Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Європа як філософське поняття. Україна і Європа




Після входу територій України до складу Великого князівства Литовського, а дещо пізніше – Речі Посполитої, Україна втратила можливість цілеспрямованого автентичного духовного розвитку, проте в такому становищі України були і позитивні сторони:

- внутрішнє життя на теренах України стабілізувалося після потерпань від між осібних князівських воєн і свар;

- відкрилися можливості для більш інтенсивних зв’язків із країнами Західної Європи;

Вихідці з України з’явилися в європейських університетах майже відразу після їх заснування. Велику популярність серед українців мали університети в Болоньї, Падуї, Римі, Кенігсберзі, Парижі. Повертаючись на Батьківщину, українці – вихованці європейських університетів, приносили на рідну землю не лише знання, а й прагнення до творчості, до пошуку істини, сучасні філософські погляди і, зрештою,- ідеї європейського гуманізму, що стали ядром світогляду доби Відродження.

Найвідомішим українським вченим став Юрій Котермак із Дрогобича (Юрій Дрогобич), який після навчання у Львові поїхав до Італії, де одержав ступінь доктора філософії і доктора медицини Болонського університету, де став професором, викладав астрономію, філософію, медицину, а у 1481 став ректором.

Ю. Дрогобич посідає унікальне місце в українській філософії та й у вітчизняній культурі загалом:

- був своєрідною з’єднуючою ланкою між Україною та Європою: одночасно належав і до європейського Відродження, і до українського Перед-відродження, ставши фактично його провісником.

- його творче кредо відроджувало ту духовну засаду, яка культивувалася у культурі Київської Русі.

Майже сучасником Ю. Дрогобича був Павло Русин, який навчався у Краківському та Грейфсвальдському університетах, а пізніше працював викладачем у обох цих навчальних закладах.

Юрій Дрогобич і Павло Русин сприяли прилученню української громадської думки до ренесансових віянь. Як і в Європі, найпершою ознакою гуманізму тут поставала реабілітація вартості та значущості земного життя людини. Так як і в Європі, в Україні можна було спостерігати появу вчених творів народною мовою.

 

Також великим був вплив релігії:

Наприкінці ХV- XVI ст. в Україні відбулися суттєві зміни у суспільно – політичному житті: через посилення впливів католицтва на православних відбувається дестабілізація життя православних громад, а внаслідок цього даються взнаки реформаторські віяння: церковні громади починають перебирати на себе культурне життя та освітню діяльність. Врешті церковний собор 1596 р. ухвалив рішення щодо заснування греко-католицької церкви. Вплив цієї події привів до істотних зрушень в освіті, літературній творчості, філософських пошуках, громадянському житті, і попри всю свою суперечливість торував українському народу шлях в Європу.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 1421; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.