Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Теорія держави та права




Стислі відповіді на питання

для самостійної підготовки слухачів до державного іспиту

як наука й навчальна дисципліна

У пізнанні навколишнього світу особливе місце посі­дають науки, що представляють одну зі сфер людської діяльності. Наука – це теоретичне відображення дійсності, система узагальнених уявлень про об’єктивний світ, явища природи та суспільства, закономірності їх виникнення й розвитку. Її основним завданням є збір і теоретична систе­матизація об’єктивних даних.

Наукові знання відрізняються від інших тим, що це знання про найістотніші сторони, властивості явищ, які вивчаються, закономірності їх існування, розвитку та функ­ціонування, їх зв’язок, взаємодію з іншими явищами.

Наука як важлива сфера людської діяльності має на меті отримання й систематизацію об’єктивних знань про дійсність. Тому вона характеризується складною структу­рою, згідно з якою всі науки, з погляду їхньої загальної класифікації, поділяються на природні, які досліджують явища природи, та суспільствознавчі, що вивчають ті чи інші суспільні явища.

Теорія держави та права відноситься до суспільство­знавчих наук, адже держава та право – явища соціальні. Вона, як і будь-яка інша наука, має завданням не лише отримання нових об’єктивних знань про свій предмет, тобто про державу та право, але й систематизацію цих знань, їх опис, пояснення, прогнозування на основі со­ціальних законів різних державно-правових явищ і про­цесів, що відкриваються в ході наукових досліджень. При цьому теорія держави та права користується перевіреною методологією, власними поняттями й категоріями. Як наука теорія держави та права виконує певні функції, які не є статичними і з часом наповнюються новим змістом.

Розвиток цієї науки йде складним шляхом, пере­ходить від однієї парадигми до іншої, від меншого обсягу знань до більшого. Рівень юридичних знань підвищу­ється, поповнюється новими даними про державно-пра­вові явища та процеси, змінюючи, поглиблюючи наукові положення й уявлення.

Тому, з погляду методики вивчення, у межах єдиної науки теорії держави та права цілком обґрунтоване і навіть є необхідним структурне виділення відповідних розділів, спеціально присвячених або державі, або праву, які хоч і нерозривно пов’язані між собою, однак, поза сумнівом, во­лодіють певною самостійністю. Проте їх наукова користь і практичні результати прямо пов’язані з націленістю не на штучне роз’єднання, а на подальше збагачення й розвиток єдиної, самостійної юридичної науки, що склада­лася протягом багатьох десятиліть, – теорії держави та права.

Слід розрізняти теорію держави та права як науку й навчальну дисципліну. Навчальна дисципліна базується на такій науці, як теорія держави та права. Мета навчальної дисципліни – доведення до тих, хто навчається, отри­маних наукою та апробованих практикою знань; мета науки – приріст, накопичення, аналіз нових даних про державно-правові явища, які є результатом наукових до­сліджень.

Крім цього, навчальна дисципліна більш суб’єктивна, ніж наука. Теорія держави та права як наука зумовлена сукупністю державно-правових явищ, які вона вивчає, реальною дійсністю і максимально до неї наближена. Її метою є отримання, оновлення й поглиблення узагальне­них, достовірних знань про державу та право, пізнання стійких, глибинних зв’язків державно-правового життя, що визначають його історичний рух.

Теорія держави й права як навчальна дисципліна озброює студентів знанням найзагальніших закономір­ностей державно-правового життя суспільства. Вона дає уявлення про основні поняттядержави і права, без яких неможливе засвоєння конкретних знань галу­зевих та інших юридичних дисциплін, дозволяє студентам із суворо наукових позицій давати правильну оцінку складним державно-правовим явищам суспільного життя, розкривати їх сутність, розуміти їх соціальне призначення, місце й роль у політичній системі суспільства.

Теорія держави вивчається за певною системою, в ос­нові якої лежить послідовне видокремлення питань, що відображають її об’єктивну структуру та зміст. По-перше, вивчаються основні питання теорії держави: ознаки, сут­ність держави, найважливіші характеристики правової дер­жавності, форми, типи, функції, механізм і апарат держави тощо.

З’ясувавши питання теорії держави, студенти перехо­дять до вивчення загальної теорії права. Цей розділ курсу дає уявлення про право як соціальне явище, основні пра­вові категорії та їх значення для юридичної діяльності. Також вивчаються типи права та види правових сімей, форми (джерела) права, юридичні норми, принципи побудови й функціонування системи права, системи законодавства, правові відносини, форми реалізації, засоби та прийоми тлумачення правових норм тощо.

З’ясуванням механізму правового реґулювання суспіль­них відносин, правомірної поведінки, правопорушення, юридичної відповідальності, законності й правопорядку, правової свідомості та правової культури завершується вивчення курсу теорії держави і права.

Як навчальна дисципліна теорія держави та права ви­конує дві основні функції: дає знання з основних питань держави й права, які є фундаментом для засвоєння інших юридичних дисциплін, а також забезпечує їх належну загальнотеоретичну підготовку.

Перша функція реалізується, коли студенти знайом­ляться з поняттями і положеннями державознавства та правознавства, що дозволяє їм перейти до вивчення га­лузевих юридичних дисциплін – конституційного, цивіль­ного, трудового, адміністративного, кримінального права тощо.

Друга функція – розвиток у студентів абстрактного, аналітичного мислення, формування правової культури. Її реалізація починається на першому курсі, а завершується на останньому, коли підбиваються підсумки за весь час навчання і студенти вже готові до сприйняття цілісної картини юридичної дійсності, до з’ясування реальних мож­ливостей права та правового реґулювання у вирішенні різноманітних проблем суспільства.

(Див. докладніше: Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): Підручник. – Х.: Еспада, 2006. – С. 21 – 27.).

Питання та завдання для самоконтролю

1. Дайте загальну характеристику теорії держави та права.

2. Якою є структура теорії держави та права як нау­ки?

3. Що являє собою структура теорії держави та права як навчальної дисципліни?

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 495; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.