Правове регулювання біржової торгівлі

Відповідно до ст. 278 ГК України торгівельно-біржова діяльність – це діяльність, що має на меті організацію та регулювання торгівлі шляхом надання послуг суб'єктам господарювання у здійсненні ними торговельних операцій. Особливістю торго­вельно-біржової діяльності є те, що здійснюється вона спеціально утвореними господарськи­ми організаціями - товарними біржами. Функції (основні напрями діяльності) біржі випли­вають, насамперед, з поняття цієї спеціальної господарської організації, а саме:

товарна біржа виконує функцію товаророзподільчого каналу, або механізму, завдяки яко­му товар розподіляється між споживачами за реальною ціною;

товарна біржа є свого роду суб'єктом господарювання, який організовує ринок. Тому її ще називають організованим ринком. Вона створює необхідні умови учасникам біржових торгів у їх проведенні. На біржі здійснюються купівля-продаж і обмін товарної маси, що ха­рактеризується взаємозамінюваністю і не потребує додаткового узгодження технічних ха­рактеристик. Продукція, що надходить на біржу, має відповідати стандартам;

товарна біржа - це місце, де узгоджуються попит і пропозиція на певний біржовий товар;

товарна біржа є регулятором цін. Завдяки коливанню біржового попиту і біржової пропо­зиції тут не може застосовуватися державне регулювання цін;

товарна біржа стабілізує ціни на біржовий товар. Функція стабілізації цін здійснюється через механізм біржової спекуляції, або гри на підвищення і зниження цін:

біржа є місцем так званого біржового котирування цін. Біржове котирування - це реєстра­ція біржовими органами курсів цін, що виникають стихійно, на окремі біржові товари з ура­хуванням укладених біржових угод;

біржа здійснює збирання і обробку ринкової інформації, тобто є інформаційним центром ринку щодо виробництва біржового товару, динаміки попиту на товари, цін на біржових та інших ринках тощо. Біржа забезпечує інформаційне обслуговування своїх клієнтів, у тому числі шляхом видання біржового бюлетеня - періодичного органу, в якому публікуються курси цін на товари;

товарна біржа розробляє товарні стандарти, встановлює сорти товарів, реєструє марки фірм, допущених до біржової торгівлі;

товарна біржа виконує арбітражні функції, тобто розглядає спори між членами біржі, а та­кож між членами біржі та їх контрагентами.

Правові умови створення та діяльності товарних бірж, а також основні правила здійс­нення торговельно-біржової діяльності визначаються, крім ГК, також прийнятими відповідно до нього законами та іншими нормативно-правовими актами. Основним серед них є Закон України «Про товарну біржу», який визначає умови створення та діяльності товарних бірж на території України. Крім того, кожна товарна біржа діє на підставі статуту біржі, пра­вил біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є локальними нормативними актами.

Особливим суб'єктом господарювання є товарна біржа, яка виконує такі основні завдан­ня: а) надання послуг в укладенні біржових угод, б) виявлення попиту і пропозицій на товари, товарних цін, в) вивчення, упорядкування товарообігу, г) сприяння пов'язаним з товаро­обігом торговельним операціям. Особливий характер товарної біржі як суб'єкта господарю­вання розкривається через її функції (див. коментар до ч. 1 ст. 278 ГК).

Товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють ви­робничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг щодо укладання біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій товарів, вивчення, упорядкування і по­легшення товарообороту і пов'язаних з ним торговельних операцій (ч. 1 ст. 1 Закону «Про товарну біржу»). З цього визначення можна зробити такий висновок: біржа є господарською організацією, яка виконує певні, а саме ринкові регулятивні (організаційні та економічні), функції в економіці шляхом виявлення курсу товарних цін, попиту і пропозиції. Основна її мета - сприяти зведенню в одному місці (на біржі) попиту і пропозиції на певні товари, за­безпечувати обслуговування їх обороту. Це характеризує біржу як економічну категорію.

У світовій практиці біржової торгівлі товарні біржі класифікують на види залежно від ря­ду критеріїв.

Так, залежно від характеру асортименту товарів товарні біржі поділяються на:

вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є один вид товарів);

спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів);

універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент різноманітних товарів).

Залежно від характеру біржових угод виділяють: біржі реального товару, на яких пред­метом купівлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виготовлення): ф'ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді; комплексні, на яких укладаються угоди щодо ре­ального товару, а також ф'ючерсні та опціонні угоди.

Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні біржі поділяються на відкриті (публічні), на яких, крім членів біржі, в біржових операціях можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні й разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі.

Як суб'єкт господарювання товарна біржа характеризується такими ознаками: а) вона має статус юридичної особи; б) в організаційному плані її діяльність будується на основі самоврядування та господарської самостійності; в) з точки зору майнових прав вона має відо­кремлене майно; г) у плані організації фінансів вона має самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках; д) як юридична особа вона має печатку із своїм на­йменуванням.

Самоврядування, як основа діяльності товарної біржі, означає, що вищим органом управ­ління товарної біржі є загальні збори її членів.

У період між загальними зборами членів товарної біржі управління нею здійснює біржо­вий комітет (рада біржі).

Контролюючим органом товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія.

Біржовий комітет (рада біржі) і контрольна (ревізійна) комісія обираються загальним; зборами членів товарної біржі, компетенція та повноваження комітету і комісії визначають­ся статутом товарної біржі.

Частина 3 статті 279 ГК встановлює особливості створення товарної біржі. Від­мітною рисою її створення є добровільність об'єднання заінтересованих суб'єктів господа­рювання. Цим вона відрізняється від господарських товариств, якими визнаються підприєм­ства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянам шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Товарна біржа може бути створена лише суб'єктами господарювання, тоді як господарське товариство - юридичними та/або фізичними особами. Товарна біржа є об'єднанням заінтересованих суб'єктів господарювання, а господарське товариство - об'єднанням майна і часті в підприємницькій діяльності. Крім того, товарна біржа не має на меті одержання при­бутку, а метою створення господарського товариства і є саме одержання прибутку.

Відповідно до положень ЦК (ч. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 85) товарну біржу слід віднести до непідприємницьких товариств.

Особливість створення товарної біржі полягає і в тому, що її засновниками і членами не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також дер­жавні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утриму­ються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди. Ця
угода визначає порядок створення товарної біржі, склад засновників, їх обов'язки, розмір і
строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків.

Пайовий внесок - це внесок, що його сплачують засновники.

Вступний внесок - це внесок, що його сплачують інші члени біржі (не засновники), тобто прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні суб'єкти господарювання.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону «Про товарну біржу» вступний внесок члена бір­жі має дорівнювати вартості «біржового місця», що визначається виходячи з попиту та про­позиції на «біржове місце». Особа, яка сплатила пайовий або вступний внесок, набуває управнення власника щодо «біржового місця» і може винаймати свої членські права, а також продавати ці права за правилами, встановленими біржовим комітетом (радою біржі).

Періодичний внесок - це встановлений товарною біржею внесок, що його періодично (в установлені засновниками терміни) мають сплачувати члени біржі.

Діяльність товарної біржі здійснюється на підставі статуту, який затверджують заснов­ники біржі. Відповідно до статті 6 Закону «Про товарну біржу» в статуті біржі визначаються:
а) найменування та місцезнаходження біржі; б) склад засновників; г) предмет і цілі діяльно­сті; д) види фондів, що утворюються біржею, та їх розміри; є) органи управління біржею, по­рядок їх утворення та компетенція, організаційна структура біржі; є) порядок прийняття у члени біржі та припинення членства; ж) права та обов'язки членів біржі та біржі перед тре­тіми особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами; з) порядок і умови застосування санкцій; и) майнова відповідальність членів біржі; і) порядок припинення біржі.

У статуті можуть передбачатися й інші положення, що стосуються створення та діяльно­сті товарної біржі.

Державна реєстрація товарної біржі провадиться в порядку, встановленому для держав­ної реєстрації суб'єктів господарювання.

Оскільки товарна біржа є носієм спеціальної господарської компетенції (особливим суб'єктом господарювання, як зазначено в ч. 1 статті 279 ГК), вона не займається ко­мерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Тому вона не може здійснювати діяльність, не пов'язану з організацією біржової торгівлі, в тому числі торго­вельну, торговельно-посередницьку (комісійну, агентську, брокерську, дилерську тощо) та іншу, що має на меті одержання прибутку.

Частина 8 статті 270 ГК визначає основні принципи, за якими будується діяль­ність товарних бірж, а саме: а) рівноправність учасників біржових торгів: б) публічність про­ведення біржових торгів; в) застосування вільних (ринкових) цін. Такі самі основні принци­пи діяльності товарних бірж встановлені статтею 2 Закону «Про товарну біржу».

Правове становище товарної біржі розкривається через призму її прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 280 господарського кодексу України товарна біржа має право:

встановлювати відповідно до законодавства власні обов'язкові для всіх учасників торгів правила біржової торгівлі та біржового арбітражу;

встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послу­ги, що надаються біржею;

встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;

розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, у тому числі розташованих за межами України;

видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні і рекламні видання;

вирішувати інші питання, передбачені законом.

Товарна біржа зобов'язана:

створювати умови для проведення біржової торгівлі;

регулювати біржові операції;

регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі;

надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні та інші послуги;

забезпечувати збір, обробку і розповсюдження інформації, що стосується кон'юнк­тури ринку.

Основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань, є правила біржової торгівлі, що розробляються відповідно до законодавства.

У правилах біржової торгівлі визначаються: а) строк та місце проведення біржових операцій; б) склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них; в) порядок здійснення та реєстрації біржових операцій; г) порядок визначення та розмір плати за користування послугами біржі; д) відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі; є) інші положення, встановлені органами управління біржі (ч. З ст. 17 Закону «Про товарну біржу»).

Частина 2 статті 281 ГК деталізує закріплене в частині 1 статті 280 ГК право товарної біржі встановлювати власні, обов'язкові для всіх учасників торгів, правила біржової торгівлі. Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом, ними уповноваженим.

Частина 3 статті 281 ГК містить перелік кваліфікуючих ознак, за якими тор­ги відносяться до біржових торгів.

За характером (способом) проведення - це торги, що проходять в обстановці публічності та гласності. Місцем проведення біржових торгів є торговельні зали біржі. Суб'єктами бір­жових торгів завжди є члени біржі - засновники та інші суб'єкти господарювання, прийняті до складу біржі згідно з її статутом. Предметом біржових торгів є товари, допущені до ре­алізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі.

Відповідно до статті 15 Закону «Про товарну біржу» біржовою операцією визнається
угода, що здійснюється з додержанням таких умов: а) вона являє собою купівлю-продаж, по­
ставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) її учасниками є члени бір­жі; в) вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійснен­ням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підля­гає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у ви­падках, передбачених законодавством України.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Частина 4 статті 281 ГК встановлює, що біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам - громадянам, зареєстрованим на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій. Це означає, що товарні біржі в Україні є закритими.

На товарній біржі забороняються: купівля-продаж товарів (контрактів) однією особою безпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін; будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі, які мають своєю метою або можуть призвести до зміни чи фіксації поточних біржових цін; поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури (ч. 4 ст. 17 Закону «Про товарну біржу»).

Товарна біржа припиняється у добровільному (за рішенням загальних зборів членів біржі) або примусовому (за рішенням суду) порядку. Припинення товарної біржі за рішенням суду можливе у випадках, передбачених законом. Згідно із стат­тею 21 Закону «Про товарну біржу» примусове припинення товарної біржі може відбуватися також за рішенням інших уповноважених на це державних органів у випадках, передбачених законодавством України.

Дата добавления: 2015-05-10