Карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. 2 страница

До проведення обшуку необхідно зібрати орієнтуючу інформацію, яка містить:

інформацію відносно приміщення, його розташування, особливості підходів, входів, виходів, якщо завдання обшуку – обшук приміщення;

інформацію про обшукувану особу, що дозволяє слідчому одержати уявлення про професійні та інтелектуальні риси особи, які можуть бути використані для приховування об’єктів, які необхідно відшукати [5]. З’ясування даних про особу стосовно характеристик, які важливі для обшуку, виявляється в зборі інформації про: професію особи; її звички; захоплення; коло друзів і родичів; антипатії і симпатії; можливості приховування в службових та інших приміщеннях [11].

Обшук – це складна, трудомістка слідча дія, яка вимагає участі у ній різних спеціалістів, що викликається необхідністю:

застосування пошукових приладів (металошукача, рентгенівської установки та ін.) для виявлення прихованих об’єктів і тайників;

використання особливих технічних засобів для фіксації процедури і результатів обшуку;

виконання доручень, що вимагають вузькофахових знань і навичок (електромонтера, верхолаза тощо);

розпізнавання суті різноманітних предметів та об’єктів;

визначення місць приховування предметів і коштовностей, які шукаються [8];

одержання консультацій слідчим з питань, що виникають при проведенні обшуку (наприклад, про способи вилучення інформації з комп’ютера, поводження з електронною технікою тощо).

У зв’язку з тим, що основним предметом обшуку при розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами є документи, що містять фінансово-господарські дані, значну допомогу може надати спеціаліст – бухгалтер, який проконсультує про призначення тих чи інших документів, допоможе відібрати із числа виявлених необхідні, виходячи із специфіки бухгалтерського, оперативного і статистичного обліків, які використовуються на даному підприємстві.

За допомогою допиту слідчий не тільки одержує дані про подію злочину і пов’язані з ним обставини, але й використовує результати допиту для встановлення фактів, раніше йому невідомих, перевіряє і оцінює їх, висуває нові версії [10]. Допиту підлягають:

директор і головний бухгалтер фірми-позичальника;

представники кредитно-фінансової установи (члени правління, співробітники кредитного відділу, служби безпеки, інші особи, що займалися наданням кредиту);

особи, вказані в документах, вилучених під час виїмки чи обшуку, як партнери по бізнесу;

інші особи, відносно яких наявна інформація про те, що вони володіють необхідними даними (колеги по роботі, секретарі, машиністки, іншій допоміжний персонал, родичі, друзі).

Ефективне розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами неможливе без участі спеціалістів. Специфіка розслідування даного злочину обумовлює необхідність якомога ширшого залучення спеціалістів для консультації та участі в проведенні окремих слідчих дій.

Потреба в допомозі спеціаліста-консультанта виникає на початковому етапі розслідування, коли слідчому необхідно одержати консультацію зі спеціальних термінів та економічних категорій, механізму господарювання, суті господарських процесів та операцій, оцінки економічної діяльності, вказівок, рішень, у зв’язку з аналізом стану обліку, звітності, механізму їх формування, правильності їх складання, вивчення порядку обліку і руху товарно-матеріальних цінностей, фінансів, відбиття в документах фактів, що мають ознаки порушень економічних процесів. Спеціаліст допоможе слідчому виявити і простежити порушення економічних зв’язків у діяльності суб’єктів господарювання, поставити питання експерту, визначити завдання ревізорам.

Предметом консультації із спеціалістом в банківській сфері може бути:

а) з’ясування виду реквізиту і ступеня належності того чи іншого документа до фінансово-кредитної операції;

б) механізм руху документів і фіксація їх у кредитних установах;

в) порядок збереження документів і умови їх отримання;

г) можливість використання технічних засобів для одержання чи виготовлення документів [3].

Спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку може надати консультації з приводу:

процедури руху грошових коштів;

документального фіксування і обліку фінансових операцій;

бухгалтерської звітності;

- нормативних актів, що регулюють відношення в галузі бухгалтерського обліку і оподаткування;

постановки запитань на допиті;

підбору необхідних для пред’явлення документів тощо. До участі в слідчих діях спеціалісти залучаються при:

недостатньому оволодінні слідчим прийомами і засобами швидкого і якісного виконання тієї чи іншої роботи, яка вимагає спеціальних знань і навичок;

одночасному застосуванні низки засобів криміналістичної техніки;

- необхідності виконати великий обсяг роботи, яка вимагає спеціальних знань і навичок. У зв’язку з тим, що розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами пов’язано з використанням документів бухгалтерського, економічного і статистичного обліків, а також з товарно-матеріальними цінностями, участь спеціаліста-бухгалтера, товарознавця, економіста під час виїмки, обшуку, огляду обов’язкове як гарантія того, що будуть вилучені всі необхідні документи, що стосуються кримінальної справи, а також будуть забезпечені умови збереження речових доказів [5].

Виходячи із зазначеного вище, можна дійти висновку, що діяльність по розкриттю та розслідуванню шахрайства з фінансовими ресурсами неможлива без чіткої організації. Організація розслідування складається зі вчасної розробки узгодженого плану необхідних заходів; налагодження взаємодії між слідчим, оперативними працівниками, фахівцями; забезпечення слідчо-оперативної групи кваліфікованим керівництвом; забезпечення проведення регулярних оперативних нарад слідчою групою; налагодження систематичного обміну інформацією і звітністю про результати роботи слідчої групи і кожного слідчого; забезпечення необхідних умов роботи.

В організації розслідування злочину велике значення має планування. Правильно організоване планування дає можливість проводити розслідування цілеспрямовано, дозволяє закінчити слідство в установлені законом строки, дисциплінує слідчого, забезпечує повноту та об’єктивність слідства, сприяє одержанню максимуму ефекту при найменшій затраті слідчим часу, сил і коштів. Завдяки плануванню упорядковується процес розслідування злочину.

Розслідування будь-якого злочину відбувається в певній обстановці, яка характеризується системою фактичних та інших даних і відбиває хід та стан як провадження окремих слідчих, оперативно-розшукових та інших організаційно-технічних дій, так і розслідування в цілому.

При розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами слідчими повинні бути проведені такі слідчі дії, як виїмка документів, обшук, допит, очна ставка, накладання арешту на майно та рахунки юридичних осіб, слідчий огляд документів, призначення судових експертиз.

1. Розслідування фіктивного підприємництва. Кримінально-правова характеристика. Ст.205КК
2. Способи вчинення фіктивного підприємництва.
3. Порушення кримінальної справи при розслідуванні фіктивного підприємництва.
4. Особливості проведення окремих слідчих дій при розслідуванні фіктивного підприємництва.

Коментар до статті 205. Фіктивне підприємництво

1. Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких е заборона, -

караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. ТІ самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

Примітка. Матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

1. Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності. Додатковим факультативним об'єктом можуть бути встановлений порядок оподаткування й отримання кредитних ресурсів, добросовісна конкуренція, право власності.

2. Об'єктивна сторона злочину виражається в одній з двох дій:

1) створення юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми - суб'єкта підприємницької діяльності; 2) придбання такої

юридичної особи.

Ст. 205 встановлює відповідальність за дії, які з зовнішнього боку є цілком легальними. При цьому ключовою характеристикою виступає змістовний момент, а саме фіктивність - відсутність у осіб, які стоять за створеним або придбаним суб'єктом підприємництва, справжнього наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг. Зазначені особи мають на меті інше - Прикриваючись юридичною особою як ширмою, вони прагнуть Приховати свою незаконну діяльність.

Під створенням суб'єкта підприємницької діяльності у ст. 205 слід розуміти вчинення дій, результатом яких має стати юридичне заснування нової, раніше не існуючої організації, котра переслідує Мету одержання прибутку. До таких дій належать, зокрема, розробка і прийняття установчих документів, оголошення підписки на акції створюваного акціонерного товариства, подання установчих документів до органів, які здійснюють державну реєстрацію суб'єктів підприємництва, власне державна реєстрація юридичної особи, відкриття банківських рахунків, постановка на облік у податкових органах, отримання дозволу на виготовлення штампів і печаток,

До юридичних осіб, головною метою діяльності яких є одержання прибутку, тобто суб'єктів підприємництва, належать: підприємства, засновані на різних формах власності; різноманітні об'єднання підприємств (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни тощо); господарські товариства; виробничі кооперативи; колективні сільськогосподарські підприємства; фермерські господарства.

Утворення фіктивних некомерційних юридичних осіб, що має на меті прикриття злочинної діяльності, за наявності для цього підстав повинне розглядатись як готування до відповідного злочину (наприклад, до шахрайства при обтяжуючих обставинах, контрабанди).

Якщо особа фактично створила організацію, яка без державної реєстрації займається виробництвом продукції, наданням послуг або виконанням робіт, ЇЇ дії повинні за наявності для цього підстав кваліфікуватися за ст. 202.

Ст. 205 не охоплює фіктивне підприємництво, яке може прикриватись організаційно-правовою формою індивідуального підприємництва, коли суб'єктом підприємницької діяльності виступає фізична особа, яка діє без створення юридичної особи.

Не можуть кваліфікуватися за ст. 205 дії особи, яка підробила установчі документи, документи про державну реєстрацію юридичної особи або документи податкових органів, оскільки у такому разі суб'єкт підприємницької діяльності не створюється.

Ситуації, в яких державна реєстрація підприємства не відбувається, а особи з метою заволодіння чужим майном шляхом обману або шахрайства з фінансовими ресурсами використовують підроблені документи, штампи і печатки неіснуючого насправді підприємства можуть охоплюватись ст. ст. 190, 222, 358 (366). Такою ж повинна бути кваліфікація і в тому разі, коли винні особи для розкрадання майна або шахрайства з фінансовими ресурсами використовують реквізити ліквідованих підприємств.

Відкриття за завідомо підробленими документами, наприклад свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, банківських рахунків має кваліфікуватись за ч. З ст. 358, а якщо ці дії вчинено особою, яка сама Їх підробила, - додатково і за ч. 1 або ч. 2 ст. 358.

Придбання суб'єкта підприємницької діяльності означає набуття права власності на майно юридичної особи як у цілому, так і в тій частині, яка дозволяє фактично керувати діяльністю даного підприємства, впливати на прийняття рішень його керівних органів (купівля контрольного пакета акцій акціонерного товариства, придбання майна підприємства, яке приватизується, передача власником права власності на майно приватного підприємства іншій особі, зміна складу учасників суб'єкта підприємництва, заснованого на колективній формі власності, придбання одним чи кількома учасниками господарського товариства частки у його майні, яка належить іншим учасникам).

Не може визнаватись придбанням суб'єкта підприємницької діяльності одержання за плату чи з інших підстав у користування установчих документів юридичної особи, її печатки або штампу з правом лише здійснювати від імені такого суб'єкта господарську діяльність.

Фактичне здійснення тих видів діяльності, які не передбачені установчими документами юридичної особи, не підпадаючи під ст. 205, тягне застосування інших видів юридичної відповідальності; недійсність угоди, вчиненої юридичною особою всупереч встановленій меті ЇЇ діяльності; скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у разі здійснення юридичною особою діяльності, яка суперечить установчим документам і законодавству.

У разі приховання підприємством окремих напрямків своєї реальної фінансово-господарської діяльності з метою ухилення від оподаткування в діях службових осіб такого підприємства вбачаються ознаки не фіктивного підприємництва, а ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212).

Особи, які скоюють фіктивне підприємництво, можуть або повністю відмовлятись від здійснення тієї офіційної діяльності, котра фіксується в установчих документах юридичної особи, або вести її у мінімальному обсязі, що дозволяє вважати комерційну структуру такою, що насправді функціонує, тобто імітувати підприємницьку діяльність (наприклад, для того щоб викликати до себе довіру з боку' бізнесових партнерів). Доказами фіктивності конкретного підприємства можуть визнаватися, зокрема: реєстрація підприємства на підставну особу, за підробленими, втраченими, позиченими або викраденими документами, документами померлих осіб, за вигаданою юридичною адресою; внесення в установчі документи неправдивих даних про засновників і керівників підприємства або про інші обставини; залучення до протиправної діяльності у формі призначення на посаду керівника реально існуючого громадянина із специфічним соціальним статусом (малозабезпечені, психічно хворі тощо); відсутність ознак діяльності фірми, зазначеної в установчих документах; короткий термін існування підприємства (як правило, не перевищує одного податкового періоду, що зводить нанівець можливість контролю за його діяльністю; звідси і відповідна термінологія: фірми - одноденки, проліски, квартальні фірми); відсутність руху коштів підприємства на його банківських рахунках або, навпаки, занадто великий обсяг фінансових операцій на банківських рахунках підприємства, яке лише нещодавно зареєструвалось.

Злочин вважається закінченим з моменту створення або придбання зазначеної у ч. 1 ст. 205 юридичної особи.

Дії, які вчинюються від імені фіктивного підприємства, з його використанням і містять ознаки іншого, відмінного від фіктивного підприємництва злочину, повинні діставати самостійну кримінально-правову оцінку. Наприклад, створення фіктивного підприємства нерідко є передумовою для наступного шахрайського заволодіння чужим майном. Вчинене в подібних ситуаціях належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 190, 205.

Сукупність відповідних злочинів має місце і в тому разі, коли особи під прикриттям фіктивного підприємства досягають конкретної злочинної мети, наприклад, відмивають "брудні" гроші, здійснюють фіктивне банкрутство, ухилення від сплати податків або контрабанду, продають викрадене майно, вчинюють ухилення від повернення валютної виручки чи шахрайство з фінансовими ресурсами.

При фіктивному підприємництві легальна форма, притаманна комерційним юридичним особам, може використовуватись для прикриття забороненої діяльності, зайняття якою саме по собі є кримінальне караним (наприклад, незаконне виробництво чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, посів або вирощування снотворного маку чи конопель, незаконне виготовлення і ремонт вогнепальної або холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або пристроїв). Дії винних у таких випадках потрібно кваліфікувати за наявністю для цього підстав за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 205, 263, 307, 310.

3. Суб'єктом злочину може бути: 1) осудна особа, яка досягла 16-річного віку і виступає як засновник або набувач суб'єкта підприємництва - юридичної особи або за допомогою чужих чи підроблених документів реєструє (придбаває) такий суб'єкт; 2) службова особа підприємства або організації, яка прийняла рішення про ' створення чи придбання іншої юридичної особи; 3) власник (засновник! юридичної особи, який прийняв таке ж рішення.

Дії особи, на ім'я якої за її згодою було зареєстровано фіктивний суб'єкт підприємництва, можуть кваліфікуватися за ст. ст. 27 1 205 як пособництво фіктивному підприємництву. Якщо така особа брала безпосередню участь у державній реєстрації суб'єкта підприємництва (підписувала чи подавала для нотаріального посвідчення установчі документи, її призначено на посаду керівника підприємства тощо), її дії потрібно розцінювати як співвиконавство у злочині, передбаченому ст. 205.

У разі, коли особа, будучи формальним (номінальним) керівником фіктивного підприємства і виконуючи вказівку фактичного адміністратора, підписує фінансово-господарські документи і при цьому не усвідомлює справжнього змісту і характеру вчинюваних нею дій, вона за наявності ознак складу злочину, передбаченого ст. 367, може притягуватись до відповідальності за службову недбалість. У подібних випадках не виключається оцінка вчиненого як казусу. Дії осіб, які офіційно не причетні до складання і подання податкової звітності або пакета документів для отримання банківського кредиту, не володіють правом підпису фінансово-господарських документів, але фактично діють від імені підприємства і спонукають формального керівника підписати відповідні документи, мають розглядатись як "посереднє виконання" злочинів і кваліфікуватись, наприклад, за ст. ст. 190, 212 або 222.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою - прикрити незаконну діяльність або здійснення видів діяльності, щодо яких е заборона.

Незаконною діяльністю, прикрити яку прагнуть особи, винні у фіктивному підприємництві, визнається, зокрема: легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом; одержання кредитів нібито для здійснення підприємницької діяльності; ухилення від оподаткування; ведення недобросовісної конкурентної боротьби; монополізація ринку товарів і послуг; одержання в оренду приміщень і земельних ділянок з метою їх використання для інших потреб, відмінних від легального підприємництва; залучення коштів населення з їх подальшим використанням у власних інтересах, приховування ролі фактичного інвестора у придбанні певного об'єкта тощо.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 205) є: 1) повторність; 2) заподіяння державі, банкові, кредитній установі, іншим юридичним особам або громадянам великої матеріальної шкоди.

Поняттям повторності охоплюється юридична (пов'язана із засудженням) і фактична (не пов'язана із засудженням) повторність дій, передбачених ч. ч. 1 або 2 ст. 205. Критерії визнання матеріальної шкоди великою визначені у примітці до ст. 205.

Матеріальна шкода може бути заподіяна в результаті: неповернення одержаного кредиту, а також відсотків за користування кредитом; використання кредиту не за цільовим призначенням; витрачання коштів, зібраних у населення під час проведення довірчих або страхових операцій, на потреби, не передбачені установчими документами підприємства; несплати належних сум податків; припинення діяльності придбаного суб'єкта підприємництва тощо. Фактично матеріальна шкода спричиняється не стільки створенням або придбанням фіктивного суб'єкта підприємництва, скільки незаконними діяннями, заради приховування яких і була створена (придбана) дана юридична особа.

1. Кримінально-правова характеристика злочинів пов’язаних з порушенням бюджетного законодавства.
2. Етапи підготовки скоєння злочинів пов’язаних з порушенням бюджетного законодавства.
3. Кваліфікуючи ознаки злочинів пов’язаних з порушенням бюджетного законодавства.
4. Способи вчинення злочинів передбачених ст. ст.210 та 211 КК.
5. Необхідні документи для порушення кримінальної справи при вчинені злочинів з порушенням бюджетного законодавства.
6. Особливості проведення виїмки, обшуку та допиту при розслідуванні злочинів пов’язаних з порушенням бюджетного законодавства.

Дата добавления: 2015-05-08