Договір будівельного підряду

Договір будівельного підряду є різновидом підрядних договорів, і на нього в цілому розповсюджуються норми законодавства, що ре­гулюють підряд, якщо інше не встановлено окремими законодавчи­ми актами.

Глава 12. Спеціальні види договорів підряду

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного пере­оснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Термін «будівництво» відповідно до Конвенції 167 «Про безпеку та гігієну праці у будівництві» від 20 червня 1988 р. охоплює:

— будівельні роботи, серед них земляні роботи і спорудження, конструктивні зміни, реставраційні роботи, капітальний і поточний ремонт (куди входять чистка і фарбування) та знесення усіх видів будинків чи будівель;

— цивільне будівництво, включаючи земляні роботи і спору­дження, конструктивні зміни, капітальний і поточний ремонт та знесення, наприклад, аеропортів, доків, гаваней, внутрішніх водя­них шляхів, гребель, захисних споруд на берегах річок і морів та поблизу зон обвалів, автомобільних доріг і шосе, залізниць, мостів, тунелів, віадуків та об'єктів, пов'язаних з наданням послуг, таких як комунікації, дренаж, каналізація, водопостачання й енергопос­тачання;

— монтаж та демонтаж будов і конструкцій з елементів заводсь­кого виробництва, а також виробництво збірних елементів на бу­дівельному майданчику.

Капітальним будівництвом згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державного фінан­сування капітального будівництва» від 27 грудня 2001 р. № 1764 визнається процес створення нових, а також розширення, реконст­рукція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів ви­робничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у бу­дівництві, консервації, розконсервації об'єктів, утримання дирек­цій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об'єктів).

Капітальний ремонт охоплює ремонтні роботи основних засо­бів, внаслідок чого збільшується строк їх служби або поліпшуються якісні характеристики (потужність, продуктивність та ін.).

Реконструкція — це комплекс будівельних робіт та організацій­но-технічних заходів, внаслідок яких змінюються архітектурно-планувальні та технічні показники завершених або не завершених будівництвом споруд.

Відповідно до Положення про порядок надання дозволу на вико­нання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного ко­мітету будівництва, архітектури та житлової політики України

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО...

від 5 грудня 2000 р. № 273, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2000 р. за № 945/5166, отримання дозволу на ви­конання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, ре­конструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітально­го ремонту об'єктів є обов'язковим для всіх суб'єктів будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування.

Дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, ре­конструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, їх розширення і технічного переоснащення є до­кументом, що посвідчує право забудовника (замовника) та гене­рального підрядника на виконання будівельних робіт відповідно до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд і надає право відповідним службам на видачу орде­ра на проведення земляних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ве­дуть реєстр наданих дозволів. Виконання будівельних робіт без ви­щезазначеного дозволу забороняється.

Згідно зі ст. 875 ЦК України договором будівельного підряду ви­знається договір, за яким підрядник зобов'язується збудувати і зда­ти у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобо­в'язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'я­зок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

При цьому власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник (ст. 876 ЦК України), який несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта будівництва до його прийняття замовником, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника (ст. 880 ЦК України).

Згідно з ЦК України на підрядника покладається обов'язок уклас­ти договір страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, як­що інше не встановлено договором будівельного підряду.

З огляду на складність та тривалість виконання робіт за догово­ром будівельного підряду особлива увага в ньому приділяється по­рядку і процесу визначення ціни договору, яка встановлюється на підставі затвердженої замовником проектно-кошторисної докумен­тації. Так, згідно зі ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи від-

Глава 12. Спеціальні види договорів підряду

повідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та кошторису, що визначає ціну робіт.

' Підрядник зобов'язаний виконати всі роботи, визначені у проект­ній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документа­ції), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. № 174 затвер­джено і введено в дію з 1 жовтня 2000 р. замість раніше діючих ДБН 98 «Державні будівельні норми України» (зокрема Правила визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1 — 1 — 2000), що вста­новлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підпри­ємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації па­м'яток архітектури та містобудування і мають обов'язковий харак­тер при визначенні вартості будов, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. На будовах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці норми мають рекомендаційний характер, їх застосування обумовлюється контрактом. Ці правила поширюються на підрядний, господарсь­кий та змішаний способи здійснення будівництва, а норми також можуть застосовуватися для визначення вартості ремонтно-будіве­льних робіт, що здійснюються на будовах промислового та іншого призначення, з урахуванням відповідних галузевих і технологічних особливостей. Рішення з цього питання приймаються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої вла­ди за погодженням з Держбудом України.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визна­чено, яка зі сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну до­кументацію.

Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проект­ною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведен­ня додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідо­мити про це замовника.

У разі неодержання від замовника у розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні ро­боти з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовни­ка. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Якщо підрядник не виконав цього обов'язку, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО...

права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної до­кументації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не пере­вищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не зміню­ють характеру робіт, визначених договором.

Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потре­бують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підряд­ника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ст. 878 ЦК України).

Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного під­ряду. Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-техніч­не забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використан­ня наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.

У разі неможливості використання матеріалу (деталей, кон­струкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від до­говору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою (ст. 879 ЦК України).

Підрядник має право залучити до виконання окремих видів робіт субпідрядника на загальних засадах договору підряду. Взаємовідно­сини між ними в будівництві регулюються відповідно до Положен­ня про взаємовідносини організацій — генеральних підрядників з субпідрядними організаціями, затвердженого Науково-технічною радою Державного комітету України у справах містобудування й архітектури (протокол від 14 грудня 1994 р. № 4).

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудова­ного об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Часто договорами передба­чається поетапна оплата виконаних робіт.

У разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внас­лідок непереборної сили до спливу встановленого договором бу-

Глава 12. Спеціальні види договорів підряду

дівельного підряду строку здачі об'єкта, а також у разі неможливос­ті завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від за­мовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встанов­лено договором.

У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підрядникові ви­конані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов'я­зані з консервацією.

Відповідно до ст. 881 ЦК України на підрядника покладається обов'язок страхування об'єкта будівництва.

Сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування, має надати другій стороні в порядку, встановленому договором, докази укладення нею договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.

Недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допу­щені з вини підрядника (або субпідрядника), мають бути усунені підрядником за його рахунок.

Замовник має право з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого імені відповідних рішень уклас­ти договір про надання такого виду послуг із спеціалізованою орга­нізацією або спеціалістом. У цьому разі в договорі будівельного під­ряду визначаються функції та повноваження такого спеціаліста.

Основним обов'язком замовника за договором підряду, у тому числі й будівельного, є прийняття та оплата виконаних робіт. Так, відповідно до ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідом­лення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено догово­ром, — етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій раху­нок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів міс­цевого самоврядування у випадках, встановлених законом або ін­шими нормативно-правовими актами.

Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ри­зик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформ­ляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підпису­ється другою стороною.

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО...

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом не­дійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від під­писання акта визнані судом обґрунтованими.

Прийняття робіт може здійснюватися після попередніх випробу­вань, якщо це передбачено договором будівельного підряду або ви­пливає з характеру робіт. У цьому разі прийняття робіт може здійс­нюватися лише при позитивному результаті попереднього випробу­вання.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі вияв­лення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної у договорі мети та не можуть бути усунені підрядни­ком, замовником або третьою особою.

Основним зобов'язанням підрядника за договором будівельного підряду є якісне виконання робіт у встановлений договором строк. Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за простро­чення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показни­ків тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за догово­ром будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановле­ну договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного тер­міну (ст. 883 ЦК України).

Підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначе­них у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єк­та замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених са­мим замовником або залученими ним іншими особами; неналежно­го ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залуче­ними ним третіми особами.

Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає під­рядник.

Глава 12. Спеціальні види договорів підряду

У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замов­ник повинен заявити про них підрядникові у розумний строк після їх виявлення.

Договором будівельного підряду може бути встановлено право за­мовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, ви­значеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку (ст. 884 ЦК України).

Договором будівельного підряду може бути передбачений обов'я­зок підрядника усувати на вимогу замовника та за його рахунок не­доліки, за які підрядник не відповідає.

Підрядник має право відмовитися від виконання цього обов'яз­ку, якщо усунення недоліків не пов'язане безпосередньо з предме­том договору або не може бути здійснене підрядником із незалеж­них від нього причин.

Нарівні з відповідальністю підрядника ЦК України встановлена відповідальність замовника. Так, згідно зі ст. 886 цього Кодексу у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'яз­ків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові не­устойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збит­ки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору стало­ся не з його вини.

Дата добавления: 2015-05-10