Організація оплати праці на підприємстві

За видами заробітна плата на сільськогосподарських підприємствах, як і

на інших підприємствах, поділяється на:

- основну заробітну плату;

- додаткову заробітну плату;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата.

Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовцю.

Додаткова заробітна плата.

Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

До них належать виплати у формі винагород за підсумки роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які непередбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлення зазначеними актами норм.

Тваринник

Розрахуємо тарифну ставку твариника 4 - 6 розрядів:

Тарифна ставка 4-го розряду тваринника за галузевою угодою становить:

Тарифна ставка 5-го розряду тваринника за галузевою угодою становить:

Тарифна ставка 6-го розряду тваринника за галузевою угодою становить:

Посадиви оклад твариника 4-го розряду станить 1621 грн., 5-го – 1772грн., 6-го – 2059грн..

Розрахуємо ЄСВ для твариника 4 – 6 розрядів:

.

.

.

Розрахуємо ПДФО для твариника 4 – 6 розрядів:

234,39 грн..

256,23 грн..

297,73 грн..

Усього утримано:

Твариник 4-го розряду:

= 58,35+234,39 = 292,74 грн..

Твариник 5-го розряду:

= 63,79+256,23 =320,02 грн..

Твариник 6-го розряду:

= 74,12+297,73 = 371,85 грн..

Сума до видачі:

Твариник 4-го розряду:

1621 - 292,74 = 1328,26 грн..

Твариник 5-го розряду:

1772 - 320,02 = 1451,98 грн..

Твариник 6-го розряду:

2059 - 371,85 = 1687,15 грн..

Головний зоотехнік

Посадови оклад головного зоотехніка на 1 грудня 2013 року становить:

= 3278 грн

Розрахуємо ЄСВ для головного зоотехніка:

.

Розрахуємо ПДФО для головного зоотехніка:

474 грн..

Усього утримано:

= 118+474 = 592 грн..

Сума до видачі:

3278 – 592 = 2686 грн..

Преміювання

У сільському господарстві показниками преміювання можуть бути підвищені проти норм надої молока, приросту поголів'я тварин, збереження молодняку різних тварин, забезпечення товарного виходу овочевої та іншої продукції тощо.

Перелік витрат і надбавок

Доплати здійснюються:

За роботу у важких і шкідливих, особливо важких, особливо шкідливих умовах праці: за роботу у важких і шкідливих умовах праці – 4,8 та 12 %, за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці – 16, 20 та 24 % тарифної ставки (посадового окладу).

За інтенсивність праці робітників: 12 % тарифної ставки.

За роботу в нічний час (з 22 до 6 годин): 40 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

За роботу у вечірній час (з 18 до 22 години): 20 % годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи у вечірню зміну.

Надбавки:

За високу професійну майстерність:

Диференційовані надбавки до тарифних ставок робітників:

ІІІ розряду – 12 %;

IV розряду – 16 %;

V розряду – 20 %;

VI і більш високих розрядів –24 %.

За інтенсивність праці, особливий характер роботи або за високі досягнення в праці: до 50 % посадового окладу.

За виконання особливо важливої роботи (на період її виконання): до 50 % посадового окладу.

Висновки до розділу ІІІ

Тваринництво - одна з стратегічних галузей сільського господарства, рівень і розвитку якої значною мірою визначає продовольчу безпеку держави і якість харчування населення, а, значить, і здоров'я нації.

Тривалість робочого дня для працівників тваринництва повинна становити не менше 7 годин безпосередньої роботи.

Pаздробленний робочий день встановлюється для тваринників (годівля тварин, доїння корів визначає робочі години людей), робочий день може бути роздроблений на два періоди - вранці і ввечері в години пік, а в середині дня - 4 - 5 годин вільного від роботи часу, а також на інших роботах, де це необхідно по особливому характеру робіт. Причому повинна дотримуватися встановлена ​​тривалість загального робочого часу працівника за день, тиждень, місяць.

За видами заробітна плата на сільськогосподарських підприємствах, як і

на інших підприємствах, поділяється на:

- основну заробітну плату;

- додаткову заробітну плату;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата.

Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовцю.

Додаткова заробітна плата.

Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

До них належать виплати у формі винагород за підсумки роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які непередбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлення зазначеними актами норм.

Працівники тваринництва повинні проходити медичні огляди перед вступом на роботу і потім профілактичні огляди один раз на квартал.

Тваринницькі приміщення, ветеринарні об’єкти, кормоцехи, склади та інші виробничі приміщення, споруди не можна будувати на заболочених землях, на ділянках з високим стоянням підґрунтових вод, на місцях колишніх гноєсховищ, шкіросировинних підприємств.

Кожну тваринну ферму чи комплекс розташовують від населених пунктів на певній відстані (санітарно-захисна зона). Розмір санітарно-захисної зони визначається діючими санітарними нормами проектування промислових підприємств. Так, для ферм великої рогатої худоби і цехів кормоприготування розмір санітарної зони становить 300 м. Розміри між окремими тваринницькими й іншими приміщеннями наведені в нормах технологічного проектування.

Загальні висновки

Тваринництво - друга основна галузь сільського господарства. Продуктами його виробництва є м'ясо, молоко, жири, яйця та ін. Це цінні, незамінні й основні продукти харчування. Вони покривають 60-65 % потреб у білках, третину всіх калорій у харчовому раціоні людини. Продукція тваринництва (шкури, вовна, хутро) є цінною сировиною для легкої промисловості. Галузь дає близько 60 % валової продукції сільського господарства і має великий вплив на його економіку.

Розвиток тваринницьких галузей дає змогу аграрним підприємствам забезпечити впродовж року рівномірне виробництво продукції, надходження коштів від її реалізації, повніше використання основних виробничих фондів і трудових ресурсів, чим дещо згладжується сезонність праці. Галузі тваринництва використовують відходи рослинництва, а самі виробляють цінні органічні добрива для нього.

Розвиток тваринництва технологічно поєднується із рослинництвом, створює певну комплексність у використанні трудових, земельних та матеріальних ресурсів на селі, сприяє піднесенню сільського господарства. Важливим елементом такого піднесення є формування на території кожного регіону раціональних співвідношень у розвитку рослинництва та тваринництва на основі розвитку найбільш ефективних галузей.

Організація тваринництва характеризується певними особливостями, які необхідно врахувати в практичній діяльності. До їх складу входить те, що тваринництво концентрується на менших площах у порівнянні з рослинництвом, що створює можливості для впровадження механізації, переведення галузі на промислову основу.

Із наведених статистичних матеріалів, аналізу тенденцій, що були сформовані протягом останніх десяти-п'ятнадцяти років, можна зробити висновок, що стан у агропромисловому комплексі взагалі, а в сільському господарстві зокрема не відповідає стратегічним цілям формування української державності: виникла і продовжує загострюватись продовольча проблема, істотно ослаблена матеріально-технічна база сільськогосподарських підприємств, оплата праці в аграрному секторі є однією з найнижчих, основна маса сільськогосподарських підприємств залишається низькорентабельними чи збитковими, повільно розв'язуються соціальні проблеми села. Склалися несприятливі організаційні, економічні, соціальні та правові умови, що негативно впливають на ситуацію у сільському господарстві. Ситуація на селі щорічно ускладнюється. Одночасно з впровадженням ринкових відносин відмічено послаблення державного впливу на розвиток агропромислового комплексу, що призвело до руйнування матеріально-технічного потенціалу, погіршення фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників.

Погіршились соціально-економічні умови для людей, що проживають у сільській місцевості. Відсутність чітких механізмів державної підтримки сільського господарства, зростання цін на пально-мастильні матеріали, сільськогосподарську техніку, мінеральні добрива, засоби захисту рослин та інші матеріали призвело до значного росту собівартості сільськогосподарської продукції та збитковості виробництва сільськогосподарських культур. Сільське населення не забезпечено можливостями для стабільного, гарантованого працевлаштування, значно низький порівняно з іншими галузями виробництва рівень оплати праці, неможливість реалізації своєї продукції за стабільними цінами, низький рівень соціального обслуговування та захисту. Продовжується відплив із села молоді, спеціалістів різних професій, в тому числі у різні країни світу.

Пріоритетність розвитку агропромислового комплексу та соціального розвитку села в національній економіці визначені в Законі України "Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року" (2005 р.). Реалізацію державної аграрної політики намічено здійснювати в результаті:

1. Розвитку земельних відносин шляхом розширення і вдосконалення нормативно-правового забезпечення, посилення державної підтримки земельної реформи.

2. Формування сприятливого економічного середовища для ефективної діяльності суб'єктів аграрного сектору.

3. Розвитку ринків продукції сільського господарства і продовольства для забезпечення попиту населення у продовольчих товарах, потреби у сировині підприємств харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів, створення сприятливих умов для захисту внутрішнього ринку та сприяння просуванню сільськогосподарської продукції і продовольства на зовнішній ринок.

4. Удосконалення системи державного впливу, ефективне поєднання загальнодержавної і регіональної політики в аграрному секторі.

5. Комплексного розвитку сільськогосподарських територій, підвищення соціального захисту і життєвою рівня сільських жителів

Дата добавления: 2015-05-22