Частина перша

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

МЕХАНІЗМ ЮРИДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ (ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА)

Тема 9. Права людини і суб'єктивне юридичне право

Тема 10. Правові відносини

Тема 11. Об'єктивне юридичне право та інші соціальні регулятори

Тема 12. Об'єктивне юридичне право у соціальній системі суспільства

Тема 13. Історична типологія об'єктивного юридичного права. Сутність права соціально-демократичної орієнтації

Тема 14. Правотворчість. Зовнішні форми об'єктивного права

Тема 15. Правова система і система права. Система законодавства та систематизація нормативно-правових актів

Тема 16. Правові (юридичні) норми

Тема 17. Правомірна поведінка і реалізація правових норм. Законність та правопорядок

Тема 18. Застосування правових норм

Тема 19. Тлумачення правових норм

Тема 20. Юридична відповідальність за правопорушення

Тема 21. Правове регулювання суспільних відносин та його ефективність

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА ПРАВОЗНАВСТВО ТА ЙОГО МЕТОДОЛОГІЯ

Тема 22. Правознавство (юридична наука): загальнотеоретична характеристика

Тема 23. Методологія юридичної науки

ПРАВА ЛЮДИНИ І ПРАВОВА ДЕРЖАВА (ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ)

Тема 1 Основні права людини як загальносоціальне явище

У сучасному світі немає суспільства, в якому б не використовувалося, не культивувалося поняття права. Тому правильне розуміння явищ, які ним відображаються, безпосередньо набуває світоглядного значення. Світогляд людини не може бути повним, досконалим, якщо у ньому відсутні знання щодо сутності права. Проте «участь» у його формуванні — не єдиний прояв реального значення положень, викладених у даному розділі.

Немає, ясна річ, людини, котра у своєму буденному житті не вживала б таких слів, як «право», «права», «свобода», «обов'язок» та ін. Адже саме до цих термінів (точніше, до понять, що ними позначаються) вдаються тоді, коли виникає потреба довести обґрунтованість своїх вимог, очікувань, намагання виправдати свої вчинки і дії. А переконливість, ефективність застосування у таких випадках зазначених понять і термінів відчутно посилюється, якщо їх розуміння ґрунтується на наукових висновках та аргументах.

1. Право як загальносоціальне явище

У слов'янських мовах словом (терміном) «право» позначаються поняття, які відображають різні соціальні явища. Явище, що виникає та існує незалежно від держави, має загальносоціальну природу, є загальносоціальним феноменом. Інше явище, котре має ту ж назву — це наслідок виключно державної діяльності, втілення її волевиявлення. Зважаючи на це, необхідно розрізняти відповідно право загальносоціальне і, так би мовити, спеціально соціальне, умовно кажучи, юридичне.

Загальносоціальне право — це певні можливості учасників суспільного життя, які об'єктивно зумовлюються рівнем розвитку суспільства і мають бути загальними та рівними для всіх однойменних суб'єктів.

Залежно від виду носіїв цих можливостей розрізняють права людини; права сім'ї, нації (народу), інших соціальних спільнот (класів, прошарків, груп, громадських об'єднань, трудових колективів тощо); права людства.

Дата добавления: 2015-05-10