Виконання господарських зобов’язань

Субъекты хозяйствования и прочие участники хозяйственных отношений должны выполнять хозяйственные обязательства надлежащим образом и в натуре.

Виконання зобов'язання належним чином полягає у такому його виконанні, що відповідає вимогам закону, інших актів законодавства, договору, а за відсутності в цих правових документах конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (іншими словами - відповідно до звичаїв господарсько-ділового обігу). Исполнение обязательства надлежащим образом заключается в таком его исполнении, что соответствует требованиям закона, других актов законодательства, договора, а при отсутствии в этих правовых документах конкретных требований относительно выполнения обязательства - соответственно требованиям, которые в определенных условиях обычно относятся (другими словами - в соответствии с обычаями хозяйственно-делового оборота). Це стосується і місця, і часу виконання зобов'язання, і можливості (неможливості) розстрочення виконання. Это касается и места, и времени исполнения обязательства, и возможности (невозможности) рассрочки исполнения.

Відповідно до ст. Согласно ст. 197 ГК господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов'язання. 197 ХК хозяйственное обязательство подлежит выполнению по месту, определенным законом, хозяйственным договором, или местом, которое определено содержанием обязательства.

У разі якщо місце виконання зобов'язання не визначено, зобов'язання повинно бути виконано: В случае если место выполнения обязательства не определен, обязательство должно быть исполнено:

за зобов'язаннями, змістом яких є передача прав на нерухоме майно (будівлю, земельну ділянку, інше нерухоме майно) - за місцезнаходженням нерухомості; по обязательствам, содержанием которых является передача прав на недвижимое имущество (здание, земельный участок, иное недвижимое имущество) - по местонахождению недвижимости;

за грошовими зобов'язаннями - за місцезнаходженням (місцем проживання) управленої сторони на момент виникнення зобов'язання, або за її новим місцезнаходженням (місцем проживання) за умови, що управлена сторона своєчасно повідомила про нього зобов'язану сторону; по денежным обязательствам - по месту нахождения (месту жительства) управленою стороны на момент возникновения обязательства, или по новому местонахождению (месту жительства) при условии, что управлен сторона своевременно сообщила о нем обязанную сторону;

за іншими зобов'язаннями - за місцезнаходженням (місцем проживання) зобов'язаної сторони, якщо інше не передбачено законом. по другим обязательствам - по месту нахождения (месту жительства) обязанной стороны, если иное не предусмотрено законом.

У разі відсутності управленої сторони, ухилення її від прийняття виконання або іншого прострочення нею виконання зобов'язана сторона за грошовим зобов'язанням має право внести належні з неї гроші або передати за зобов'язанням цінні папери до депозиту нотаріальної контори, яка повідомляє про це управне-ну сторону. В случае отсутствия управленою стороны, уклонение ее от принятия выполнения или другой просрочки ею выполнение обязанная сторона за денежным обязательством имеет право внести причитающиеся с него деньги или передать за обязательством ценные бумаги в депозит нотариальной конторы, которая сообщает об этом управне -на сторону. Внесення грошей (цінних паперів) до депозиту нотаріальної контори вважається виконанням зобов'язання. Внесение денег (ценных бумаг) к депозиту нотариальной конторы считается исполнением обязательства.

Виконання грошових зобов'язань має певну специфіку, що визначена ст. Исполнение денежных обязательств имеет определенную специфику, которая определена ст. 198 ГК. 198 ХК. Так, платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, (а) здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків (якщо інше не встановлено законом); (б) повинні бути виражені й підлягають оплаті у гривнях (в іноземній валюті - лише у випадках, передбачених актами законодавства, та відповідно до встановленого порядку); (в) нарахування відсотків за такими зобов'язаннями застосовуються у випадках, розмірах і порядку, визначених законом (Закон від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань") або договором. Так, платежи по денежным обязательствам, возникающим в хозяйственных отношениях, (а) осуществляются в безналичной форме или наличными через учреждения банков (если иное не установлено законом); (б) должны быть выражены и подлежат оплате в гривнах (в иностранной валюте - только в случаях, предусмотренных актами законодательства, и в соответствии с установленным порядком), (в) начисление процентов по таким обязательствам применяются в случаях, размерах и порядке, определенных законом (Закон от 22.11.1996 г. "Об ответственности за несвоевременное выполнение денежных обязательств ") или договором.

Господарське зобов'язання має виконуватися зазвичай зобов'язаною особою. Хозяйственное обязательство должно выполняться правило обязанным лицом. Проте, відповідно до ст. Однако, согласно ст. 194 ГК, господарське зобов'язання може бути виконане в цілому або в частині третьою особою, що не є стороною в зобов'язанні. 194 ХК, хозяйственное обязательство может быть исполнено полностью или в части третьим лицом, не являющимся стороной в обязательстве. При цьому управлена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто. При этом управлени сторона обязана принять исполнение, предложенное третьим лицом - непосредственным исполнителем, если из закона, хозяйственного договора или характера обязательства не вытекает обязанность стороны выполнить обязательства лично.

Ст. Ст. 195 ГК передбачається можливість делегування прав у господарських зобов'язаннях. 195 ХК предусматривается возможность делегирования прав в хозяйственных обязательствах. Управлений суб'єкт господарського зобов'язання вправі (якщо інше не передбачено законом) передати другій стороні за її згодою належні йому за законом, статутом чи договором права (з обумовленням певним строком або без такого) на одержання манна від третьої особи з метою вирішення певних питань щодо управління майном або делегувати права для здійснення господарсько-управлінських повноважень. Управлений субъект хозяйственного обязательства вправе (если иное не предусмотрено законом) передать другой стороне по ее согласию причитающиеся ему по закону, уставом или договором права (с выражением определенным сроком или без такового) на получение манна от третьего лица с целью решения определенных вопросов по управлению имуществом или делегировать права для осуществления хозяйственно-управленческих полномочий. Передача прав має бути документально оформлена - актом передачі, що вважається чинним з дня одержання повідомлення про це зобов'язаною стороною, а акт делегування господарсько-управлінських повноважень іншому суб'єкту - з дня офіційного опублікування цього акта. Передача прав должна быть документально оформлена - актом передачи, считается действующим со дня получения уведомления об этом обязанной стороной, а акт делегирования хозяйственно-управленческих полномочий другому субъекту - со дня официального опубликования этого акта. Передача (делегування) прав тягне за собою обов'язок суб'єкта, який одержав у результаті такої передачі (делегування) додаткові повноваження, вирішувати відповідне до цих повноважень коло господарських питань та нести відповідальність за наслідки рішень, що ним приймаються. Передача (делегирование) прав влечет за собой обязанность субъекта, что получи в результате такой передачи (делегирование) дополнительные полномочия, решать соответствующее к этим полномочиям круг хозяйственных вопросов и нести ответственность за последствия решений, принимаемых им.

У господарському зобов'язані можуть брати участь кілька управлених або кілька зобов'язаних суб'єктів (ст. 196 ГК). В хозяйственном обязаны могут принимать участие несколько управлений или несколько обязанных субъектов (ст. 196 ХК). У такому випадку кожний з управлених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням. В таком случае каждый из управлений субъектов имеет право требовать исполнения, а любой из обязанных субъектов должен выполнить обязательства соответственно частице этого субъекта, определенной обязательством. Виконання за участю кількох зобов'язаних осіб має бути солідарним (ч. 2 ст. 196 ГК). Исполнение с участием нескольких обязанных лиц должно быть солидарным (ч. 2 ст. 196 ХК). При такому виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (статті 541-544), якщо інше не передбачено законом. При таком выполнении хозяйственных обязательств применяются соответствующие положения Гражданского кодекса Украины (статьи 541-544), если иное не предусмотрено законом.

Вимога закону щодо виконання господарського зобов'язання в натурі підкріплюється положенням ч. 2 ст. Требование закона о выполнении хозяйственного обязательства в натуре подкрепляется положением ч. 2 ст. 194 ГК України, відповідно до якого неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натуральній формі, крім випадків, передбачених ч. З ст. 194 ХК Украины, согласно которому ненадлежащее исполнение обязательства третьим лицом не освобождает стороны от обязанности выполнить обязательства в натуральной форме, кроме случаев, предусмотренных ч. З ст. 193 ГК: 1) якщо інше передбачено законом або договором; 2) якщо управлена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. 193 ХК: 1) если иное предусмотрено законом или договором, 2) если управлени сторона отказалась от принятия исполнения обязательства.

Кожна сторона господарського зобов'язання повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського (публічного) інтересу. Каждая сторона хозяйственного обязательства должна принять все меры, необходимые для надлежащего выполнения ею обязательство, учитывая интересы второй стороны и обеспечения общехозяйственного (публичного) интереса. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК, іншими законами або договором. Нарушение обязательств является основанием для применения хозяйственных санкций, предусмотренных ХК, другими законами или договором. Проте застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє його (суб'єкта) від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управлена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Однако применения хозяйственных санкций к субъекту, который нарушил обязательства, не освобождает его (субъекта) от обязанности выполнить обязательства в натуре, кроме случаев, когда иное предусмотрено законом или договором, или управлени сторона отказалась от принятия исполнения обязательства.

Зобов'язання має бути виконане також: Обязательство должно быть выполнено также:

в повному обсязі (управлена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає зі змісту зобов'язання); в полном объеме (управлени сторона имеет право не принимать выполнения обязательства частями, если другое не предусмотрено законом, иными правовыми актами или договором, или не вытекает из существа обязательства);

вчасно, тобто у встановлені законом та/або договором строки; зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає зі змісту зобов'язання. вовремя, т.е. в установленные законом и / или договором сроки; обязанная сторона имеет право выполнить обязательства досрочно, если иное не предусмотрено законом, иным нормативным правовым актом или договором, или не вытекает из существа обязательства.

Одностороння відмова від виконання господарського зобов'язання зазвичай вважається порушенням. Односторонний отказ от исполнения хозяйственного обязательства обычно считается нарушением. Проте вона допускається в певних випадках: Однако она допускается в определенных случаях:

передбачених законом; предусмотренных законом;

у разі неналежного виконання іншою стороною (згідно з ч. 6 ст. 193 ГК, зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання); в случае ненадлежащего исполнения другой стороной (согласно ч. 6 ст. 193 ХК, обязанная сторона имеет право отказаться от исполнения обязательства в случае ненадлежащего выполнения второй стороной обязанностей, что является необходимым условием выполнения);

у разі відмови від виконання або відстрочки виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК). в случае отказа от выполнения или отсрочки исполнения по мотиву, что обязательство второй стороны по другому договору не было выполнено надлежащим образом (ч. 7 ст. 193 ХК).

Управлена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини. Управлени сторона, принимая выполнения хозяйственного обязательства, на требование обязанной стороны должна выдать письменное удостоверение выполнения обязательство полностью или его части. Прийняття виконання за договірним зобов'язанням зазвичай оформляється актом прийому-передачі виконання, підписаного уповноваженими представниками сторін договору. Принятие исполнения по договорным обязательствам обычно оформляется актом приема-передачи исполнения, подписанного уполномоченными представителями сторон договора.

Дата добавления: 2015-05-10