Середній рівень тестових завдань 2 страница

є) утопічність

23. Головне завдання релігійного світогляду – це

а) обґрунтування зв’язку індивіда з родом;

б* досягнення єдності з Богом як втілення святості та абсолютною цінністю;

в) розвиток світорозуміння людини;

г) виклик своєрідного ентузіазму, тобто життєвої енергії, яка надає людині сили для життя і діяльності;

д) підготовка людини до сприйняття теологічного знання

24. Слово «рефлексія» в буквальному перекладі з латині означає

а* віддзеркалення, звернення назад;

б) реакція на певну дію, суб’єкт, об’єкт;

в) спосіб дії людини;

г) абстрагування від чогось;

д) зажуреність в себе

25. Вперше здійснив спробу прояснити зміст поняття «філософія»

а* Піфагор (580-572 – 500-490 рр. до н.е.);

б) Геродот (484 – 425 рр. до н.е.);

в) Платон (428-427 – 347 рр. до н.е.);

г) Сократ (470 – 399 рр. до н.е.);

д) Аристотель (384 – 322 рр. до н.е.)

26. В різноманітті інтерпретацій визначень змісту поняття «філософія» виділяють групи поняття філософії:

а* античну (Геродот, Піфагор, Геракліт, Платон, Аристотель);

б) модерністську;

в) київську світоглядно-гуманістичну (В. Шинкарук, В Табачковський, В. Ярошовець, І. Бичко та ін..);

г) національну (І. Огородник, О. Кульчицький, Б. Цимбалистий, М. Шлемкевич та ін..);

д) універсальну (М. Конрад, В. Татаркевич та ін.)

27. Серед концепцій визначення предмету філософії особливе місце займає

а* концепція розпочкування предмету філософії;

б) концепція виведення предмету філософі з інших предметів існуючих наук;

в) майєвтична концепція;

г) формаційна концепція;

д) синтетична концепція

28. Предметом філософії є

а) світ;

б) буття;

в) людина;

г) природа;

д* загальне в системі «світ і людина».

29. Особливість предмету філософії в тому, що вона вивчає

а) виключно природу;

б) тільки суспільство;

в* вивчає світ і людину разом;

г) Бога;

д) культуру людства

30. І. Кант сформулював основні питання буття людини, тим самим визначив предмет філософії, а саме:

а) що таке світ?

б* що я можу знати?

в* що я повинен робити?

г* на що я можу сподіватися;

д) що таке студент?

31. Філософія – це

а) система поглядів людини на світ в цілому і на відношення людини до цього світу (І. Надольний);

б) одне з найважливіших надбань людської культури;

в) епоха, осягнена розумом (Г.В.Ф. Гегель);

г) наука про першопричини та першооснови буття (Аристотель);

д) одна з форм суспільної свідомості, що розвинулася десь близько 2,5 тисячоліть до н.е. на базі первісної міфології, успадкувавши значною мірою в процесі розкладу останньої її світоглядні функції (І. Бичко);

є* наука про універсальні закони і принципи буття і пізнання, про відношення людини до світу, наука про загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення

32. Філософія відрізняється від міфу

а* акцентом на рефлексію;

б) універсальним характером;

в) зорієнтованістю на людину;

г) прагненням до пізнання Бога;

д) емоційністю

33. Філософія відрізняється від релігії

а* критичним ставленням до світу і людини в ньому;

б) догматичним характером пізнання;

в) обожненням сил природи;

г) атеїзмом;

д) оптимізмом

34. Філософія відрізняється від міфології та релігії

а* своїм раціонально-теоретичним підходом до світу;

б) художньо-образним світосприйняттям;

в) вірою в сили Людини;

г) сакральним відношенням до авторитетних текстів;

д) радикальним фідеїзмом

35. Правильна послідовність періодів розвитку європейської філософії

а) античність, середньовічна філософія, Ренесанс, філософія Нового часу, сучасна філософія;

б) середньовічна філософія, Ренесанс, сучасна філософія;

в) антична філософія, середньовічна, філософія епохи Відродження (Ренесансу), філософія Нового часу, філософія Просвітництва, сучасна філософія;

г* антична філософія, середньовічна, Ренесанс, філософія Нового часу, філософія просвітництва, Німецька класична філософія, сучасна філософія;

д) філософія Нового часу, сучасна філософія, античність, філософія Просвітництва

36. Психофізичний аспект головного питання філософії є питання про співвідношення

а) буття та мислення;

б) матерії і свідомості;

в) сутності і явища;

г* душі і тіла;

д) серця і розуму

37. Предмет і об’єкт філософії – це

а) жінка і її місце в світі;

б) природа та її закони;

в) суспільно-історичні закони і принципи;

г* світ і людина як цілісність;

д) Бог і ноуменальний світ

38. Філософія і світогляд співвідносяться таким чином:

а) філософія – частина світогляду;

б) світогляд – частина філософії;

в* філософія є світогляд;

г) філософія – теоретична основа світогляду;

д) філософія не є світогляд

39. Функції філософії поділяються на групи:

а) світоглядну;

б) методологічну;

в) теоретичну;

г) практичну;

д* світоглядну і методологічну

40. Основні світоглядні функції філософії:

а) гуманістична;

б) соціально-аксіологічна;

в* гуманістична, соціально-аксіологічна, культурно-виховна, пояснювально-інформаційна;

г) інтерпретаторська, критична;

д) конструктвино-аксіологічна, логіко-гносеологічна

41. Основні методологічні функції філософії:

а) евристична;

б) координуюча;

в* евристична, координуюча, інтегруюча, логіко-гносеологічна;

г) компенсаторна;

д) евристична, регулююча, інтегруюча

42. Натурфілософія – це

а) особливе філософське вчення про фауну;

б) фізика;

в* філософія природи, споглядальне тлумачення природи, яку розглядають у її цілісності;

г) світоглядна позиція Дж. Бруно;

д) синонім екології

43. Метафізика – це

а) назва трактату Аристотеля;

б* умоглядна, спекулятивна філософія, яка не спираючись на узагальнення конкретних наук, в рамках свого предмета задає, окреслює предмети конкретних наук;

в) філософська позиції софістів;

г) синонім філософії;

д) пусте поняття

44. Метод в буквальному перекладі з грецької мови означає

а* шлях;

б) засіб;

в) знаряддя праці;

г) спосіб дії;

д) функція

45. Спосіб побудови та обґрунтування систем філософських та наукових знань, сукупність (послідовність) прийомів, засобів, операцій, механізмів, за допомогою яких організується і оптимізується пізнавальна діяльність людини, називається

а* метод;

б) методологія;

в) пізнання;

г) практична діяльність;

д) суспільно-корисна праця

46. Найбільш відомими методами філософського пізнання є

а* діалектика і метафізика;

б) діалектика і софістика;

в) майєвтика і діалектика;

г) герменевтика і філоменологія;

д) феноменологія і діалектика

47. З позицій метафізики і в природі, і в суспільстві, і в духовній сфері об’єкти, процеси, явища існують

а) взаємнопов’язано;

б) відокремлено;

в* відокремлено, без взаємного органічного зв’язку, вони не розвивається;

г) в взаємній залежності;

д) довільно

48. Метод філософії, який визнає універсальний зв’язок усіх явищ природного, соціального і духовного вимірів дійсності та розвиток її, називається

а) майєвтичний;

б) герменевтичний;

в) феноменологічний;

г* діалектичний;

д) філософський

49. Питання про співвідношення матерії і свідомості, світу і людини, природи і духу Ф. Енгельс назвав

а) другорядним питанням філософії;

б* основним питанням філософії;

в) одним із багатьох питань філософії;

г) методологічним питанням;

д) науковим питанням

50. Відповідаючи на питання: що первинно, матерія або свідомість (Бог)? – філософи поділяються на

а* матеріалістів і ідеалістів;

б) дуалістів і позитивістів;

в) атеїстів і віруючих;

г) оптимістів і песимістів;

д) гностиків і апологетів

51. Відповідь на питання: чи можна пізнати світ? – поділяє філософів на

а) скептиків і оптимістів;

б* агностиків і гносеологічних оптимістів;

в) матеріалістів і дуалістів;

г) оптимістів і циніків;

д) добрих і поганих

52. В середині філософської системи знань, як її ядро, виділяються розділи:

а) філософська онтологія;

б) гносеологія;

в* онтологія, гносеологія, методологія, аксіологія, антропологія;

г) фізика, логіка, етика;

д) теоретичний, практичний, творчий (Аристотель);

є) теологічний, природничий, антропологічний (Ф. Бекон)

53. Онтологія – це вчення про

а) буття;

б* про сутність буття, форми, фундаментальні принципи та категорії;

в) про природу;

г) про все існуюче на Землі;

д) про існування людини

54. Методологія – це вчення про

а* методи, засоби організації пізнавальної діяльності людини;

б) науку;

в) про світ;

г) про пізнання світу;

д) про людину

55. Аксіологія – це

а) вчення про мораль;

б) вчення про мистецтво керувати державою;

в* вчення про цінності;

г) про вибір людини

56. Розділи філософії, які вивчають загальні закони, принципи і правила мислення, називаються:

а* логіка і гносеологія;

б) аксіологія і логіка;

в) онтологія і праксеологія;

г) філософська антропологія і гносеологія;

д) наука і етика

57. Прикладні аспекти філософського знання:

а) онтологія;

б) праксеологія;

в) гносеологія;

г* філософія медицини;

д) аксіологія

58. Особливість філософських проблем полягає в тому, що вони є

а) аристократичні;

б) відносні;

в* вічні;

г) аксіологічні;

д) надуманні

Тема 2: Філософія і медицина Стародавнього Світу (106 питань)

59. Перша сакрально-релігійна міфологія та протофілософія виникла на території цивілізацій:

а* арійської;

б) слов’янської

в) російськоїї;

г) китайської;

д) української

60. Центрами виникнення сакрально-релігійної міфології та філософії є географічні регіони:

а* Центральна Азія і півострів Індостан;

б) Євразія;

в) Північна Європа;

г) Західна Африка;

д) Центральна і Південно-Східна Азія

62. Цивілізація, на території якої вперше виникла релігійно-міфологічна протофілософія:

а) індійська

б) арійська;

в) харіпська (харапська);

г* китайська;

д) римська.

63. Філософські вчення вперше оформилися на території цивілізації:

а) арійської (п-ів Індостан);

б) слов’янська (Євразія);

в* китайська (Центральна і Південно-Сзідна Азія);

г) давньоримська (Євразія);

д* давньогрецька (Середземномор’є)

64. Перші оформлені філософські вчення виникають на території давніх цивілізацій в:

а) до I тис. до н.е.;

б) в II тис. до н.е.;

в* в VI-V cт. до н.е.;

г) в VII ст. до н.е.;

д) не виникали взагалі

65.. Центри локалізації філософської думки виникають в історичний період розвитку людства:

а) первіснообщинний;

б* рабовласницький;

в) феодальний;

г) капіталістичний;

д) сучасний

66.. Харктерними рисами давньоіндійської філософії є:

а) неавтохтонність;

б) нетрадиціоналізм (нетрадиційність);

в) атеїстичність;

г* високий суспільний статус філософії і вплив філософських ідей на розвиток культури;

д* поєднання раціоналізму і містицизму та етичний характер

67.. Поняття, яке близьке за змістом до давньогрецького поняття «філософія», використовується в давньоіндійській філософії для позначення філософських шкіл (або направлень)

а) сутра;

б* даршан;

в) школа;

г) пурва-міманса;

д) академыя.

68.. Період в розвитку індійської філософії:

а* ведичний (до VI –V ст. до н.е.);

б) неокласичний (VI ст. до н.е. – перша половина I тис.);

в) протокласичний (перша половина I тис. - XVIII ст);

г) палеолітичний (від появи людини до 10 тис. до н.е.);

д) індуїзм (XIX – сьогоднішній час)

69. Джерела індійської філософії:

а) Велесова книга;

б) Біблія;

в) Авеста;

г) слов’янські міфи;

д* Упанішади.

70. Традиційно усі філософські школи (даршани) Давньої Індії діляться на:

а) ортодоксальні;

б* астіка;

в* настіка;

г) неортодоксальні;

д) санкх’я;

е) веданта.

71. Для всієї давньоіндійської філософії характерно світосприйняття:

а) анімістичне;

б* антропоморфне;

в) сакральне;

г) магічне;

д) наукове

72. Найбільш цінний спосіб передачі філософської мудрості серед даршан є

а) письмовий;

б) мовчання;

в) медитація;

г* усний на мові Священного знання – санскриті;

д) усний на будь-якій мові

73. В процесі навчання на Сході учнем сприймається від вчителя

а) теорія;

б) практичні знання;

в) техніка самовдосконалення;

г) методика філософського діалогу і дискусії;

д* весь образ життя вчителя, що є продовження його вчення

74. Серцевина вчення або кананізований короткий початковий текст називається в давньоіндійській філософії:

а* сутра;

б) есенція;

в) канон;

г) догма.

д) ядро

75. До астіки належать даршани:

а* санкх’я;

б* йога;

в* веданта;

г* н’яя;

д* вайшешика;

е* міманса;

ж) джайнізм;

з) буддизм;

и) чарвака;

к) адживіка.

76. Ортодоксальний напрямок давньоіндійської філософії представлений кількістю шкіл:

а) 2;

б) 3;

в* 6;

г) 8;

д) 10

77. Неортодоксальна група давньоіндійських шкіл представлена даршанами:

а) санкх’я;

б* буддизм;

в* джайнізм;

г* чарвака-локаята;

д) міманса

78. Брахмани – це

а* релігійно-філософські тексти, часу Ригведи, біля 1500 р. до н.е.;

б) сеекта;

в) каста жреців в Даній Індії;

г) літературний пам’ятник ведійської культури;

д) давньослов’янській пам’ятник

79. «Будда» в релігійно-філософському вченні буддизма означає:

а* просвітленний;

б) вождь;

в) гуру;

г) ім’я людини;

д) прізвище індійського принца

80. Школа класичної індійської філософії яка має більше практичний, ніж теоретичний характер:

а* йога;

б) вайшешика;

в) санкх’я;

г) веданта;

д) чарвака-локаята

81. Поняття, яке в якості вихідного в свою філософію водить буддизм, в зв’язку з чим філософія буддизму вважається песимістичною:

а* страждання;

б) біль;

в) доля;

г) смерть;

д) хвороба

82. Дуалістична філософська школа Давньої Індії, яка визнає одночасно два початки сущого – Пурушу і Пракріті:

а) йога;

б) н’яя;

в) міманса;

г* санкх’я;

д) вайшешика.

83. «Трипітака» в буквальному перекладі з санскриту означає:

а* три корзини (кошика);

б) три ящика;

в) три збірника;

г) саліхіти;

д) три частини

84. Джерела китайської філософії:

а) «Книга пісень Соломона»;

б* «Книга історії» (Ши цзин);

в* «Книга змін» (І цзин);

г) «Велесова книга»;

д) літописи.

85. Основні філософські школи Давнього Китаю:

а) перипатетики;

б) школа неоплатоніків;

в) школа стоїків;

г* конфуціанство;

д* даосизм;

е) школа скептиків;

ж) школа академіків;

з* легізм (школа закону).

86. Філософське вчення, засновником якого був Лао-Цзи:

а) раціоналізм;

б* даосизм;

в) дуалізм;

г) аскетизм;

д) емпіризм

87. Принцип «у вей» означає:

а) внутрішне звільнення від будь-якої егоїстичної діяльності;

б) людина дозволяє Дао керувати собою;

в* відмова від порушення власної природи і природи всього сущого;

г) непримушення, невтручання;

д) бездіяльність

88. Дао має образ

а* води;

б) порожнечі;

в* флейти;

г) тиші;

д) водограю

89. Енергії, які лежать в основі живої і неживої природи, складають їхню єдність, зумовлюють їхню боротьбу, взаємопроникливість, взаємодоповнення:

а* сексуальная енергія (Інь);

б* чоловіча енергія (Ян);

в) енргія води;

г) енергія землі;

д) енергія вогню

90. Духовним центром людини в китайській філософії є

а) разум;

б* серце;

в) кишковик;

г) голова;

д) статеві органи

91. Серед головних умов досягнення довголіття в Китаї відсутнє

а* вегетеріанство;

б) заняття спортом;

в) заняття медитацією;

г) голодування;

д) аскетизм

92. Філософсько-етичне вчення, яке було проголошене державною релігією Китаю

а) моїзм;

б) легізм;

в* конфуціанство;

г) номіналізм;

д) даосизм

93. Принципи, які різко протирічать принципам конфуціанства:

а) формування кооперативного стилю життя;

б* формування незалежного стилю мислення;

в) гуманність;

г) справедливість;

д) благорозумність;

є) раціональність

94. Прикладом для керівництва суспільством виступають відносини поміж

а* батьком і сином;

б) матір’ю і дочкою;

в) чоловіком і дружиною;

г) літньою людиною і молодою людиною;

д) дітьми

95. Філософська щкола Давнього Китаю, яка стверджувала, що людина за своєю природою зла

а) моїзм;

б* легізм;

в) конфуціанство;

г) даосизм;

д) натурфілософи

96. Ознаки досконалої, блалгородної людини за конфуціанством:

а* жень;

б) Дао;

в) сансара;

г) дхарма;

д) гуни;

е) сумління.

97. Найстарший представник китайської філософії

а) Кун-Цзи (латинизоване Конфуцій) (551-479 рр. до н.е.);

б) Лао- Цзи (літня дитина) (579-499 рр. до н.е.);

в) Мен-Цзи (468-376 рр. до н.е.);

г* Чжуан-Цзи (369-286 рр. до н. е.).

98. Поняття «антична філософія» об’єднує філософію

а* давніх греків і даніх римлян;

б) давніх слов’ян і візантійців;

в) аріїв та друїдів;

г) індусів і іудеїв;

д) арабів і азіатів.

99. Становлення античної філософії в Стародавній Греції відбулося в

а* VI-V ст. до н.е.;

б) IV-VIII ст. н.е.;

в) IX-XV ст. н.е.;

г) V-I ст. н.е.;

д) I-II тис. н.е.

100.Відповідно до зміну об’єкту і задач античної філософії виділяють 5 періодів античної філософії:

а* натурфілософський (космологічний) (VI ст. до н.е. – середина V ст. н.е.);

б* антропологічний (друга половинаV ст. до н.е. – кінець V ст. н.е.);

в* класичний (VII-V ст. до н.е.);

г) систематичний (V – IV ст. до н.е.);

д) етичний (III ст. до н.е. – I ст. н.е.;

є* (римський) релігійний (I – VI ст. н.е.).

101.Світоглядна позиція, ключовим понятяннм якої виступає категорії «матерії», називається ________________________________________________________________.(правильна відповідь: матеріалізм)

102.Матеріалізм – філософське вчення, яке визнає первинність:

а* буття;

б* природи;

в) ідеї;

г) душі;

д) духу.

103.На пострадянському просторі і досі поширена формула, яку на початку ХХ століття дав В. І. Ленін в єдиній своїй філософсько-публіцистичній праці «Матеріалізм і емпіріокритицизм» (1908):

а* матерія – філософська категорія для позначення об’єективно існуючого світу, який копіюється, фотографується і відображається нашими органами чуття;

б) матерія – це лат.materia - деревина як будівельний матеріал, речовина;

в) матерія – це весь навколишній світ;

г) матерія – це найбільш розповсюджена чуттєво-конкретна речовина, що вважається першоосновою всього існуючих у світі (субстанційний підхід);

д) матерія – це корінь, джерело руху світу.

104. Античний матеріалізм на початковому етапі розвитку називається «стихійним» в зв’язку з тим, що

а* матерія як субстанція ототожнювалася філософами з тією чи іншою стихією (вода, повітря, вогонь, земля і т.п.);

б) філософи відрізнялися наївністю при роз’язанні важливих питань щодо світі і людини в ньому;

в) в Давній Греції був низкий рівень розвитку знань про природу, сусільство і людину;

г) переважна більшість давньогрецьких філософів були не знайомі з філософією учених-дослідників природи у фундаментальних проблемах філософії;

д) пояснити особливість давньогрецьького матеріалізму.

105.Першим філософом Заходу називають

а* Фалеса (625-547 рр. до н.е.);

б) Пифагора (близько 584-500 рр. до н.е.);

в) Сократа (469-399 рр. до н.е.);

г) Протагора (481-411 рр. до н.е.);

д) Платона (427-347 рр. до н.е.).

106.Вперше про Фалеса як філософа згадує

а) Платон (427-347 рр. до н.е.);

б* Аристотель (384-322 рр. до.н.е.);

в) Парменід (близько 540-470 рр. до н.е.);

г) Геракліт (540-480 рр. до н.е.);

д) Демокріт (близько 460-370 рр. до н.е.).

107.Одним із перших, хто зайнявшись філософією, вважав началом усіх речей конкретно-чуттєве, безпосередньо дане, був

а) Геракліт;

б) Піфагор;

в* Фалес;

г) Анаксімен;

д) Анаксімандр.

108.Натурфілософський період античної філософії представлений філософами:

а* Фалес, Анаксимандр, Анаксимен;

б) Гомер і Гессіод;

в) Плотін і Ямліх;

г) Тіт Лівій і Лукрецій Кар;

д) Сократ, платон, Арістотель.

109.Іонійські філософи війшли в історію під назвою

а) досократики;

в) перші науковці;

в* фізики, або фісіологи;

г) натурфілософи;

д) перші мудреці.

110.Іонійські філософи сприймали як живе, саморухоме ціле

а* світ, природу,космос;

б) світ, людину, космос;

в) природу, людину, Бога;

г) світ, людину;

д) суспільство, людину, природу.

111.Основна опозиція натурфілософського періооду античної філософії – це протистояння

а) хаосу і космосу;

б) батьків і дітей;

в) учителів і учнів;

г* учення Геракліта Ефеського і філософів елейської школи Парменіда і Зенона;

д) вчення софістів і філософії Сократа.

112.Головне питання першого періоду античної філософії:

а) звідки все?

б* з чого все складається?

в) що первинне: світ чи людина?

г) що робити?

д) як стати щасливим?

113.Першоосновою всього вважав вогонь

а* Геракліт;

б) Фалес;

в) Сократ;

г) Анаксимен;

д) Платон.

114.Філософ, який прийшов до думки про універсальність змін у світі, про бороотьбу протилежностей як джерело всього сущого, про сховану гармонію світу як внутрішню тотожність протилежностей

а) Фалес;

б* Геракліт;

в) Анаксимандр;

г) Анаксагор;

д) Емпедокл.

115.Логос – розумна, діалектична необхідність, яка керує світом, вважав

а) Анаксимен;

б) Епікур;

в) Марк Аврелій;

г) Гегель;

д* Геракліт.

116.Логос- це внутрішня структура вогню, його міра, хто його пізніє, той навчиться розкривати в множинності єдине, вважав

а) Сократ;

б) Аристотель;

в) Плотін;

г* Геракліт;

д) Демокріт.

117.Чуттєво-конкретне буття, за Гераклітом, – це

а* гра вогю з самим собою;

б) ілюзія;

в) вічна сутність;

г) тіні і пил;

д) копії ідей.

118.Геракліт вважав, що пізнати Логос можна тільки

а* розумом;

б) органами чуття;

в) нічим не можна пізнати;

г) за допомогою Божої Благодаті;

д) спогляданням.

119.Засновник елейської школи:

а* Парменід (540-470 рр. до н.е.);

б) Зенон (480-430 рр. до н.е.);

в) Емпедокл (490-430 рр. до н.е.);

г) Аристипп (народ. Біля 435 р до н.е -?);

д) Антисфен (444-368 рр. до н.е.).

120.Парменід вчив, що існує тільки

а* буття;

б) людина;

в) Бог;

г) природа;

д) порожнеча (Шун’я).

121.Філософ, який вперше ввів поняття «буття»:

а) Зенон;

б) Гіппій більший;

в) Платон;

г) Аристотель;

д* Парменід.

122.Парменід вважав, що буття є

а) нерухоме, вічне;

б* нерухоме, вічне, досконале, єдине;

в) тотожнє людині;

г) мінливе, множинне;

д) вічне.

123.За Парменідом, віщий критерій буття

а) здатність розуму утворювати поняття,

б) здатність людини мислити буття;

в* здатність розуму утворювати поняття і мислити буття;

г) перевіряємість;

д) впливати на органи чуття людини.

124.Першою філософською спробою сформулювати метафізичне розуміння природи було вчення

а) Геракліта;

б) Емпедокла;

в) Піфагора;

г* Парменіда;

д) Августина.

125.«Буття і думка про буття тотожні», - вчив _____________________________________.(правильна відповідь: Парменід)

126.Філософ, який проголошував основними характеристиками буття нерухомість, незмінність, відсутність генезису -

а* Зенон;

б) Анаксимен;

в) Фалес;

г) Геракліт;

д) Сократ.

127.Учень Парменіда, автор апорій «Дихотомія», «Ахіл», «Стріла, що летить» -

а* Зенон;

б) Ксенофант;

в) Платон;

г) Піфагор;

д) Левкіпп.

128.Аргументи, які дозволяють викрити внутрішні протиріччя в аргументації противника, називаються __________________________________________________________________.(правильна відповідь: апорія)

129.Першооснова світу за Фалесом – це ___________________________________________. (правильна відповідь: вода)

130.Першооснова світу за Анасимандром – це ______________________________________. (правильна відповідь: апейрон)

131.Першооснова світу за Анаксименом – це _______________________________________. (правильна відповідь: повітря)

132.Мілетська школа давала відповідь про основу сущого в дусі

а* матеріалізму;

б) ідеалізму;

в) суб’єктивного ідеалізму;

г) об’єктивного ідеалізму;

д) емпіризму.

133.Філософські школи Давньої Греції, які одні із перших намагалися вирішити питання про ідеальну форму існуючого –

а) мілетська;

б) ефеська;

в* елейська;

г* піфагорійська;

д) гедоністична.

134.Філософи космологічного періоду (перший період античної філософії), які прагнули відповісти на питання про причину руху:

а*Емпедокл, Анаксагор,Демокріт;

б) Лао-цзи, Ге Хун;

в) Сократ, Платон, Аристотель;

г) Ф, Енгельс, К. Маркс;

д) Піфагор, Емпедокл, Фалес.

135.Представляє життя природи як циклічний процес, в якому періодично перемагають Любов чи Ворожнеча:

а* Емпедокл;

б) Анаксагор;

в) Сократ;

г) Конфуцій;

д) Чжу Сі.

136.________________ вводить поняття «гомеомерії»для позначення фундаментальних частинок світобудови, які приводить і упорядковує в рух – Нус (або Розум).(правильна відповідь: Анаксагор)

Дата добавления: 2015-05-08