Псиолгічна характ.малих груп

Референтні групи та особистість.

Серед різних видів груп спеціально виділяють референтну групу. Референтна (еталонна) група — це реально існуюча або умовна (уявлювана) група, погляди, норми якої є зразком для особистості.

Особистість намагається входити в контактну, референтну для неї групу, норми, ціннісні орієнтації якої вона визнає, підтримує і вважає найоптнмальнішими. Тоді суб'єкт не лише сам дотримується цих норм, а й спонукає до аналогічної поведінки інших. Буває так, що юнак є учнем шкільного класу, товаришує з однокласниками, але референтною для нього є група друзів з мікрорайону, в якому він мешкає, чи спортивна команда, чи музичний ансамбль.

Інколи референтна група є умовною. Наприклад, для підлітка такою може бути уявлювана група "сильних" чоловіків (кіногерої Сталлоне, Шварценеггера). Частіше такі групи придумують для себе замкнуті, некомунікабельні, інтровертовані люди.

Малі групи - це завжди контактні спільноти, які пов’язані реальною взаємодією осіб, що входять до них, та реальними взаєминами між ними. Вона являє собою невелике об’єднання людей (від 2-3 до 20-30 людей), які зайняті якою-небудь спільною справою і які знаходяться в прямих взаєминах одне з одним. Прикладами малих груп, найбільш значимими для людини, можуть бути сім’я, шкільний клас, трудовий колектив, об’єднання близьких друзів, приятелів тощо.

Малу групу характеризує психологічна та поведінкова єдність її членів, яка виділяє та уособлює групу, робить її відносно автономним соціально-психологічним утворенням. Ця єдність може виявлятися у різних характеристиках - від суто зовнішніх (наприклад, територіальна єдність людей як сусідів) до досить глибоких внутрішніх (наприклад, члени однієї сім’ї). Ступень психологічної єдності визначає згуртованість групи - одну з основних характеристик рівня її соціально-психологічного розвитку.

Малі групи можуть бути різними: за розміром, за характером, структурою взаємин, які існують між її членами, за індивідуальним складом, особливостями цінностей, норм та правил взаємин, міжособистісними стосунками, цілям та змістом діяльності.

Кількісний склад групи на мові науки зветься її розміром, індивідуальний склад - композицією. Структуру міжособистісного спілкування, або обміну діловою та особистою інформацією, звуть каналами комунікацій, морально-емоційний тон міжособистісних стосунків - психологічним кліматом групи. Загальні правила поведінки, яких дотримуються члени групи, звуть груповими нормами. Всі перелічені характеристики являють собою основні параметри, за якими виділяють, розділяють та вивчають малі групи в соціальній психології.

Розрізняють природні та лабораторні, формальні та неформальні, референтні та нереферентні, високорозвинені та слаборозвинені малі групи.

Природними звуть групи, які складаються самі по собі, незалежно від бажання експериментатора. Вони виникають та існують, виходячи з потреб суспільства або включених до цих груп людей. На відміну від них лабораторні групи створюються експериментатором з метою проведення якого-небудь наукового дослідження, перевірки висунутої гіпотези. Вони діють так само як і інші групи, але існують тимчасово - лише в лабораторії.

Природні групи поділяються на формальні та неформальні (інша назва - офіційні та неофіційні). Перші відрізняє те, що всі вони складаються та існують лише в рамках офіційно визнаних організацій, другі виникають та діють ніби поза рамок цих організацій. Цілі, переслідувані офіційними групами, задаються зовні на підставі задач, які постають перед організацією, до якої дана група включена. Цілі неофіційних груп зазвичай виникають та існують на базі особистих інтересів її учасників, можуть співпадати або розбігатися з цілями офіційних організацій.

Малі групи можуть бути референтними та нереферентними. Референтна - це будь-яка реальна або умовна мала група, до якої людина добровільно себе зараховує або членом якої вона хотіла б стати. В референтній групі індивід знаходить для себе взірці для наслідування. Її цілі та цінності, норми та форми поведінки, думки та почуття, судження стають для неї значущими взірцями для наслідування. Нереферентною вважається така мала група, психологія та поведінка якої непридатна для індивіда або байдужа для нього. Крім цих двох типів груп можуть існувати й антиреферентні групи, поведінку та психологію членів яких людина зовсім не приймає, засуджує.

Всі природні групи можна поділити на високорозвинені та слаборозвинені. Слаборозвинені малі групи характеризуються тим, що в них відсутні достатня психологічна єдність, налагоджені ділові та особисті взаємини, структура взаємодії, чітко розподілені обов’язки, визнані лідери, ефективна спільна праця. Високорозвинені малі групи являють собою соціально-психологічні спільноти, які відповідають всім переліченим вище вимогам. Слаборозвиненими за визначенням є лабораторні групи на перших етапах їх функціонування. Серед високорозвинених особливо виділяються колективи.

Психологія розвинутого колективу характеризується тим, що діяльність, заради якої він створений і якою на практиці займається, має позитивне значення для багатьох людей, не лише для членів даного колективу. В колективі міжособистісні взаємини ґрунтуються на взаємній довірі людей, відкритості, порядності, взаємній повазі тощо.

Для того щоб назвати малу групу колективом, вона має відповідати ряду високих вимог: успішно розв’язувати завдання (бути ефективною у відношенні основної для неї діяльності), мати високу мораль, добрі людські стосунки, створювати для кожного свого члена можливість розвитку як особистості, бути здатною до творчості. Психологічно розвинутою як колектив вважається така мала група, в якій склалася диференційована система різних ділових та особистих взаємин, які будуються на високій моральній основі.

Колективом зветься різновид соціальної спільноти та сукупність індивідів, які певним чином взаємодіють одне з одним, усвідомлюють свою приналежність до даної спільноти та визнаються його членами з точки зору інших.

Дата добавления: 2015-05-22