Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. в Англії та її основні положення

"Велика хартія вольностей" 1215 р. -- перша "неписана" конституція Англії. Велика хартія вольностей традиційно вважається першим правовим документом, в якому закладено основи концепції прав людини, створено передумови для подальшого утвердження свободи і панування закону в житті суспільства. Хартія вміщувала 63 статті, що регулювали питання права власності, свободи та особистої недоторканності англійських баронів та охороняла їх від абсолютної королівської влади й обмежувала владу короля і чиновників над людиною. Найважливіші постанови

1) За англіканською церквою закріплено всі давні права й вольності, а передусім вільний вибір єпископів.

2) Податки король буде накладати за згодою ради королівства, до якої входять єпископи, графи, барони і безпосередні королівські васали, тільки у трьох випадках король може сам наложити данину: для викупу себе з неволі; коли вводять первородного сина у лицарський стан; коли віддає заміж найстаршу доньку,

3) Місто Лондон і всі менші міста та містечка отримують свої давні права.

4) Васали мають виконувати на своїх землях тільки таку службу, яка їм була назначена; забороняється примушувати лицаря до грошових оплат, коли він хоче службу виконувати особисто.

5) Вільної людини не можна ув'язнити або жодним іншим способом покарати без судового присуду.

6) Накладати кару можна тільки на основі свідчень присяжних свідків; забороняється забирати в засудженого майно, потрібне для його утримання.

7) Забороняється забирати ліс на будову замків без згоди власника; забороняється брати у вільної людини коней і вози без її дозволу.

8) Усі права має охороняти колегія, складена з 25 баронів (вельмож);

67. правове становище різних верств населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.

Підраховано, що з 68 статей Хартії 30 виражали інтереси баронів, 7 - рицарства та верхівки вільного селянства і лише 3 - міщан. Права залежних вілланів у Хартії взагалі не оговорювалися. Вимоги Хартії задовольняли передусім інтереси церковних феодалів і великих баронів, які стояли на чолі боротьби проти королівського свавілля. Хартія докладно визначала васальні відносини, обмежувала певні права монарха. У Хартії знайшли також відображення інтереси лицарства та інших вільних держателів. Однак, якщо статті, присвячені правам баронів, сформульовані старанно і докладно, то про лицарів у Хартії сказано дуже лаконічно. Барони пообіцяли лицарям такі самі права, яких вони добилися для себе по відношенню до короля як свого сеньйора: не вимагати з лицарського лена або іншого вільного держання більшої служби, ніж встановлено звичаєм. Ще менше уваги приділяє Хартія інтересам міського населення. Встановлювалась, наприклад, єдність мір та ваг. Як сказано у Ст. 35, «одна міра вина хай буде по всьому нашому королівству, і одна міра пива, і одна міра хліба». У ст. 13 підтверджувалися права міст на раніше отримані вольності. Усім купцям, у тому числі й іноземним, надавалося право вільно і безпечно виїжджати з Англії і в'їжджати в Англію, і перебувати і їздити по Англії «як по суші, так і по воді, для того, щоб купувати і продавати без усяких незаконних мит, сплачуючи лише стародавні і справедливі, звичаєм установлені мита» Біланам було обіцяно, якщо хтось із них буде оштрафований, то у нього залишиться недоторканним його реманент».

Дата добавления: 2015-05-22