Охарактеризуйте емпіризм та раціоналізм їх суперечності

Визначте сутність сенсуалізму

Сенсуалізм (від фр. sensualisme, лат. sensus — сприйняття, почуття, відчуття)(емпіризм) — напрямок в теорії пізнання, згідно з яким відчуття й сприйняття — основна й головна форма достовірного пізнання. Суперечить раціоналізму. Основний принцип сенсуалізму — «немає в розумі нічого такого, чого б не було в почуттях». Принцип сенсуалізму належить до чуттєвої форми пізнання, до якої крім відчуття входить також уява.

Відомі філософи-сенсуалісти:Аристотель,Фома Аквінський, Джон Локк.

Основні погляди С. полягають у наступному. Він заперечує вроджені ідеї, інакше кажучи, визнає за розумом лише похідне, не первинне значення. С. зводить всі знання до відчуття: розум все своє содержаще отримує з відчуттів, a відчуття - з досвіду; таким чином, зовнішній світ є джерелом і критерієм пізнання. У цьому пункті полягає і подібність, і відмінність С. з матеріалізмом. Обидва напрямки стверджують, що джерело всього нашого пізнання - зовнішній світ, але зовнішній світ розуміється ними зовсім по-різному. Матеріалізм вірить в повне або часткове тотожність змісту відчуттів з якостями предмета, чого С. не визнає. Таким чином, С. аж ніяк не веде до матеріалізму, навпроти того, з нього легше вивести суб'єктивізм. Усяке знання завжди має в своїй основі відоме відчуття, отже, знання завжди може бути тільки приватним; узагальнень нічого реального не відповідає. Джерело знання в той же самий час визначає і характер, і межі його; це джерело є, таким чином, критерій істини. Так як відчуття залежить від вражень, що йдуть ззовні, - положення, яке сенсуаліста приймається на віру, - всякий же досвід є щось випадкове, ірраціональне, відносне, то всьому знання доводиться приписувати випадковий і відносний характер. Якщо відчуття розглядаються як відображення об'єктивної реальності, то послідовний С. при відомих умовах призводить до матеріалізму. Але якщо у відчуттях вбачається лише суб'єктивне, за до-рим нібито нічого не існує або існує непізнаванне «річ у собі», то С. призводить до суб'єктивного ідеалізму. Тому сам по собі С. не є ще виразом матеріалістичної лінії в філософії та його представники часто безпорадні а боротьбі з ідеалізмом. Відчуття можуть стати необхідною стороною познаг ня тільки за умови їх органічної єдності з ін сторонами процесу пізнання - практикою та абстрактним мисленням

Емпірики стверджували, що чуттєвий досвід людини є єдиним джерелом пізнання. Але вони недооцінювали значення теоретичного, абстрактного, раціонального мислення і вважали, що вирішальними в пізнанні є показники наших чуттів (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк, Д. Дідро та інші).

Раціоналісти, на противагу емпірикам, вирішальним джерелом істинного знання визнають розум. Для раціоналізму характерна абсолютизація мислення, відрив абстрактного мислення від чуттєвого досвіду. Раціоналісти стверджують, що наукове розуміння світу можна створити власне умоглядним шляхом, без будь-якої допомоги чуттєвого досвіду, незалежно від нього (Б. Спіноза,)

Процес пізнання слід розуміти як єдність чуттєвого і раціонального. Але цю єдність не слід розуміти як поділ людського пізнання на два ступеня: чуттєвий та раціональний. Почуття та мислення в людському пізнанні не є двома ступенями, роз'єднаними часовим інтервалом: спочатку людина пізнає чуттями без допомоги розуму, а потім – розумом без чуттів.

Таким чином, першим моментом пізнання є живе споглядання або чуттєве пізнання – відчуття, сприйняття, уявлення. Саме з живого споглядання, і насамперед з відчуттів, починається пізнання об'єктів дійсності. Впливаючи на органи чуття, предмети і явища зовнішнього світу збуджують нервову систему.

Відчуття – означає відображення в мозкові окремих властивостей предметів та явищ об'єктивного світу, що безпосередньо діють на наші органи чуттів.

Більш високим ступенем пізнання порівняно із відчуттям є сприйняття.

Сприйняття не можна відривати від відчуттів, адже воно виникає на ґрунті відчуттів, які є результатом певного впливу предметів на органи чуття людини. Разом із тим сприйняття не можна зводити до простої механічної суми відчуттів.

Раціональне в пізнанні дає людині можливість при вивченні явищ розкривати їх сутність, пояснювати внутрішній зв'язок, закон їх існування та розвитку. Об'єктивна дійсність постає перед людиною в безкінечному розмаїтті окремих предметів та явищ. У процесі пізнання людина йде від цих явищ до їх сутності, від одиничного до загального, від чуттєво-сприйнятливого до раціонально-пізнаваного, від конкретного до абстрактного.Основними формами абстрактного мислення є поняття, судження, умовивід.

Дата добавления: 2015-05-08