Природні основи суспільства. Значення території

Етимологічно, тобто відповідно допервісного значення слова, поняття “природа” є похідним від слів “при роді” (тобто родовій общину), “природах”, “при родильниці” (тобто при народженні, адже природа породжує людину). Але це поняття і влітературі, і в буденній мові вживається неоднозначно.У найширшому розумінні природа – це все існуюче, весь світ у багатоманітності його проявів. У цьомузначенні поняття “природа” охоплює все сутнє, весь Всесвіт, воно близьке до поняття “матерія”. Природане має ні початку, ні кінця, безкінечна у просторі і часі, перебуває в безперервному русі, змінах. Про цеговорив І.Кант, підкреслюючи, що природа у загальному розумінні слова є існування речей,підпорядкованих законами. У цьому сенсі природа включає в себе і суспільство.В іншому розумінні природа – це об’єкт науки, точніше – сукупність об’єкт “наук про природу”,природознавства.Але найбільш вживаним є розуміння природи як сукупності об’єктивних умов існування людства,оточуючого його середовища, як частини матеріального світу, що певною мірою протистоїть суспільству. Людина у своїй діяльності протиставлена природі, але водночас вона є частиною і породженням великої “матері-природи”. Природа ж пов’язана сама з собою, оскільки людина є її частиною. Тому культурнійісторії людства передувала природна передісторія, в процесі якої складалися природні передумовисуспільного життя.Але природа для людини – не лише умова її існування, не тільки сфера її перетворюючої діяльності. На цихзасадах виникають і розвиваються й інші форми відносин людини з природою, зокрема, крім практичного,пізнавальне відношення, яке реалізується у формі передусім природничих наук, оціночне ставлення доприроди, яке має відображення у поняттях блага, краси, добра тощо. У сучасному світі людина вперше засвою історію змушена також брати на себе відповідальність за збереження тієї частини природи, яка включена до сфери розвитку продуктивних сил суспільства і стає дедалі ширшою. Найзагальніше уявлення про взаємодію людини і природи дає нам поняття “навколишнє середовище”, або “довкілля”. Це середовище звичайно поділяють на природне і штучне навколишнє середовищеабо на так звану першу, неолюднену природу, яка існує незалежно від людини та її діяльності, і ще нестала предметом практичного перетворення і є потенційним об’єктом пізнання та освоєння (інколи її називають “натуральною природою”), і другу, тобто природу, як вже охоплена практичною діяльністюлюдини, є її результатом, тобто середовищем культури.

Дата добавления: 2015-05-22