктів цивільних прав — це можливість здій­снення стосовно них правочинів та інших юридичних дій.

Залежно від ступеня оборотоздатності об'єкти цивільних прав поділяються на три групи:

а) об'єкти, що перебувають у вільному обігу. За загальним пра­вилом, об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивіль­ного обігу, або не обмежені в обігу, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи;

б) об'єкти, обмежені у цивільному обігу (обмежено оборотоздатні). Суть обмеження оборотоздатності полягає у тому, що пев­ні об'єкти можуть належати лише учасникам цивільного обігу, що відповідають встановленим законодавством вимогам, або їх придбання (відчуження) допускається лише на підставі спеціальних дозволів. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обігу або перебування яких у цивільному обігу допускається за спеціальним дозволом, встановлюються законом. Наприклад, згідно із Законом України від 27 липня 1994 р. "Про надра" ділянки надр не можуть бути предметом купівлі-продажу, дарування, спадкування, застави або відчужуватися в іншій формі. Вони можуть передаватися в користування лише на підставі ліцензії для видобутку корисних копалин, будівництва й експлуатації підземних споруджень, геологічного вивчення тощо. Без ліцензії дозволяється видобуток загальнопоширених корисних копалин для власних потреб власниками земельних ділянок у межах цих ділянок;

в) об'єкти, вилучені з цивільного обігу. Вилученими з цивільного обігу вважаються об'єкти, які не можуть бути предметом правочинів. Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільно­му обігу не допускається, мають бути прямо встановлені у законі. Наприклад, Закон України від 25 червня 1991 р. "Про охорону нав­колишнього природного середовища" до об'єктів, вилучених з обігу, зараховує державні природні заповідники, державні природні заказники, національні природні парки тощо.

На підставі викладеного вище можна зробити висновок, що усі інші класифікації об'єктів цивільних прав мають проводитися з врахуванням тієї обставини, чи є цивільне оборотоздатним той чи інший об'єкт. Так, якщо об'єкт є вилученим з цивільного обігу, то стосовно нього цивільні відносини не виникають взагалі. Він власне і не є об'єктом цивільних прав, а його правове становище виз­начається нормами публічного права.

Залежно від характеру благ об'єкти цивільних прав поділяються на такі види:

а) речі, щодо яких можуть виникати цивільні права і обов'язки.

б) дії (послуги), що здійснюються у сфері цивільних відносин:

в) результати дій (роботи), які мають правове значення;

г) результати інтелектуальної, творчої діяльності;

д) інформація — задокументовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві. державі та навколишньому середовищі;

с) особисті нематеріальні (немайнові) блага: життя і здоров'я фізичної особи, честь, гідність, ділова репутація, ім'я, тощо;

є) інші матеріальні і нематеріальні блага.

Результати інтелектуальної, творчої діяльності лише тоді стають об'єктами цивільних прав, коли вони отримують матеріальне вті­лення (рукопис, картина, книга, креслення), тобто виражаються в об'єктивній формі, стають доступними для сприйняття. Водночас не можна ототожнювати результати інтелектуальної, творчої діяль­ності й речі, як об'єкти цивільних прав.

Твори літератури, науки і мистецтва стають об'єктами цивільних прав з моменту їх створення; винаходи, промислові зразки, раціо­налізаторські пропозиції — з моменту кваліфікації їх як результатів інтелектуальної праці у встановленому порядку відповідними ком­петентними органами.

Дата добавления: 2015-05-10