З iншими гуманiтарними науками

Теорія держави та права в системi юридичних наук, її спiввiдношення

Теорiя держави й права iснує та розвивається як один iз найважливiших компонентiв складної, цiлiсної системи знань про суспiльство.

Держава i право вивчаються багатьма науками, у тому числi юридичними, які можна подiлити на теоретико-iсторичнi (теорiя держави та права, iсторiя держави й права, iсторiя полiтичних i правових учень), галузевi (конститу­цiйне право, цивiльне право, кримiнальне право тощо) та спецiальнi, або прикладнi (кримiналiстика, судова медици­на, правова iнформатика тощо).

Спільнiсть теорiї держави та права й iсторико-правових наук полягає в тому, що вони розглядають державу i право як такі, що не мають меж у часi в пiзнавальнiй дiяльностi. Вiдмiннiсть виражається в тому, що iсторико-правовi науки вивчають процес розвитку державно-правових форм у хронологiчному порядку (тобто застосовують переважно iсторичний метод), а теорiя дає пiдсумок цих процесiв, дослiджує сутнiсть держави та права, закономiрностi їх функцiонування (тобто застосовує переважно логiчний метод системного аналізу тощо).

Стосовно галузевих юридичних наук теорiя держави та права виступає як базова, узагальнююча. По-перше, вона вивчає найзагальнiші закономiрностi розвитку й функцiонування держави i права. Предмет будь-якої га­лузевої науки пов’язаний лише з певною сферою су­спiльних відносин, з межами вiдповiдної галузi права. По-друге, теорiя держави та права дослiджує для всiх галузевих наук проблеми спiльнi (норми права, право­відносини, юридичну вiдповiдальнiсть тощо). По-третє, вона вiдiграє методологiчну роль у всій системі юридич­них наук.

Разом з тим, теорiя держави та права формує свої висновки у тiсному зв’язку з галузевими науками, виходить iз фактичного матерiалу, що мiститься в них.

Взаємодiя теорiї держави й права з прикладними науками значною мiрою є опосередкованою, здiйснюваною через галузевi науки.

Теорія держави та права бере для вивчення ті сторони державно-правової дійсності, які є загальними, знання про які необхідні всім юридичним наукам. Вона ніби звільняє інші науки від дослідження цих проблем. Такі окремі теорії, як теорія норм права, джерел права, вживання й тлумачення права, системи права тощо виступають теоретичною базою для інших юридичних наук.

У межах теорії держави та права формуються й основні правові категорії (поняття), які також служать базою для інших наук.

Отже, теорія держави і права є наукою інтеґраційною, загальною. Вона має методологічне значення для інших юридичних наук, що виявляється як у системі категорій (понять), що формуються в межах науки, так і в роз­робленні конкретних методів правових досліджень.

Зі свого боку інші юридичні науки дають теорії дер­жави та права емпіричний матеріал для подальших уза­гальнень, загальнотеоретичних висновків. Конкретні юри­дичні науки до певної міри ніби складають емпіричну базу теорії держави й права.

Таким чином, особливостi теорiї держави та права як науки стосовно інших юридичних наук полягають у тому, що вона є:

- гуманiтарною, предмет якої становлять суспiльнi явища – держава й право (цим вона вiдрiзняється вiд математики, технiчних i природничих наук);

- юридичною, що вивчає такi суспільні iнститути, які безпосередньо стосуються державно-правової сфери суспiль­ного життя (цим вона вiдрiзняється вiд iнших гуманiтарних наук);

- теоретичною, що вивчає найзагальнiші закономiр­ностi держави та права (цим вона вiдрiзняється вiд iнших юридичних наук);

- методологічною. Накопичені в процесі дослідження держави та права загальні категорії, розроблені методи використовують усі юридичні науки;

- інтеґраційною, оскількиузагальнює, об’єднує юридичні знання.

Теорія держави та права, поза сумнівом, пов’язана з іншими науками про суспільство, суспільні явища, явища людської культури. Це природно, адже держава й право як соціальні інститути пов’язані з економікою, політи­кою, рухом соціальних груп, мораллю, культурою тощо. Тому і простежуються відповідні зв’язки теорії держави та права з іншими, неюридичними, науками: філосо­фією, політичною економією, соціологією, політологією, етикою, логікою, мовознавством, соціальною психологією тощо. Знання з цих наук використовуються в ході до­слідження державно-правових явищ.

Так, за допомогою фiлософiї виробляються свiтогляднi позицiї теорiї держави та права, у результатi чого остання озброюється загальною методологiєю пiзнання державно-правової дiйсностi. У свою чергу, теорiя держави й права дає конкретний матерiал для широких фiлософських узагальнень.

Генеза, сутнiсть, функцiональне призначення держави й права є об’єктом пильної уваги сучасної соцiологiї. Однак, вивчаючи їх, соцiологiя залишає осторонь юридичнi аспек­ти проблеми, наприклад такi, як правовi форми органiзацiї державної влади або правовi методи реґулювання суспiль­них відносин.

Аналогiчним чином складаються відносини мiж тео­рiєю держави й права та полiтологiєю, яка бачить своє головне завдання у вивченнi полiтики, полiтичних про­цесiв. Полiтика тiсно вплетена в життя держави i права, однак полiтична влада реалiзується у найрiзноманiтнiших формах полiтичних відносин.

Така галузь суспiльних знань, як iсторiя, дослiджує ти­пи цивiлiзацiй, вивчає конкретнi форми й досвiд дер­жавного життя рiзних народiв. Але iсторiя не робить уза­гальнюючих висновкiв, не шукає закономiрностей. Цим вона вiдрiзняється вiд теорiї держави та права.

Взаємозв’язок теорiї держави й права з iншими гума­нiтарними науками можна простежити на прикладi аналiзу такого складного соцiального явища, як держава. Теорія держави та права досліджує сутність, ознаки, типи, форми держави. Однак інколи цього недостатньо для повного розуміння держави як складного соціального явища. Тому в теорії держави і права використовуються відомості з інших наук. Зокрема, найважливiша функцiя держави – управ­лiння (а це сфера науки управління); держава пов’язана зi свiтом господарства – це справа економiки; держава про­водить полiтичний курс – це досліджується полiтологiєю; вона вимагає соцiолoгiчного осмислення – це мета соцiо­логiчних досліджень.

Таким чином, щоб зрозумiти державу i право, необ­хiдно вийти за їх межі, виявити рiзноманiтнi (культурнi, економiчнi, політичні тощо) причини, що визначають їх призначення, функцiї та роль у суспiльствi. А це стає мож­ливим лише за використання даних, накопичених іншими науками.

(Див. докладніше: Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах. – 2-е изд., перераб. и доп. / Отв. ред. проф. М.Н. Марченко.– М.: ИКД "Зерцало-М", 2001. – Т. 1. С. 10 – 18.)

Питання та завдання для самоконтролю

1. Які дисципліни складають систему юридичних наук? Наведіть їх класифікацію.

2. У чому полягають особливості теорії держави та пра­ва як науки?

3. Яким чином співвідноситься теорія держави та права з іншими юридичними дисциплінами?

4. Яку роль відіграє теорія держави і права у фор­муванні юридичного світогляду, у становленні сучасного юриста?

Дата добавления: 2015-05-10