Партійна діяльність

Прізвисько

Змалюйте політичний портрет Сталіна.

Йо́сип Віссаріо́нович Ста́лін (справжнє прізвище — Джугашвілі, груз. იოსებ ჯუღაშვილი (вимовл. Іосеб Джугашвілі), * 21 грудня1879(?), Горі — † 5 березня 1953, Москва (підмосковна («ближня») дача)) — державний, політичний і військовий керівник СРСР, найбільшої держави світу 1920-50 рр. Генеральний секретар Центрального Комітету Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) з 1922 року, голова Радянського Уряду (Голова Ради Народних Комісарів з 1941 року, Голова Ради Міністрів СРСР з 1946 року), Генералісимус Радянського Союзу (1945).

На період перебування Сталіна при владі приходяться форсована індустріалізація СРСР, окупація балтійських країн і Західної України, перемога в Другій світовій війні, перетворення СРСР на наддержаву із значним науковим, військовим і промисловим потенціалом, безпрецедентне посилення геополітичного впливу Радянського Союзу в світі; а також форсована насильницька колективізація, Голодомор в Україні 1932—1933, встановлення диктаторського режиму^[1], масові репресії, депортації народів, численні людські втрати (в результаті голодомору, воєн і німецької окупації), розділення світової спільноти на два ворогуючі табори (НАТО та Варшавський договір), встановлення соціалістичного ладу в Східній Європі і Східній Азії, початок холодної війни. Російська і світова громадська думка з приводу ролі Сталіна в перерахованих подіях украй поляризована. Українофоб^[2], офіційно визнаний 13 січня 2010 року Апеляційним судом міста Києва злочинцем, який винний в організації геноциду 1932—1933 років на території України і причетний до вбивства мільйонів українців голодом^[3].

За походженням грузин (за іншими джерелами — осетин^[4]).

Прізвисько «Сталін» Йосип Джугашвілі вибрав собі 1912 року, перед цим змінивши близько тридцяти інших прізвиськ і партійних кличок^[5]. Для найближчого оточення у нього була інша кличка — «Коба».

Джугашвілі-Коба-Сталін, фото 1912 р.

1898 року став членом РСДРП. У 1901—1902 роках член Тіфлісського, Батумського комітетів РСДРП. З 1901 року Сталін, перебуваючи на нелегальному положенні, організовував страйки, демонстрації, влаштовував збройні напади на банки, передаючи експропрійовані гроші «на потреби революції». У 1902 році в Батумі був вперше арештований. Засланець до Східного Сибіру, незабаром втік із заслання.

Після II-го з'їзду РСДРП (1903), що відбувся в Брюсселі і Лондоні, стався розкол партії на більшовиків іменшовиків. Сталін підтримав вождя більшовиків Леніна і за його дорученням приступив до створення мережі підпільних марксистських гуртків на Кавказі. Учасник революції 1905—1907. У грудні 1905 року делегат 1-ої конференції РСДРП (Таммерфорс).

У 1906—1907 роках Йосип Сталін брав участь в організації низки експропріацій в Закавказзі. У 1907 році був одним з керівників Бакинського комітету РСДРП. З 1902 по 1913 рік Сталін шість разів піддавався арештам і висилкам, чотири рази тікав. У 1912 році увійшов до складу Російського бюро ЦК РСДРП.

Дата добавления: 2015-05-22