Тема 8: Українська філософська думка

Марксизм (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс): теоретичні джерела, соціально-економічні та природничо-наукові передумови. Головні проблеми: філософська антропологія, філософія історії, концепція методу, натурфілософія. Головні досягнення й характерні риси: синтез матеріалізму і діалектики, матеріалістичне розуміння історії, гуманізм, проблема сутності людини, концепція соціального відчуження, поняття перетворюючої практики, ідея революційності суб’єкта історичного процесу, вчення про суспільно-економічні формації, роль власності на засоби виробництва в процесі зміни історичного часу, концепція діалектичного методу.

Соціальні та духовні передумови посткласичної філософії. Напрями пост класичної (сучасної світової) філософії: позитивізм, неопозитивізм (логічний, семантичний, лінгвістичний позитивізм), прагматизм, “філософія життя”, фрейдизм, неофрейдизм, екзистенціалізм, феноменологія, персоналізм, філософська антропологія, християнський еволюціонізм, герменевтика, неопротестантизм, російський релігійний ідеалізм, російський космізм, постмодернізм, неотомізм та ін. Головні досягнення і характерні риси: критика раціоналізму, критика класичної та некласичної філософії, сприйняття людського буття як неповторного та індивідуального у своїх засадах.

Тема 9: Посткласична філософія

Тема 7: Німецький класичний ідеалізм

Соціально-економічні і духовні передумови німецького класичного ідеалізму. Головні напрями і представники німецької класичної філософії: 1) об’єктивний ідеалізм (Іммануїл Кант, Ґеорг Геґель, Фрідріх Шеллінґ); 2) суб’єктивний ідеалізм (Йоган Фіхте); 3) матеріалізм (Людвіґ Фоєрбах). Головні досягнення (внесок у розвиток діалектики, методології, онтології, гносеології; дослідження проблеми “мікрокосмосу”, зокрема його моральної складової, дослідження співвідношення пізнавальних, вольових, діяльних можливостей людини і суспільства; розкриття зв’язку між об’єктивними законами історії та діяльністю різних суб’єктів історичного процесу, дослідження взаємозв’язку людини і суспільства у перспективі подолання релігійного відчуження). Значення німецької класичної філософії для сучасної філософії.

Особливості формування світогляду Київської Русі. Міфологічні уявлення східних слов’ян у дохристиянський, язичницький період. “Слово о полку Ігоревім” як явище історичного, художньо-естетичного значення в культурі східних слов’ян. Вплив антично-візантійської, західноєвропейської культури на становлення києворуської культури. Розуміння філософії як “любові до мудрості”. Проблема відношення людини до Бога. Християнський антропоцентризм. Творчість Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського, Даниїла Заточника.

Відображення ідей рівноправності, політичної самостійності, незалежності в народній творчості, в творчості мислителів-“книжників” у період формування української нації (ХІV–ХV ст.). “Києво-Печерський патерик”. Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу. Розповсюдження ідей гуманізму в Україні. Творчість Франциска Скорини. Зародження професійної філософії. Творчість І. Вишенського, С. Зизанія, З. Копистенського, Й. Борецького, Г. Смотрицького.

Класична доба розвитку української філософії (ХVІІІ–ХІХ ст.). Києво-Могилянська академія, її вплив на філософську думку українського та інших народів (Ф. Прокопович. Г. Кониський, Г. Бужинський, Я. Горка та ін.). Проблеми відношення людини і бога, природи і духу, простору і часу. Місце людини у Всесвіті. Раціоналістичний напрям філософських пошуків у Києво-Могилянській академії, їх морально гуманістична проблематика. Становлення Просвітництва в Україні. Г.С.Сковорода, його життя та філософія. Співвідношення теорії і практики. Самопізнання. Тлумачення Біблії. Антитетичний метод у філософії Г.С. Сковороди. Теорія пізнання. Світ, матерія, Бог. “Філософія серця”, її вплив на світову філософську думку. “Внутрішня людина”. Концепція “сродної праці”. Есхатологічні погляди Г.С.Сковороди. Філософія українського романтизму (М. Гоголь, М. Максимович, М. Костомаров, П. Куліш та ін.). Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну (П. Лодій, І. Шад, Д. Велленський (Кавунник) та ін.). Академічна філософія в Україні (А. Дудрович, О. Новицький, С. Гогоцький, О. Козлов, П. Юркевич та ін.). “Філософія серця” П. Юркевича, його ставлення до антропологічного матеріалізму Л. Фейєрбаха та М. Чернишевського. Екзистенціальні мотиви в творчості П. Юркевича. Проблеми людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Т. Шевченко як філософ. М. Костомаров про український народний характер. Соціально-філософські ідеї М. Драгоманова, їх вплив на ровиток слов’янського менталітету.

Особливості української духовності на межі ХІХ–ХХ ст. Філософія І. Франка, вплив марксизму та позитивізму на її формування. Проблема поступу, людини та свободи. Філософські погляди Л. Українки, П. Грабовського і М. Коцюбинського. Вплив “філософії серця” на формування “російського космізму”, філософії всеєдності В. Соловйова, “філософії спільної справи” М. Федорова на філософські погляди С. Подолинського, К. Ціолковського, О. Чижевського, М. Холодного. В. Вернадський про феномен життя, Всесвіт, людство й ноосферу. Вплив поглядів В. Вернадського на світову філософську думку. Соціально-політичні погляди М. Міхновського, В. Липинського, Дм.Донцова.

Філософія України в радянський період: втрати й досягнення. Логіко-методологічні школи у Львові та Києві (Львівсько-Варшавська, “червоного позитивізму”). Розробка філософських проблем у пострадянській Україні.

модуль № 2

Дата добавления: 2015-05-22