Правила логічного квадрату

Атрибутивне судження – судження, в якому стверджується чи заперечується наявність певних властивостей у предметів. Одним із різновидів атрибутивних суджень є судження існування або екзистенційні. До останніх належать ті судження, в яких констатується наявність чи відсутність у предметів думки їх найзагальнішої властивості(атрибуту) – буття. Прикладом такого судження може бути судження про відсутність життя на Марсі. До складу атрибутивного судження входять суб’єкт(S) і предикат(P), які є логічним змінними і можуть бути замінені тими чи іншими предметними постійними, а також зв’язка, яка виконує роль логічної постійної і виражається словами „є”, „не є”, „суть”, „не суть”, „належить”, „не належить”. Формула атрибутивних суджень „S є(не є) P”. За кількістю атрибутивні судження поділяються на загальні, часткові, одиничні. Загальне – таке атрибутивне судження, в якому суб’єктом є загальне поняття. Одиничне – суб’єктом виступає одиничне поняття. За якістю: стверджувальні, заперечні. За кількістю і якістю: загальностверджувальні – такі судження, які за кількістю є загальними, а за якістю стверджувальними(ASP), загально заперечні – зі кількістю є загальними, а за якістю заперечувальними(ESP), частково стверджувальні – такі, які за кількістю є частковими, а за якістю стверджувальними(ISP), частково заперечні – часткові за кількістю, заперечні за якістю(OSP).

Атрибутивні судження, їх класифікація.

Одиничні заперечувальні судження – “Це S не є Р”.

Заперечувальні (зв’язка “не є”) – певна ознака заперечується.

Таким чином, об’єднана класифікація суджень за кількістю і якістю виглядає так:

загальностверджувальні судження – “Всі S є Р”;

загальнозаперечувальні судження – “Всі S не є Р”;

частковостверджувальні – “Деякі S є Р”;

частковозаперечувальні судження – “Деякі S не є Р”;

одиничні стверджувальні судження – “Це S є Р”;

Прості С поділяються на:

1)Екзистенціальні (С існування), у яких вираж сам факт існування предмета, що відобр в думці: а-а

2)Відносні С, у яких роль предмета, що вираж відношення між двома іншими елементами С, виконують інші поняття: a R b,або R(a,b)

3)Атрибутивні С, у яких ствердж або запереч певні властивості, що належать предмету: S є P, S не є P. Ці С наз ще категоричними.

Логічні відношення між судженнями можна подати у формі «логічного квадрата».

Розподіленим наз таке поняття (термін), яке в даному С взято в його повному обсязі. Нерозподіленим наз таке поняття (термін), яке взято частково, не в його повному обсязі.

У загальноствердних С (А) поняття на місці суб’єкта (S) повинні бути розподіленими, а на місці предиката (Р) можуть бути і розподіленими, і нерозподіленими.

У загальнозаперечних судженнях (Е) поняття на місці суб’єкта (S) та предиката (Р) завжди є розподіленими.

У частковоствердних судженнях (І) поняття на місці суб’єкта (S) завжди нерозподілені, а на місці предиката (Р) можуть бути розподіленими, але, як правило, є також нерозподіленими.

У частковозаперечних С (О) поняття на місці суб’єкта (S) завжди є нерозподіленим, а на місці предиката (Р) – завжди розподіленим.

Дата добавления: 2015-05-22