Основні теорії походження держави. Оскільки становлення держави проходило різними шляхами й відбувалося через різноманітні причини, цей процес знайшов відображення в багатьох теоріях

Оскільки становлення держави проходило різними шляхами й відбувалося через різноманітні причини, цей процес знайшов відображення в багатьох теоріях ви­никнення держави. Серед них передусім слід виділити такі:

- класова (марксистська) теорія (К. Маркс, Ф. Ен­ґельс, В.I. Ленiн та ін.). Її послідовники виходять з того, що держава виникла насамперед унаслідок економічних причин – суспільного розподілу праці, появи приватної власності, що сприяє розколу суспільства на антагоніс­тичні класи. Як об’єктивний результат цих процесів – поява держави, яка спеціальними засобами примусу й управління стримує протиборство цих класів, забезпечує захист інтересів економічно панівного класу.

Отже, сутність матеріалістичної теорії полягає в тому, що держава виникає з розколом суспільства на класи та є історично тимчасовим явищем, оскільки зі зникненням класів відмирає й держава;

- договірна теорія. На думку їїпредставників (Г. Гро­ція, Ж.-Ж. Руссо, О.М. Радищева та ін.), держава виникає як продукт свідомої творчості людей, як результат договору, у який вступають люди, котрі були до цього в "природному", тобто первісному, стані.

Держава – це раціональне об’єднання людей на основі угоди між ними, унаслідок якої вони передають частину своєї свободи, своєї влади державі. Таким чином, ізо­льовані до виникнення держави індивіди перетворюються на єдиний народ, у якого виникає комплекс прав і обов’язків, а також вiдповiдальнiсть за невиконання остан­ніх.

Держава має право ухвалювати закони, збирати по­датки, карати злочинців; вона зобов’язана захищати свою територію, права громадян, їх власність тощо. Громадяни, у свою чергу, зобов’язані додержуватися законів, сплачувати податки; вони мають право на захист свободи й власності, а у випадку зловживання правителями владою – виступити проти них, використовуючи для цього різні засоби, навіть збройне повстання.

Отже, ця теорія має глибокий демократичний зміст, обґрунтовуючи природне право народу на об’єд­нання в державу, а також на повалення влади правителя, яка не відповідає народним інтересам;

- теорія насильства. У логічно сформованому вигляді теорія насильства виникла у ХIХ столітті. Вона викладена в роботах Є. Дюринґа, О. Гумпловича, К. Каутського та ін. Причину виникнення держави вони вбачали у воєнно-політичних чинниках – насильстві, поневоленні одних племен іншими. Для управління завойованими народами та територіями був необхідний апарат примусу, яким i стала держава.

На думку представників цієї доктрини, держава – це організація володарювання одного племені над іншим, що виникла "природно" (тобто шляхом насильства). А це насильство й підкорення володарем підвладних і є осно­вою виникнення економічного панування. Унаслідок війн племена перетворювалися на касти, стани й класи, а під­корені – на рабів.

Отже, держава – не результат внутрішнього розвитку суспільства, а сила, яку було нав’язано йому ззовні.

Історичний досвід підтверджує, що елементи на­сильства супроводжували процес виникнення багатьох держав (наприклад давньогерманської, Золотої Орди), але ступінь використання насильства в цьому процесі був різним. Тому насильство слід розглядати лише як одну з причин виникнення держави поряд з іншими.

Рiзноманiтнiсть причин виникнення держави, спроб їх осмислення й обґрунтування сприяла появі інших теорій, серед яких:

- психологічна (Л. Петражицький). Сутність цієї теорії полягає в утвердженні психологічної потреби людини жи­ти в організованому суспільстві, а також почуття необхід­ності колективної взаємодії. Отже, держава – це результат психологічних закономірностей розвитку людини;

- теологiчна (Фома Аквiнський, Маритен). Її послі­довники розглядали державу як результат божественного витвору. У зв’язку з цим теорія стверджує, що кожен зо­бов’язаний підкорятися божественній волі та державi;

- патріархальна (Аристотель, М. Михайловський). Від­повідно до цієї теорії держава започаткувалася від сім’ї, що розрослась. Тому вона є природною формою людського життя. Влада ж правителя (а саме монарха) трактується як продовження влади батька в сім’ї, а отже, держава має "батьківський" характер, тому вимагає до себе шанобливого ставлення.

(Див. докладніше: Кашанина Т.В. Происхождение госу­дарства и права. Современные трактовки и новые подходы: Учебное пособие. – М.: Юристъ, 1999. – С. 51 – 78.)

Питання та завдання для самоконтролю

1. Назвіть причини існування різноманітних теорій по­ходження держави.

2. Назвіть представників договірної теорії походження держави:

а) Г. Гроцій, Ж-Ж. Руссо, О.М. Радищев;

б) Ф. Аквінський, Маритен;

в) О. Гумплович, Є. Дюринґ.

3. Хто з наведених авторів розвивав психологічну тео­рію виникнення держави:

а) Л. Петражицький;

б) Г. Гроцій;

в) Аристотель, М. Михайловський.

4. Яку теорію виникнення держави розробляли О. Гумп­лович, Є. Дюринґ, К. Каутський:

а) патріархальну теорію;

б) теорію насильства;

в) психологічну теорію.

5. Яку теорію виникнення держави розробляли Арис­тотель і М. Михайловський:

а) класову теорію;

б) теологічну теорію;

в) патріархальну теорію.

6. Назвіть представників класової теорії виникнення держави та права:

а) Г. Гроцій, Ж.-Ж.. Руссо, О.М. Радищев;

б) К. Маркс, Ф. Енґельс, В.І. Ленін;

в) Л. Петражицький.

7. Яку концепцію виникнення держави обстоював Фома Аквінський:

а) іриґаційну теорію;

б) природно-правову теорію;

в) теологічну теорію.

Дата добавления: 2015-05-10