Визначити процес сортування даних. Описати порядок сортування даних в Excel. Вказати види сортувань. 1 страница

Процес упорядкування записів у базі даних називається сортуванням.

Для сортування рядків по одному полю за зростанням або спаданням необхідно виділити клітинку в полі, по якому потрібно відсортувати дані і визначити команду Сортировать по возрастанию або Сортировать по убыванию відповідно (вкладка Дані). При цьому MS Excel сам визначить область даних і перемістить записи не тільки в обраному полі, а повністю в рядках таблиці по обраному критерію.

Багаторівневе впорядкування передбачає вибір поля 1-го рівня впорядкування, 2-го і так далі. Наприклад таблиця містить дані про студентів технікуму: прізвище та ініціали, група, середній бал, і т.д. стоїть задача впорядкувати записи по групам, в списку кожної групи – по середньому балу, для студентів з однаковим балом – по алфавіту прізвищ. Для сортування рядків по двох або трьох полях необхідно на вкладці Данні обрати команду Сортування, в діалоговому вікні визначити стовпчики 1-го, 2-го, 3-го рівня та напрямок сортування.

11. Визначити процес фільтрації даних. Вказати види фільтрів. Описати порядок виконання фільтрації.

Щоб відділити в великій ЕТ тільки ті дані, що задовольняють умові, а інші тимчасово приховати, використовується процедура фільтрації.

Фільтрація – це виведення даних по умові. Фільтрація – це швидкий і легкий спосіб пошуку підмножини даних і роботи з ними в списку. У відфільтрованому списку відображаються тільки рядки, що відповідають умовам відбору, заданого для стовпця.

Під час фільтрації тимчасово ховаються рядки, які не потрібно відображати.

Рядки, що відібрані під час фільтрації в Microsoft Excel, можна редагувати, форматувати і виводити на друк, а також створювати на їх основі діаграми, не змінюючи порядок рядків і не переміщаючи їх.

Буває звичайний фільтр, розширений фільтр

Використання Автофільтра

Для відбору даних за допомогою атофільтра необхідно послідовно виконати такі дії.

1. виділити будь-яку клітинку в списку, який потрібно відфільтрувати.

2. на вкладці Дані в групі Сортування і фільтр вибрати команду Фільтр. При цьому в заголовках полів з'явиться кнопка ▼ що відкриває список умов фільтрації;

3. Задати умови відбору.

12. Описати інтерфейс табличного процесора Excel. Визначити основні елементи електронної таблиці. Описати дії з форматування електронної таблиці.

Інтерфейс табличного процесора Excel містить стандартний набір складових будь-якого вікна додатку:

1. Панель швидкого доступу;

2. Вкладки і вікно для пошуку довідкової інформації.

3. Рядок заголовку;

4. Смуги прокручування;

5. Рядок стану;

6. Панель інструментів;

7. Адреса активної клітинки

8. Набір ярликів для переміщення між робочими аркушами.

9. Рядок введення відображає дані, що вводяться у комірку.

10. Рядок підказки призначений для надавання повідомлень користувачу відносно його можливих дій у даний момент.

11. Робоче поле – простір електронної таблиці, що складається з комірок, назв стовпців і рядків.

Основні елементи електронної таблиці.

Робочі книги — це файли MS Excel, що можуть містити один чи кілька робочих аркушів. Такі файли мають розширення. xls.

Робочий аркуш — це власне електронна таблиця, основний тип документа, використовуваний в Excel для збереження та маніпулювання даними. Вона складається з комірок, організованих у стовпці і рядки, і завжди є частиною робочої книги.

Форматуванням клітинки називають встановлення вигляду відображення вмісту клітинки. Для форматування клітинки або виділеного діапазону клітинок використовують контекстне меню Формат клітинок або кнопки панелі інструментів Шрифт, Вирівнювання, Число.

На вкладці «Шрифт» можна встановити такі параметри шрифтів: тип шрифту, нарис шрифту може бути звичайним, курсивом, жирним та жирним і курсивом, розмір шрифту можна вибрати зі списку, або ж ввести з клавіатури у поле «Розмір» навіть проміжні розміри.

На вкладці «Межа» можна встановлювати межі клітинки або виділеного діапазону.

На вкладці «Вирівнювання» можна вибрати параметри вирівнювання даних по горизонталі (деякі елементи цього вирівнювання винесені у вигляді кнопок на панель форматування) і по вертикалі (по верхньому краю, по нижньому краю, по центру та по висоті). У полі «Орієнтація» можна вибрати будь-який кут нахилу відображення даних у клітинці. У полі «Відображення» можна встановити прапорці «Переносити по словам».

На вкладці «Вигляд» можна задати колір клітинок і візерунок.

На вкладці «Захист» можна зняти чи задати режими захисту клітинок від несанкціонованих змін і ховання формул.

13. Дати визначення формулі. Навести приклади формул для розрахунку середнього значення, суми, добутку чисел, що знаходяться в комірках А1:А3. Описати застосування маркера заповнення.

Формула - це вираз, що складається з числових величин, імен кліток, функцій (вбудованих в Excel), об'єднаних знаками арифметичних та логічних операцій. Всі формули починаються зі знака «дорівнює» (=).

Приклади формул для розрахунку середнього значення =СРЗНАЧ(А1:А3)

Для розрахунку суми = СУММ(А1:А3)

Для розрахунку добутку =ПРОИЗВЕД(А1:А3)

При копіюванні в суміжні клітини можна скористатись маркером заповнення. Потягши за нього, відбудеться копіювання.

При копіюванні дати в суміжні клітини кожна наступна дата змінюється автоматично на 1 день.

При копіюванні формул посилання в формулі змінюються з тією ж закономірністю, як і адреси копій. Це дає можливість в розрахункових таблицях ввести формулу один раз, а потім в суміжні клітини її скопіювати.

14. Дати визначення функції. Вказати основні типи функцій, що використовують в табличному процесорі. Навести приклади формул з використанням функцій для розрахунку середнього значення, суми, мінімального значення чисел, що знаходяться в комірках А1:А10.

Функції - це запрограмовані формули, що дозволяють проводити розрахунки, які часто зустрічаються у послідовності обчислень.

В електронних таблицях можуть бути представлені такі види функцій: математичні; статистичні; текстові; логічні; фінансові; функції дати та часу та ін.

Математичні функції виконують різні математичні операції, наприклад, обчислення логарифмів і т. п.

Статистичні функції виконують операції по обчисленню параметрів випадкових величин або їх розподілів, представлених безліччю чисел, наприклад, стандартного відхилення.

Текстові функції виконують операції над текстовими рядками або послідовністю символів, обчислюючи довжину рядка, перетворюючи прописні літери у рядкові і т.п.

Логічні функції використовуються для побудови логічних виразів, результат яких залежить від істинності перевіряється умови.

Фінансові функції використовуються в складних фінансових розрахунках, наприклад визначення норми дисконту.

Всі функції мають однаковий формат запису і включають ім'я функції і що знаходиться в круглих дужках перелік аргументів, розділених комами. Наприклад: СУММ (Список) - статистична функція визначення суми всіх числових значень у Списку. Список може складатися з адрес комірок і блоків, а також числових значень. СУММ(B5:E5), SUM (A3:E3; 230).

Функція для розрахунку середнього значення =СРЗНАЧ(А1:А10)

Функція для розрахунку суми=СУММ(А1:А10)

Функція для розрахунку мінімального значення чисел МІN(A1:A10).

15. Дати визначення бази даних. Навести класифікацію моделей баз даних. Вказати основні об’єкти реляційної бази даних Access.

Базою даних є систематизоване та централізоване сховище інформації певної предметної області, до якої мають доступ різні користувачі.

Класифікація БД:

За системою доступу до конкретної інформації БД класифікують на ієрархічні, мережні та реляційні(таблична форма організації).

Прикладом ієрархічної БД може бути диск, на якому користувач зберігає власну інформацію. Щоб дістатись до файлу, треба відкрити певну послідовність папок – пройти більш високі рівні систематизації інформації.

Прикладом мережної БД може бути БД будь-якого банку про вклади клієнтів. Дістати гроші з рахунку клієнт може з будь-якого банкомату, тому що зв’язки між інформаційними вузлами можуть бути прямими.

Реляційні бази даних мають вигляд таблиць, в яких інформація впорядкована по стовпчикам (полям) та рядкам (записам).

Об’єктами реляційної БД є:

• таблиці;

• форма — створений користувачем графічний інтерфейс із використанням елементів управління для наочного введення даних у базу;

• запит — умова, за допомогою якої можна скласти набір необхідних полів для фільтрації даних;

• звіт — засіб створення і друку підсумкових документів за наявною інформацією;

• макрос — засіб автоматизації завдань;

• модулі.

Основним об’єктом БД є таблиця, яка складається з полів та записів.

Поле — об’єкт БД, призначений для зберігання значень параметра об’єкта або процесу. Характеризується параметрами: ім’я поля, формат даних, тип оформлення.

Запис — сукупність логічно зв’язаних полів, які характеризують властивості об’єкта або класу об’єктів.

Структура таблиці — це загальний вигляд таблиці з певною кількістю полів та їхніми характеристиками.

16. Дати визначення СУБД. Назвати основні функції СУБД. Навести класифікацію моделей баз даних.

СУБД – це комп’ютерна програма, що дає змогу описувати дані у вигляді об’єктів і зв'язків, маніпулювати ними, і має зручні засоби роботи з даними.

Основні функції СУБД:

- забезпечення користувача інструментарієм, що дозволяє оперувати даними в абстрактних термінах, які не пов’язані із способом збереження даних в ЕОМ;

- забезпечення секретності і пріоритетності доступу до даних;

- захист цілісності даних;

- синхронізація доступу до даних;

- захист даних від аварій та відновлення даних.

Класифікація БД:

За системою доступу до конкретної інформації БД класифікують на ієрархічні, мережні та реляційні(таблична форма організації). Прикладом ієрархічної БД може бути диск, на якому користувач зберігає власну інформацію. Щоб дістатись до файлу, треба відкрити певну послідовність папок – пройти більш високі рівні систематизації інформації.

Прикладом мережної БД може бути БД будь-якого банку про вклади клієнтів. Дістати гроші з рахунку клієнт може з будь-якого банкомату, тому що зв’язки між інформаційними вузлами можуть бути прямими.

Реляційні бази даних мають вигляд таблиць, в яких інформація впорядкована по стовпчикам (полям) та рядкам (записам).

17. Назвати етапи розробки БД. Описати основні дії з таблицями в реляційних базах даних: створення структури в режимі конструктора, заповнення даними, редагування.

Етапи створення БД.

ü визначення мети створення бази даних;

ü визначення таблиць, які повинна містити база даних;

ü визначення структури таблиць (полів та їх типів);

ü визначення зв’язків між таблицями;

ü завантаження даних;

ü створення інших об’єктів бази даних: запитів, форм, звітів, макросів та модулів.

Створення таблиць БД

-​ За допомогою майстра – вибір полів таблиці з наперед заданого переліку.

-​ За допомогою конструктора – дозволяє вказати імена полів, вибрати їх типи, встановити додаткові властивості.

-​ Імпорт таблиць – можна використати існуючі таблиці іншої БД, текстових файлів.

-​ Зв'язок з таблицями – дозволяє встановити зв'язок з таблицями іншої БД.

Універсальний спосіб створення таблиць – режим Конструктора. В ньому процес створення складається з 2-х етапів:

-​ Описуємо в окремому вікні структуру таблиці (назви полів, тип даних в полях, ключове поле). Закриваємо вікно конструктора таблиць, при цьому в діалозі визначаємо ім’я таблиці;

-​ Відкриваємо пусту таблицю та вводимо в неї записи (введення по рядкам, або по стовпчикам, але починаючи з ключового поля).

Для того, щоб БД заповнити даними, потрібно відкрити вікно відповідної таблиці. Тому у вікні бази даних потрібно відмітити назву таблиці і двічі натиснути ліву клавішу миші або вибрати командну кнопку Открыть в результаті чого вибрана таблиця відкриється в окремому вікні (режим таблиці).

Режим таблиці використовується для додавання нових або редагування вже існуючих записів. Для додавання нових даних потрібно просто ввести їх у поля робочої таблиці, в останній порожній запис. Коли користувач розпочне введення даних в останній запис, то під ним з'явиться новий порожній запис.

Введення текстової та числової інформації нічим не відрізняється від аналогічних операцій в текстових редакторах та електронних таблицях.

Якщо потрібно змінити параметри шрифту таблиці, то потрібно помістити курсор в одну з її комірок і в пункті меню Формат вибрати команду Шрифт. При цьому відкривається стандартне вікно встановлення параметрів шрифту. Параметри шрифту встановлюються відразу для цілої таблиці (в тому числі для назв полів), тобто неможливо змінити ці параметри для однієї окремо взятої комірки або поля.

Для редагування даних досить помістити курсор в потрібну комірку таблиці і відредагувати дані або ввести нові. Під час редагування запису зліва від нього з'являється зображення олівця, який вказує на те, що запис редагується. Як тільки перемістити курсор на інший запис, то зміни автоматично записуються в таблицю.

18.​ Визначити основні поняття бази даних. Назвати користувачів базою даних та їх функції. Дати визначення СУБД та назвати задачі, що вони вирішують.

Дані – це будь-яка інформація, яку необхідно зберегти в комп’ютері, і до якої регулярно звертаються для одержання різних відповідей, для оновлення існуючої інформації, видалення застарілої і додавання нової.

Базою даних є систематизоване та централізоване сховище інформації певної предметної області, до якої мають доступ різні користувачі.

СУБД – це комп’ютерна програма, що дає змогу описувати дані у вигляді об’єктів і зв'язків, маніпулювати ними, і має зручні засоби спілкування з даними.

Групи користувачів:

Перша група - прикладні програмісти, які відповідають за написання прикладних програм, які використовують базу даних. Прикладні програми одержують доступ до бази даних через видачу відповідного запиту до СУБД.

Друга група - кінцеві користувачі, які працюють з системою баз даних безпосередньо через робочу станцію або термінал. Кінцевий користувач може одержати доступ до бази даних, застосовуючи інтерактивний додаток, інтегрований у програмне забезпечення СУБД. Більшість СУБД містить принаймні один такий вбудований додаток, а саме - процесор мови запитів, який дозволяє користувачеві у діалоговому вікні вводити запити до бази даних.

Третя група - адміністратор баз даних - професійний спеціаліст в області інформаційних технологій, який відповідає за створення баз даних і організацію технічного контролю, відповідальність за швидкодію системи та її технічне обслуговування.

СУБД розв’язує наступні задачі:

ü відображення структури певного типу;

ü забезпечує введення даних та контроль за введенням інформації;

ü розміщення інформації у пам'яті комп’ютера відповідно до структури БД;

ü оновлення БД.

19.​ Назвати етапи розробки баз даних. Охарактеризувати об’єкти бази даних. Описати дії з пошуку записів у базі даних (створення запитів).

Етапи створення БД.

ü визначення мети створення бази даних;

ü визначення таблиць, які повинна містити база даних;

ü визначення структури таблиць (полів та їх типів);

ü призначення ключів таблиць та створення потрібних індексів;

ü визначення зв’язків між таблицями;

ü завантаження даних;

ü створення інших об’єктів бази даних: запитів, форм, звітів, макросів та модулів;

Об’єкти БД:

Таблиці – це основний об’єкт будь-якої БД. По перше, в таблицях зберігаються всі дані, які має база даних, по друге, таблиці зберігають і структуру (поля, їх типи і властивості).

Запити потрібні для видобування даних із таблиць і пред’явлення їх користувачеві в зручному вигляді.

Форми – засоби для вводу даних. Вони надають користувачеві засоби для тих полів, які йому заповнювати потрібно.

Звіт створюється, якщо певну інформацію з БД треба надрукувати.

Модулі і макроси – це невеличкі програми, в яких передбачена певна послідовність обробки складових БД.

Створення запитів.

Запит створюється на основі таблиць. Створюючи запит, користувач визначає поля та таблиці, з яких треба відібрати інформацію.

При створенні запиту в режимі Конструктор спочатку з’явиться 2 діалогових вікна: в нижньому треба описати структуру запиту, а верхнє – тимчасове, пропонуватиме визначити таблиці, з яких буде відбиратись інформація в запит. Склад цих таблиць буде з’являтьсь в верхній частині вікна структури запиту. В нижній частині вікна треба визначити поля для запиту та таблиці, звідки їх брати. Запит має форму таблиці, в яку відібрані поля з інших таблиць, а також відібрані записи за певною умовою відбору. Умовою відбору у текстовому полі може бути фрагмент тексту, який повинні містити записи. Якщо поле числове, умовою відбору може бути вказівка порівняння значень поля з вказаним значення, наприклад >=18 – відібрати записи, значення яких не меньше 18. Порівняння на знак відношення (>, <, >=, <=,<>,=) можна визначати в умові відбору і для полів типу Дата/час.

20.​ Визначити об’єкти бази даних. Охарактеризувати звіти в базі даних. Описати дії зі створення звітів.

Об’єкти БД:

Таблиці – це основний об’єкт будь-якої БД. По-перше, в таблицях зберігаються усі дані, які має база даних, по-друге, таблиці зберігають і структуру (поля, їх типи і властивості).

Запити потрібні для видобування даних із таблиць і пред’явлення їх користувачеві в зручному вигляді.

Форми – засоби для вводу даних. Вони надають користувачеві засоби для тих полів, які йому заповнювати потрібно.

Звіт створюється, якщо певну інформацію з БД треба надрукувати.

Модулі і макроси – це невеличкі програми, в яких передбачена певна послідовність обробки складових БД.

Звіт - це гнучкий та ефективний спосіб для організації даних БД при виведенні на друк в тому вигляді, в якому це потрібно.

Більшість відомостей у звіті береться з базових таблиць або запитів, які є джерелом даних для нього. Інші відомості, в тому числі і вирази, вводяться при розробці звіту. Звіт, який базується на певному джерелі даних, називається зв'язаним. Якщо джерела даних для звіту не існує, звіт називається вільним.

Способи створення звітів

У MS Access існують засоби автоматичного, автоматизованого та ручного проектування звітів. Засоби автоматичного проектування реалізовані Автоотчетами. Для цього досить натиснути кнопку Создать та вибрати Автоотчет: в столбец (або ленточный). Автоотчет можна створити на базі лише одного джерела даних.

Засобом автоматизованого створення звітів є майстер звітів. Він запускається подвійним клацанням на значку Создание отчета с помощью мастера (або кнопка Создать, Мастер отчетов). Майстер звітів працює в декілька етапів. Під час його роботи виконується вибір базових таблиць (запитів), вибір необхідних полів, вибір полів групування, вибір методів сортування, вибір форми друкованого макета та стилю оформлення тощо. За допомогою цього способу звіт можна створити на базі декількох таблиць або запитів.

Для створення звіту можна скористатись командою Создание отчета в режиме конструктора. При цьому джерело даних вибирається безпосередньо в режимі Конструктора у вікні властивостей звіту.

21.​ Охарактеризувати об’єкти бази даних. Назвати типи запитів в базі даних. Описати порядок створення запитів при роботі з базами даних.

Об’єкти БД:

Таблиці – це основний об’єкт будь-якої БД. По перше, в таблицях зберігаються всі дані, які має база даних, по друге, таблиці зберігають і структуру (поля, їх типи і властивості).

Запити потрібні для видобування даних із таблиць і пред’явлення їх користувачеві в зручному вигляді.

Форми – засоби для вводу даних. Вони надають користувачеві засоби для тих полів, які йому заповнювати потрібно.

Звіт створюється, якщо певну інформацію з БД треба надрукувати.

Модулі і макроси – це невеличкі програми, в яких передбачена певна послідовність обробки складових БД.

Запит (англ. - query) – засіб добування з бази даних необхідної інформації. Питання, сформоване для бази даних і є запит.

Застосовуються два типи запитів:

·​ запит за зразком (QBE – Query by example);

·​ структурована мова запитів (SQL – Structured Query Language).

Існує кілька типів запитів:

1.​ на вибірку

2.​ на відновлення

3.​ на додавання

4.​ на видалення

5.​ перехрестний запит

6.​ створення таблиць.

Створення запитів

У програмі MS Access, запити можна створювати двома способами:

·​ за допомогою Майстра запитів;

·​ за допомогою Конструктора запитів.

При створенні запиту за допомогою Майстра запитів необхідно визначити:

• Поля в базі даних, по яких буде вестися пошук інформації;

• Предмет пошуку;

• Перелік полів у результаті виконання запиту.

У вікні база даних необхідно вибрати вкладку Запити і двічі клацнути на піктограму Створення запиту за допомогою Майстра. З'явиться вікно Створення простих запитів.

У вікні Майстра потрібно вибрати необхідну таблицю-джерело з опції «Таблиці і запити» і обрати поля даних. Якщо запит формується на основі декількох таблиць, треба повторити дії для кожної таблиці-джерела. Потім у вікні Майстра обирати докладний або підсумковий звіт і клацнути на кнопку Далі. Після цього задати ім'я запиту і обрати один з варіантів подальших дій: Відкрити запит для перегляду даних або Змінити макет запиту і натиснути кнопку «Готово». У результаті ми одержимо готовий запит.

22.​ Дати визначення поняття «Таблиця» бази даних. Описати порядок створення таблиць в базі даних. Визначити ключове поле таблиці.

Таблиця містить дані про певну область, наприклад дані про працівників або товари. Кожен запис у таблиці містить дані про один елемент, наприклад про певного працівника. Запис складається з полів, наприклад імені, адреси й телефонного номера. Запис називається рядком, а поле — стовпцем.

Створення таблиць БД

-​ За допомогою майстра – вибір полів таблиці з наперед заданого переліку.

-​ За допомогою конструктора – дозволяє вказати імена полів, вибрати їх типи, встановити додаткові властивості.

-​ Імпорт таблиць – можна використати існуючі таблиці іншої БД, текстових файлів.

-​ Зв'язок з таблицями – дозволяє встановити зв'язок з таблицями іншої БД.

Універсальний спосіб створення таблиць – режим Конструктора. В ньому процес створення складається з 2-х етапів:

1. опис в окремому вікні структури таблиці (назви полів, тип даних в полях, ключове поле). Закрити вікно конструктора таблиць, при цьому в діалозі визначити ім’я таблиці;

2. відкрити пусту таблицю та ввести в неї записи (введення по рядкам, або по стовпчикам, але починаючи з ключового поля).

Установлення первинного ключа

Первинний ключ таблиці складається з одного або кількох полів, які визначають унікальним чином кожен рядок, який зберігається в таблиці. Часто первинним ключем є унікальний ідентифікаційний номер, наприклад номер ідентифікатора, серійний номер або код.

Поле, яке найкраще підходить для первинного ключа, має кілька характеристик. По-перше, значення поля унікальним чином ідентифікує кожний рядок. По-друге, воно ніколи не буває пустим або нульовим — завжди містить значення. По-третє, поле рідко (найкраще — ніколи) змінюється. У програмі Access поля первинних ключів використовуються для швидкого зведення даних із кількох таблиць.

Для таблиці завжди потрібно вказувати первинний ключ. У програмі Access автоматично створюється індекс первинного ключа, який допомагає прискорити виконання запитів та інших операцій. Також у програмі Access кожен запис має в полі первинного ключа значення, яке є унікальним.

Під час створення нової таблиці в поданні таблиці програмою Access автоматично створюється первинний ключ, якому призначається ім’я поля типу даних «Ідентифікатор» і «Автонумерація». За промовчанням у поданні таблиці поле приховано, але його можна побачити, якщо перейти до подання конструктора.

23.​ Описати вікно БД. Назвати об’єкти бази даних. Описати дії зі створення форм в базі даних.

Вікно БД:

БД в середовищі MS Access може мати 6 складових: таблиці, запити, форми, звіти, модулі та макроси.

Кожна вкладка містить 3 кнопки: відкрити, конструктор та створити. Окремі таблиці, форми, запити мають вигляд значка з назвою. Відкривши складову, можна переглянути її вміст, внести зміни, доповнення. Відкривши складову в режимі Конструктор, можна переглянути її структуру, внести структурні зміни: вилучити, доповнити поле, змінити тип даних, тощо.

Об’єкти БД:

Таблиці – це основний об’єкт будь-якої БД. По перше, в таблицях зберігаються всі дані, які має база даних, по друге, таблиці зберігають і структуру (поля, їх типи і властивості).

Запити потрібні для видобування даних із таблиць і пред’явлення їх користувачеві в зручному вигляді.

Форми – засоби для вводу даних. Вони надають користувачеві засоби для тих полів, які йому заповнювати потрібно.

Звіт створюється, якщо певну інформацію з БД треба надрукувати.

Модулі і макроси – це невеличкі програми, в яких передбачена певна послідовність обробки складових БД.

Форма створюється на основі уже існуючих таблиць. MS Access може вибрати інформацію з різних таблиць, в цьому випадку користувач повинен створити форму, при цьому він повинен визначити:

ü яка таблиця буде основним джерелом (її записи будуть записами форми доповнені інформацією з інших таблиць);

ü які поля і з яких таблиць треба внести до складу форми;

ü який вигляд повинна мати форма.

Форма може мати вигляд окремих карток на кожен запис таблиці, визначеної як основне джерело форми, або форма може мати вигляд таблиці, для форми існує дизайн оформлення. При створенні форми в режимі майстра в першому діалоговому вікні майстер пропонує визначити поля, які повинна містити форма. При цьому в правій частині треба обрати таблицю та вибрані поля перенести в форму кнопками >, >>.

Далі в діалозі з майстром треба визначити вигляд форми та натиснути кнопку Готово

24.​ Вказати призначення зв’язків між таблицями в базі даних. Описати процес зв’язування таблиць. Визначити ключове поле.

Зв’язування таблиць в БД

Таблиці, що входять до складу однієї БД повинні мати зв’язки між собою. Як правило, зв’язок створюється на основі співпадіння даних в окремих полях різних таблиць. Наприклад, таблиця Студенти в полі Група повинна містити назви тільки тих груп, які описані в таблиці Групи в полі Група. То ж на основі однакових даних в цих полях можна створити зв’язки між таблицями.

Кожна таблиця має власну структуру. Структурою таблиці є визначення назви полів, що входять до її складу, типів даних в цих полях, вказівка на ключове поле. Кожна таблиця повинна містити ключове поле – поле, записи в якому унікальні, неповторні. Наприклад, серед студентів можуть бути такі, що мають однакові імена, навіть прізвища, дати народження. Але № особистої справи чи № студентського квитка у кожного персональний.

Установлення первинного ключа

Первинний ключ таблиці складається з одного або кількох полів, які визначають унікальним чином кожен рядок, який зберігається в таблиці. Часто первинним ключем є унікальний ідентифікаційний номер, наприклад номер ідентифікатора, серійний номер або код.

Поле, яке найкраще підходить для первинного ключа, має кілька характеристик. По-перше, значення поля унікальним чином ідентифікує кожний рядок. По-друге, воно ніколи не буває пустим або нульовим — завжди містить значення. По-третє, поле рідко (найкраще — ніколи) змінюється. У програмі Access поля первинних ключів використовуються для швидкого зведення даних із кількох таблиць.

Для таблиці завжди потрібно вказувати первинний ключ. У програмі Access автоматично створюється індекс первинного ключа, який допомагає прискорити виконання запитів та інших операцій. Також у програмі Access кожен запис має в полі первинного ключа значення, яке є унікальним.

Під час створення нової таблиці в поданні таблиці програмою Access автоматично створюється первинний ключ, якому призначається ім’я поля типу даних «Ідентифікатор» і «Автонумерація». За замовчуванням у поданні таблиці поле приховано, але його можна побачити, якщо перейти до подання конструктора.

25.​ Дати визначення формі в базі даних. Вказати основні види форм. Описати процес створення форми.

Дата добавления: 2015-05-08