Тема 11: Гносеологія

Філософія розвитку. Діалектика як теорія розвитку всього сущого. Закони діалектики (закон єдності та боротьби протилежностей, закон взаємного переходу кількості та якості, закон заперечення заперечення). Альтернативи діалектики (метафізика, некласичні концепції діалектики, наукові концепції розвитку).

Тема 10: Онтологія

СИСТЕМА ФІЛОСОФІЇ

Система філософії (онтологія, гносеологія, антропологія, соціальна філософія). Філософський зміст категорії буття. Субстанція. Основні форми буття (матеріальне буття, ідеальне буття, людське буття, соціальне буття). Ноуменальне буття. Феноменальне буття. Небуття.

Матерія (матеріальне буття). Структура матерії. Характерні риси матерії: рух (види, типи руху); властивість матерії до самоорганізації; розміщення матерії у просторі і часі.

Свідомість та її онтологічний статус. Основні підходи до проблеми свідомості. Визначення поняття “свідомість”. Теорія віддзеркалення. Головні властивості людської свідомості (ідеальність, інтенціональність, ідеаторність). Індивідуальна або суспільна свідомість (родова, класова, національна). Структура суспільної свідомості. Два рівні суспільної свідомості (стихійний та усвідомлюваний). Форми суспільної свідомості.

Проблема пізнання в філософії. Основні підходи до проблеми пізнання (гностицизм (гносеологічний оптимізм) і агностицизм). Пізнання як процес активного відображення об’єктивної дійсності у свідомості людини. Структура пізнання: суб’єкт пізнання, об’єкт пізнання. Чуттєве та раціональне пізнання, інтуїтивне пізнання. Принципи пізнання: діалектики; історизму; практики як основи та рушійної сили пізнання, основного критерію істини; пізнаваності світу; об’єктивності; активності й творчого відображення дійсності; конкретності істини.

Поняття істини та заблудження. Властивості істини: об’єктивність, абсолютність, відносність, конкретність, перевірка практикою. Критерії істини: логічний, етичний, естетичний, прагматичний, утилітариний та ін. Практика як основний критерій істини.

Логіка та методологія наукового пізнання. Поняття наукового пізнання, його сутність та специфіка. Елементи наукового пізнання (суб’єкт, об’єкт, предмет, прийоми, логічні форми та мовні засоби, результати, цілі пізнання). Форми наукового пізнання: ідея, проблема, гіпотеза, теорія, закон, система законів, наукова картина світу. Методи наукового пізнання. Метод і методологія. Філософські, загальнонаукові (емпіричні, теоретичні, загальнологічні), конкретно наукові (спеціальні) методи. Творчість в науковому пізнанні.

Дата добавления: 2015-05-22