КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Договір банківського рахунка
Поняття договору банківського рахунка. ЦК України визначає договір банківського рахунка як самостійний цивільний договір, що фактично розв'язало дискусію з приводу того, чи є договір банківського рахунка самостійним цивільним договором1, чи договором змішаного типу, який поєднує в собі елементи різних договорів (позики, доручення, комісії)2. За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з ра- 1 Иоффе О. С. Обязательственное право — М.: Юрид. лит., 1975. — С. 702; Компане- 2 Флейшиц Е. А. Расчетньїе и кредитньїе правоотношения. — М., 1956. — С. 80; Глава 21. Зобов'язання щодо здійснення фінансових послуг хунка та проведення інших операцій за рахунком (ст. 1066 ЦК України). На підставі цього договору банк має право використовувати грошові кошти, що знаходяться на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Водночас з метою захисту прав клієнта закон забороняє банку визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Широке використання учасниками цивільного обороту договору банківського рахунка викликано: по-перше, вимогами чинного законодавства, що містить певні обмеження щодо здійснення розрахунків у готівковій формі між юридичними особами та розрахунків за участю фізичних осіб, пов'язаних зі здійсненням ними підприємницької діяльності; по-друге, зручністю зберігання коштів у безготівковій формі на рахунках; по-третє, можливістю отримати від цього доход у вигляді відсотків; по-четверте, зручністю здійснення безготівкових розрахунків. Із закону вбачається, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка на умовах, погоджених сторонами. Під рахунком слід розуміти поточний рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»)1. До поточного рахунка належать: поточні рахунки юридичних та фізичних осіб; рахунки зі спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або рішеннями Кабінету Міністрів України, наприклад, розподільчі рахунки енергопостачальників (ст. 15.1 Закону України «Про електроенергетику»)2 або розподільчі рахунки газозбутових чи газотранспортних підприємств (п. 1 постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України «Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ» від 13 листопада 1998 р. № 1785)3; 1 ВВР. — 2001. — № 29. — Ст. 137. 2 Офіційний вісник України. — 2001. — № 44. — Ст. 1992. Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО... карткові рахунки (картрахунки), операції за якими здійснюються з урахуванням особливостей, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України. Усі поточні рахунки є іменними, оскільки відкриття та ведення анонімних (номерних рахунків) в Україні заборонено законом (ст. 64 Закону України «Про банки і банківську справу»1, ст. 18 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»2). Зазначений поточний рахунок відкривається клієнтові банком у валюті (національній або іноземній), що визначена сторонами у договорі, він може бути і мультивалютним (тобто один поточний рахунок клієнта може бути відкритий у кількох валютах). За своєю суттю договір банківського рахунка є консенсуальним, тобто на відміну від договору банківського вкладу вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору. Він є відплатним, якщо інше не встановлено законом або договором, та двостороннім, оскільки обидві сторони мають за ним права та обов'язки. Каузою (ціллю) договору банківського рахунка є здійснення банком за розпорядженням клієнта безготівкових розрахунків та надання йому інших послуг при веденні банком його банківського рахунка. Договір банківського рахунка не належить до публічних договорів, але він має певні особливості щодо свого укладення. Останні дістають вираження у тому, що закон зобов'язує банк укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах (наприклад, оголошених розміщенням реклами у засобах масової інформації), що відповідають закону та банківським правилам (ст. 1067 ЦК України). Відмовити клієнту, який звернувся до банку за відкриттям рахунка, банк може лише за умови, якщо він не має можливості прийняти клієнта на банківське обслуговування (наприклад, у банку відсутні технічні можливості для відкриття та обслуговування рахунка, у тому числі відсутні достатня кількість працівників, приміщень або обладнання) або відмова допускається законом (зокрема клієнтом на вимогу банку не надана інформація та відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану, що не дозволяє здійснити ідентифікацію, або подана ним інформація є неправдивою (ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 18 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»). 1 ВВР. — 2001. — № 5-6. — Ст. 30. 2 ВВР. — 2002. — № 1. — Ст. 1. Глава 21. Зобов'язання щодо здійснення фінансових послуг Водночас у разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на відшкодування завданих йому відмовою банку збитків відповідно до ст. 22 ЦК України. Правові норми, що регулюють договір банківського рахунка, застосовуються й до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також до міжбанківських договорів (ч. 4 ст. 1066 ЦК України), на підставі яких у банку відкривається кореспондентський рахунок, під яким розуміється рахунок, що відкривається одним банком іншому для здійснення міжбанківських операцій (ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»)1, якщо інше не встановлено законом. Сторони договору. Сторонами договору банківського рахунка є банк та клієнт. Банк може укладати договори банківського рахунка в національній валюті України та іноземній валюті за наявності у нього банківської ліцензії Національного банку України (ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»)2 та письмового дозволу (п. 5.3 «Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 275)3 на здійснення операцій з валютними цінностями, що є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. № 15-93. У разі, коли за договором банківського рахунка клієнту має бути відкритий поточний рахунок із спеціальним режимом його використання, законодавством може бути встановлено і додаткові вимоги до банку. Зокрема, стороною за договором банківського рахунка щодо відкриття енергопостачальнику рахунка та обслуговування за ним розрахунків між учасниками оптового ринку електроенергії може бути лише банк, визначений уповноваженим Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України (ст. 15.1 Закону України «Про електроенергетику»)4. Крім банку, договір банківського рахунка може укладати банківська корпорація. Відповідно до обмежень, встановлених законом, банківські корпорації можуть бути стороною договору банківського рахунка лише 1 ВВР. — 2001. — № 29. — Ст. 137. 2 ВВР. — 2001. — № 5-6. — Ст. 30. 3 Офіційний вісник України. — 2001. — № 34. — Ст. 1601. Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО... за умови, якщо клієнтом за ним є банк або інша фінансова установа (ст. 10 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Банківська корпорація, як і банк, може укладати договори банківського рахунка в національній валюті України та іноземній валюті за умови отримання нею банківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, що надаються останній згідно з «Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 275. Відповідно до ч. 4 ст. 1066 ЦК України стороною договору банківського рахунка (у національній або іноземній валюті) можуть бути й інші ніж банки фінансові установи, наприклад, установи платіжних систем (внутрішньодержавних або міжнародних), за умови отримання ними ліцензії уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг на провадження діяльності з надання фінансових послуг (ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг») та отримання ліцензій Національного банку України, що надаються їм згідно з Положенням про порядок видачі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій небанківським установам, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 16 серпня 2001 р. № 344і, та Положенням про порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 9 серпня 2002 р. № 2972. Відповідно до імперативних вимог нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють відкриття банківських рахунків в Україні, клієнтом за договором банківського рахунка можуть бути: юридичні особи — резиденти; юридичні особи — нерезиденти, які мають в Україні постійні представництва; юридичні особи — нерезиденти інвестори; спеціалізовані установи Організації Об'єднаних Націй та інших міжнародних фінансових установ; фізичні особи — резиденти — громадяни України; фізичні особи — резиденти — іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на проживання в Україні; фізичні особи — нерезиденти — громадяни України, які постійно проживають за межами України; нерезиденти — іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України строком до одного року відповідно до від- 1 Офіційний вісник України. — 2002. — № 36. — Ст. 1668. 2 Там само. — Ст. 1711. Глава 21. Зобов'язання щодо здійснення фінансових послуг критої візи або документів, що підтверджують законність їх перебування на території України згідно з чинним законодавством; фізичні особи — нерезиденти — інвестори. Клієнтом банку також можуть бути юридичні особи публічного права (зокрема міністерства, комітети, агентства, служби, адміністрації, інші органи державної влади). У свою чергу, клієнтом за договором банківського рахунка може бути інший банк (резидент або нерезидент). Предмет договору. Предметом договору банківського рахунка є грошові кошти: національна валюта України або іноземна валюта, що є на рахунку клієнта. Форма договору. Як і договір банківського вкладу (ст. 1059 ЦК України), договір банківського рахунка укладається сторонами у простій письмовій формі. Відповідно до вимог чинного законодавства та банківських правил договір банківського рахунка може бути укладений сторонами підписанням одного документа або укладенням подання заявником заяви на відкриття рахунка (оферта) та зазначення на заяві згоди керівника банку на його відкриття (акцепт). Договір банківського рахунка може бути укладений сторонами завдяки фіксації його змісту в кількох документах, зокрема в листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку (ст. 207 ЦК України). Останнє в цілому не є притаманним банківській практиці. У разі, якщо сторони домовились про таке, договір банківського рахунка може бути укладений сторонами у письмовій нотаріальній формі (ст. 639 ЦК України). Зміст договору. Враховуючи вимоги чинного законодавства, у тому числі ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», до змісту договору банківського рахунка, останній має містити: назву договору, назву, адресу та реквізити банку; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи клієнта, адресу або найменування, місцезнаходження юридичної особи — клієнта; найменування фінансової операції; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови відкриття та функціонування рахунка; права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови, передбачені законодавством та згодою сторін; підписи сторін, а у разі відкриття поточного рахунка фізичній особі (резиденту) — ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків. Зазначений код може бути відсутній, якщо поточний рахунок відкривається фізичній особі, яка через свої релігійні або інші пере- Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО... конання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це відповідні державні органи і в паспорті якої зроблено відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. За договором банківського рахунка банк зобов'язаний відкрити клієнту або визначеній ним особі рахунок та вчиняти за ним операції, передбачені для рахунків цього виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Закон передбачає, що умови відкриття рахунка та особливості його функціонування мають бути визначені сторонами у договорі банківського рахунка (ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»). Однак треба мати на увазі, що відкриття рахунка клієнту може відбутися лише за умови здійснення банком ідентифікації клієнта, у тому числі отримання від нього документів, потрібних для відкриття рахунка, перелік яких імперативно визначений нормативно-правовими актами Національного банку України. Зазначена ідентифікація здійснюється банками таким чином: 1) для ідентифікації клієнта — юридичної особи банк має іденти У разі, якщо юридична особа є господарським товариством, банк має ідентифікувати фізичних осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі. З метою ідентифікації клієнта банк має право витребувати передбачену законодавством інформацію, що стосується ідентифікації цієї особи та її керівників, від органів державної влади, які здійснюють нагляд та (або) контроль за діяльністю цієї юридичної особи, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати передбачені законодавством заходи щодо збору такої інформації з інших джерел; 2) для ідентифікації клієнта — фізичної особи та вжиття заходів, Ідентифікація не вимагається при відкритті рахунка, якщо клієнт був раніше ідентифікований банком відповідно до вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Глава 21. Зобов'язання щодо здійснення фінансових послуг Що ж до переліку документів, одержання яких банком є необхідним для відкриття клієнту рахунка згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України, то він визначається: — при відкритті клієнту (фізичній або юридичній особі) рахунка — Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 1998 р. № 527і; — при відкритті банку-резиденту кореспондентського рахунка (у гривнях) — Інструкцією про міжбанківс'ькі розрахунки в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 1999 р. № 6212; — при відкритті банку-резиденту кореспондентського рахунка в іноземній валюті та відкритті банку-нерезиденту кореспондентського рахунка (у гривнях та іноземній валюті) — Положенням про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків-ре-зидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 26 березня 1998 р. № 1183. Відповідно до зазначеного банк має відкрити клієнтові рахунок у порядку, визначеному договором, після здійснення ідентифікації клієнта та за умови отримання від нього всіх документів, потрібних для відкриття банківського рахунка. Із законодавчого визначення договору банківського рахунка випливає, що відкриття рахунка клієнтові має бути здійснено банком у день укладення договору банківського рахунка. До операцій, які банк має вчиняти для клієнта за договором банківського рахунка, належать операції із зарахування та списання коштів з рахунка клієнта, здійснення за рахунком касових операцій (видача та прийняття від клієнта готівки) та ін. Операції за рахунком клієнта здійснюються за умови, що вони не суперечать імперативним вимогам законодавства, у першу чергу законів України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» та «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та контролю», іншим нормативно-правовим актам, відповідають банківським правилам і звичаям ділового обороту. 1 Офіційний вісник України. — 2001. — № 18. — Ч. 2. — Ст. 794. Офіційний вісник України. — 2000. — № 5. — Ст. 181. Офіційний вісник України. — 1998. — № 15. — Ст. 571. Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО... Розрахункові операції за рахунком клієнта здійснюються банком у строки, визначені законом або договором. Відповідно до норм ЦК України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (ст. 1068 ЦК України). Інший строк може бути встановлений, наприклад, цивільним договором, укладеним сторонами із застосуванням дати валютування. Остання є зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дати, починаючи з якої гроші, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача (ч. 1.3 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»). До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючому отримувача банку, а зарахування її на рахунок отримувача має відбутися в операційний день, дата якого збігається з датою валютування. Відповідно до банківських правил дата валютування не може бути пізніше десяти календарних днів після складання платіжного доручення, день складання платіжного доручення при цьому не враховується. Розглядаючи обов'язок банку щодо зарахування коштів на рахунок клієнта, треба мати на увазі, що зарахування грошових коштів на рахунок клієнта може бути призупинено у випадках, визначених законом. Так, наприклад, згідно зі ст. 23 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей» обслуговуючий клієнта банк зобов'язаний за вказівкою банку, що обслуговує ініціювача переказу, зупинити зарахування суми переказу на рахунок клієнта. Підставою для надання банком ініціювача переказу такого розпорядження може бути наявність у нього обґрунтованої підозри ініціювання переказу без законних підстав. Порядок зупинення зарахування суми переказу, що надійшла на користь клієнта, визначається: — при надходженні коштів від резидентів — Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 р. № 135; — при надходженні коштів від нерезидентів — постановою Національного банку України від 16 грудня 2002 р. № 511 «Про дії уповноважених банків України у разі відкликання банками-нерези-дентами розрахункових документів»1. Закон зобов'язує банк видати за розпорядженням клієнта або перерахувати з його рахунку грошові кошти у день надходження до 1 Офіційний вісник України. — 2003. — № 2. — Ст. 48. Глава 21. Зобов'язання щодо здійснення фінансових послуг банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлено договором або законом (ст. 1068 ЦК України). Згідно із зазначеною нормою закону та з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки зобов'язані: 1) виконати доручення клієнта, що міститься у розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, а у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу — виконати доручення клієнта, що міститься у цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня, якщо інший строк виконання не встановлений договором; 2) виконати доручення клієнта, що міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку, якщо інший строк виконання не встановлений договором; 3) виконати міжбанківський переказ у межах України в строк до трьох операційних днів, а внутрішньобанківський переказ — у строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, який не може перевищувати двох операційних днів. Строк виконання міжбанківського переказу, що здійснюється у межах України на підставі клірингових вимог, не може перевищувати строк, встановлений для міжбанківських переказів. Порядок виконання банком вказаного обов'язку залежить від того, чи подане розпорядження клієнта до банку в операційний час, чи після його закінчення. Під останнім закон визначає частину робочого дня банку, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість останнього встановлюється банком самостійно та закріплюється в його внутрішніх актах (ч. 1.22 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»). У випадках, визначених законодавством та банківськими правилами, банк має право відмовити клієнту у виконанні його розпорядження на перерахування з його рахунка грошових коштів. Відмова банку може бути викликана таким: 1) на рахунку клієнта відсутні грошові кошти, необхідні для виконання його розпорядження; 2) клієнт подав до банку розрахунковий документ, яким ініціюється списання грошових коштів з його рахунка, що підписаний особами іншими, ніж ті, які зазначені у картці зі зразками підписів осіб, що мають право розпоряджатися рахунком; 15 3-290 Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО... 3) до банку подане платіжне доручення, після виписки якого минуло десять днів, або подане платіжне доручення, в якому датою валютування зазначена дата пізніше десяти днів після його складання; 4) реквізити розрахункового документа заповнені неправильно або взагалі не заповнений один із реквізитів розрахункового документа, заповнення якого є обов'язковим; 5) клієнтом не надані супровідні документи, подання яких разом із розрахунковим документом до банку є обов'язковим, або закінчився строк цих документів (наприклад, не надана індивідуальна валютна ліцензія Національного банку України на здійснення валютної операції, що потребує такої ліцензії); 6) клієнтом-резидентом подане доручення на перерахування 7) в інших випадках, встановлених законодавством та банківсь У разі відмови банку від виконання розпорядження клієнта на списання коштів банк повертає останньому документи, якими ініціювалося таке списання. Порядок повернення банком клієнту таких документів визначається сторонами у договорі банківського рахунка. Разом з тим зазначена умова для договору банківського рахунка не є суттєвою, оскільки, якщо такий порядок у договорі не визначено, то документи повертаються клієнту не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причин повернення (ч. 22.7 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»). За загальним правилом банк має виконати розпорядження клієнта виключно у межах залишку грошей на рахунку платника (ч. 1 ст. 1072 ЦК України, ч. 22.9 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»). Однак договір банківського рахунка може передбачати і можливість здійснення клієнтом платежів за умови відсутності коштів на його рахунку. Отже, якщо банк згідно з договором банківського ра- 1 Офіційний вісник України. — 1998. — № 50. — Ст. 1848. Глава 21. Зобов'язання щодо здійснення фінансових послуг хунка здійснить платежі клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк буде вважатися таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін у цьому випадку будуть визначатися положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено законом або договором (ст. 1069 ЦК України), а сам договір банківського рахунка за наявності таких умов буде мати змішаний характер (ч. 2 ст. 628 ЦК України). За договором банківського рахунка банк здійснює списання коштів з рахунка клієнта на підставі його розпорядження (ст. 1071 ЦК України). Клієнт може надати розпорядження на списання коштів зі свого рахунка таким чином: 1) подання клієнтом до банку розрахункового документа; 2) подання клієнтом до банку документа на переказ готівки і відповідної суми грошей у готівковій формі; 3) використання клієнтом спеціального платіжного засобу (іменного або корпоративного) для оплати вартості товарів і послуг або для отримання грошей у готівковій формі; 4) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання (ст. 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»). До розрахункових документів, якими клієнт може ініціювати списання грошових коштів, належать: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога. Національним банком України можуть бути встановлені й інші види розрахункових документів (зокрема акредитив, банківська платіжна картка, вексель). Право на обрання виду розрахункового документа (крім платіжної вимоги) має клієнт (ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»). Відповідно до вимог банківських правил розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менше двох). Порядок оформлення, заповнення та підписання клієнтом розрахункових документів в Україні визначається: — для розрахункових документів у гривнях — Інструкцією Національного банку України «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»;
Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 1250; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |