Паспорт ризику ПНО. 3 страница

46. Особливості проведення евакуації при різних НС.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій затверджено Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій. Згідно з цим положенням, за характером походження подій, що зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють 4 класи надзвичайних ситуацій: техногенного, природного, соціально-політичного та військового характеру. Кожен клас надзвичайних ситуацій поділяється на групи, які містять конкретні їх види.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру — це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом загрозою викиду небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.

Надзвичайні ситуації природного характеру — це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтів чи надр, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру — це ситуації, повязані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту збройний напад, захоплення і затримання важливих обєктів ядерних установок і матеріалів, систем звязку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна, викрадення спроба викрадення чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру — це ситуації, повязані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій — загальнодержавний, регіональний, місцевий та обєктовий.

Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя, але не менше 1 % обсягів видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів міст обласного значення, Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше 1 % обсягів видатків відповідного бюджету.

Надзвичайні ситуації місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного обєкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості обєкта. До місцевого рівня також належать всі НС, які виникають на обєктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних обєктів.

Надзвичайна ситуація обєктового рівня — це НС, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території обєкта або на самому обєкті, її наслідки не виходять за межі обєкта або його санітарно-захисної зони. Див. питання 45.

47. ЗІЗ, їх класифікація.

Засоби індивідуального захисту ЗІЗ — пристосування, призначені для захисту шкірних покривів і органів дихання від дії отруйних речовин та інших шкідливих домішок у повітрі. Такі засоби поділяються на засоби індивідуального захисту органів дихання СІЗОД і засоби захисту шкіри. До СІЗОД відносяться протигази, респіратори, ватно-марлеві повязки, до засобів захисту шкіри — захисні костюми. Вибір засобів захисту проводиться з урахуванням їх призначення і захисних властивостей, конкретних умов обстановки і характеру зараження.

Класифікація ЗІЗ

Класифікація ЗІЗ в Україні встановлюється ГОСТ 12.4.011-89, де в залежності від призначення вони поділяються на 11 класів, які, у свою чергу, залежно від конструкції поділяються на типи:

1. Одяг спеціальний захисний кожухи, пальто, півпальто, накидки, халати і т. д.

2. Засоби захисту рук рукавиці, рукавички, напалечнікі, нарукавники і т. д.

3. Засоби захисту ніг чоботи, черевики, туфлі, балахони, тапочки і т. д.

4. Засоби захисту очей й обличчя окуляри захисні, щитки лицьові, довге волосся

5. Засоби захисту голови каски, шоломи, шапки, берети і т. д.

6. Засоби захисту органів дихання протигази, респіратори, саморятівники і т. д.

7. Костюми ізолювальні пневмокостюми, скафандри і т.д

8. Засоби захисту органів слуху затички, навушники, беруші і т. д.

9. Засоби захисту від падіння з висоти запобіжні пояси, троси і т. д.

10. Засоби дерматологічні захисні очисники шкіри, репатівние засоби

11. Засоби захисту комплексні

48. Сховища, їх обємно-планувальні рішення та обладнання, системи життєзабезпечення.

Сховища — це інженерні споруди, які забезпечують надійний захист людей від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних і СДЯР, бактер. засобів і уражаючих факторів звич.ї зброї, обвалів і уламків зруйнованих будівель і споруд. Сховища будують з урахуванням таких вимог: забезпечувати захист людей від усіх уражаючих факторів, безперервне перебування в них людей не менше двох діб, розташування на місцевості, що не затоплюється на відстані від ліній водостоку і каналізацій, мати входи і виходи з тим ступенем захисту, що й основні приміщення, а на випадок їх завалу — аварійні виходи, мати вільні виходи, де не повинно бути горючих або дуже димлячи матеріалів, висота основних приміщень не менше 2,2 м і рівень полу, вище ґрунтових води не менш як на 20 см. У фільтровентиляційному приміщенні розміщується фільтровентиляційний агрегат, який вентилює приміщення й очищає зовнішнє повітря від РР., хімічних речовин і бактеріальних засобів. Фільтровентиляційна система може працювати у 2 режимах: чистої вентиляції і фільтровентиляції. У першому режимі повітря очищається від грубодисперсного радіоактивного пилу, а в другому — від решти радіоактивних речовин, а також отруйних, сильнодіючих ядучих речовин і бактеріальних засобів. Крім цього, може бути режим повної ізоляції сховища з регенерацією повітря в ньому.

49. Медична служба ЦЗ держави та територій.

Медична служба організовується на базі медсанчастини поліклініки обєкта. Начальник служби — головний лікар. Служба забезпечує комплектування, навчання і підтримування в готовності медичних формувань; накопичення запасів медичного майна та медичних засобів індивідуального захисту; медичну розвідку і санітарно-епідемічне спостереження.

Надає медичну допомогу ураженим та евакуйовує їх у лікарняні установи, здійснює медичне забезпечення робітників, службовців і членів їх сімей у місцях розміщення евакуйованих.

50. Особливості карантину та обсервації.

Для запобігання поширення інфекційних захворювань в осередках біол. ураження розпорядженням вводяться карантин або обсервація. Карантин — це система протиепідемічних заходів для ізоляції осередки, ураження та ліквідації інфекційних захворювань. Найважливіша задача карантину — недопущення поширення інфекцій як в осередку ураження так і за межами. Карантин вводиться в випадках, коли вид збудника не встановлено, або він відноситься до групи осіб небезпечних мікроорганізмів, що викликають такі небезпечні захворювання, як чума, холера, натуральна віспа. Обсервація встановлюється при виявленні збудників захворювань, що не передаються під хворої людини до здорової. Вона являє собою систему заходів, що передбачають здійснення ряду ізоляційно-обмежувальних та лікувально-профілактичних заходів з метою запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб. Заходи обсервації: 1 Обмеження вїзду і виїзду людей із зони обсервації; 2 Заборона вивозу майна; 3Термінова профілактика вражень; 4 Своєчасне виявлення хворих; 5 Вакцинаційну і санітарну обробку. Термін обсервації та карантину визначаються тривалістю максимального інкубаційного періоду інфекційного захворювання, виявленого в осередку ураження.

Дата добавления: 2015-05-08