Як формувалась українська армія в квітні-травні 1917 р

· УНП (Українська народна партія) добилася прийняття рішення про формування української армії. · В квітні на київському призовному пункті стихійно сформувався український полк, що одержав ім’я Богдана Хмельницького. · М.Міхновський (лідер партії УНП) створив та очолив Український військовий клуб імені П.Полуботка, що мав на меті організацію українських полків. · ЦР не схвалила діяльність М.Міхновського. Було скликано з’їзд представників всіх військових організацій, який схвалив рішення про створення Військового Генерального комітету (травень 1917р.). · Військовий Генеральний комітет очолив С.Петлюра. Завдання комітету - сформувати українську армію за узгодженням з російським Генеральним штабом. ◄Симон Петлюра- відомий український політичний діяч. Член УСДРП, голова Головної контрольної комісії Загальноросійського земського союзу по Західному фронту.

Стосунки між ЦР та Тимчасовим урядом (ТУ) складалися напружено. В квітні-травні відбулися переговори М.Грушевського і голови ТУ О.Керенського. Головне питання переговорів - про владу в Україні вирішено не було. ЦР пропонувала передати питання про долю України на розгляд представницької конференції, а до цього встановити в Україні владу крайового комісара від ЦР, а при Тимчасовому уряді створити міністерство у справах України. ТУ було також передано вимоги Українського національного конгресу, що працював у квітні 1917 р. в Києві, щодо надання автономії Україні. Але відповідей на ці пропозиції М.Грушевський не отримав. Безрезультатними були переговори української делегації на чолі з В.Винниченком, що проводились у травні. В червні в Києві відбувся Другий Всеукраїнський військовий з’їзд, який висунув вимогу надати автономію Україні. На цьому з’їзді 10 червня 1917 р. ЦР виголосила свій І Універсал.

Зміст Першого Універсалу

• Вимога надати Україні автономію у складі Росії.
• Виголошувалося право на створення своїх органів влади та управління.
• Засуджувалась позиція ТУ на переговорах з М.Грушевським і В.Винниченком.
• Вищим органом влади в Україні проголошувалася ЦР.
• Планувалося обкласти населення спеціальним податком "на рідну справу" з метою формування української національної скарбниці.

Універсал закінчувався патріотичним гаслом: "Народе Український! У твоїх руках доля твоя. В цей трудний час всесвітнього безладдя й розпаду докажи своєю одностайністю й державним розумом, що ти можеш гордо й достойно стати поруч з кожним організованим, державним народом, як рівний з рівним".

ТУ засудив І Універсал як документ "злочинний", "сепаратистський". З політичних партій Росії лише лідери РСДРП(б) визнали вимоги України законними. Але наприкінці червня до Києва прибула делегація ТУ. За кілька днів напружених переговорів їй вдалося примусити ЦР піти на поступки, відмовившись від низки положень І Універсалу. Внаслідок цих переговорів 3 липня 1917 р. ЦР видала ІІ Універсал.

Зміст Другого Універсалу

· ЦР повинна була доповнити свій склад представниками національних меншин. · ЦР обирала Генеральний секретаріат, склад якого мав затверджувати ТУ. · Генеральний секретаріат мав стати вищим органом краєвої влади Тимчасового уряду в Україні. · ЦР готуватиме закони про автономію України для затвердження на Всеросійських установчих зборів. · Українська армія формуватиметься лише за згодою Генерального штабу Російської імперії та кабінету міністрів війни.

Непослідовність ЦР, її керівництва викликала вибух обурення, особливо рішуче була налаштована УНП. В липні УНП підготувала збройний виступ проти керівництва ЦР за участю полку ім. Полуботка та інших військових частин.

Командування полку не наважилось застосувати силу проти ЦР

ЦР відмовилась задовольнити вимоги повсталих

Командування полку вимагало, щоб ЦР скасувала ІІ Універсал

ЦР викликала війська, вірні ТУ

Виступи повсталих в інших містах (що планувалися напередодні) не відбулися

Повсталих (в тому числі і М.Міхновського) було заарештовано, частину відправлено на фронт

В ніч з 4 на 5 липня український полк ім. П.Полуботка зайняв зал засідань ЦР

У серпні 1917 р. Тимчасовий уряд підготував документ - Тимчасову інструкцію для Генерального секретаріату України. Зміст інструкції зводився до таких положень:

· Генеральний секретаріат - уряд України.

· Генеральний секретаріат підпорядкований ТУ, призначається за пропозиціями ЦР, але у разі згоди ТУ.

· Влада Генерального секретаріату поширюється лише на 5 губерній (без Півдня та Сходу) - Київську, Волинську, Подільську, Полтавську, Чернігівську.

· Повноваження Генерального секретаріату суттєво обмежувалися. З його компетенції вилучалися військова та харчова справа, міжнародні зносини, пошта та телеграф тощо.

Ваш обозреватель не поддерживает встроенные рамки или он не настроен на их отображение. 25 жовтня 1917 р. - переворот у Петрограді. До влади приходить партія більшовиків. На теренах колишньої Російської імперії почалася громадянська війна та іноземна інтервенція. Боротьбу проти іноземних інтервентів та "внутрішньої контрреволюції" очолив новостворений більшовицький уряд на чолі з В.Леніним. Прихід нового уряду неоднозначно відбився на україно-російських відносинах. З одного боку, Жовтневий переворот зняв частину старих проблем і конфліктів, з іншого – став причиною нових. Зокрема, українські більшовики, продовжуючи розпочату в Петрограді справу, підняли повстання в Києві, захопили владу в Вінниці, Кам’янці-Подільському, Проскурові, Рівному, Луцьку, Старокостянтинові, інших прифронтових містах. Вони ліквідували зародки української влади, інтерпретуючи її як дрібнобуржуазну, націоналістичну, ворожу власному народу. Більшовики, в тому числі українські, не бачили іншого виходу для України, як тільки бути частиною “єдиної і неподільної Росії”, щоправда, тепер під зміненим кольором прапора.

УЦР поставилась до заколоту у Петрограді із засудженням, всіляко перешкоджаючи встановленню більшовицької (радянської) влади в Україні. Особливо запеклою була боротьба з більшовиками у Вінниці та Києві. В жовтні-листопаді тут відбулися значні збройні зіткнення. На початку листопада УЦР контролювала майже всю територію України, крім Донбасу, де більшовикам вдалося встановити Радянську владу. 7 листопада УЦР виступила з Третім Універсалом.

Зміст Третього Універсалу

· Проголошувалося створення Української Народної Республіки у складі Росії. · Висловлювалось побажання, Що Російська республіка має перетворитись на федерацію вільних і рівноправних народів. · Визначалось, що до Установчих Зборів влада в Україні належить ЦР і Генеральному Секретаріату. · Визначалась територія УНР. До її складу входили 9 губерній, в тому числі Донбас, Харківщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). · Скасовувалось поміщицьке землеволодіння. · Встановлювався державний контроль за виробництвом та торгівлею. · Гарантувалося негайне проведення мирних переговорів з країнами Четверного союзу з метою укладання з ними мирної угоди. · Запроваджувався 8-годинний робочий день. · Проголошувалися демократичні свободи (слова, друку, віросповідання, союзів, мітингів, національні права всіх націй, що мешкають в Україні).

◄ Прапор та герб Української Народної Республіки

Авторитет Центральної Ради в цей час в наслідок шаленої агітації більшовиків та нерішучості у розв’язанні основних соціально-економічних проблем дещо підупав, але вона ще має міцну підтримку народних мас. Переконливим підтвердженням цього стали вибори до Всеросійських Установчих Зборів, які відбулися наприкінці листопада 1917 р. Більшовики одержали 10% усіх голосів, а представники українських партій ≈70%. В цій ситуації більшовики зробили спробу здобути владу через скликання Всеукраїнського З’їзду рад. Він розпочав роботу 4 (17) грудня 1917 р. в Києві.

Але виявилося, що на 2,5 тисячі учасників більшовиків було 150. Розуміючи, що ніякої перемоги вони не доб’ються, більшовицькі делегати виїхали до Харкова і там, об’єднавшись з делегатами обласного з’їзду, проголосили утворення Української Соціалістичної Республіки. Уряд цієї республіки негайно поширив в Україні чинність декретів Петербурзького Раднаркому і скасував усі закони і розпорядження Центральної Ради, тобто повністю підпорядкував Україну новій російській адміністрації. Практично на території України утворилося 2 уряди, які наполегливо переконували населення, що вони українські і робітничо-селянські. Швидко між ними розгорнулася боротьба і словесна, і силова. Цьому сприяла Рада Народних Комісарів Росії, яка відшукала привід і надіслала в Київ «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради» за підписами В.Леніна і Л.Троцького.

Зміст Маніфесту

· Раднарком визнавав УНР. · Раднарком не визнавав влади Центральної Ради. · Раднарком вимагав від ЦР припинити роззброєння червоногвардійських частин і не пропускати через Україну на Дон війська, які йшли на допомогу генералу Каледіну, що очолив боротьбу з Раднаркомом.

1/18 грудня уряд України відхилив ультиматум. Це призвело до початку україно-російської війни наприкінці грудня 1917 р. Вирішальні події почалися 25 грудня наказом В.Антонова-Овсієнко про наступ. Протягом січня більшовицькі війська під керівництвом колишнього царського полковника М.Муравйова зайняли майже все Лівобережжя і підійшли до Києва. В боях за Київ 29 січня 1918 р. під станцією Крути загинуло близько 300 студентів та учнів старших класів київських шкіл. Прагнучи полегшити наступ радянських військ на столицю, київські більшовики 16 січня підняли збройне повстання на заводі “Арсенал, ” на що В.Ленін виділив 18,5 млн. крб. золотом. Повстання було жорстоко придушене, але втримати столицю в своїх руках Центральній Раді не вдалося. В цей час Центральна Рада робила все можливе, щоб на міжнародні арені відмежуватися від більшовицької Росії та її українських сателітів, створити умови для самостійних переговорів з воюючими сторонами і таким чином докорінно змінити несприятливу для України ситуацію.

Реальним засобом реалізації цього завдання стало прийняття 11(22) січня 1918 року IV Універсалу, який проголосив УНР “самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу”. Проголошення незалежності давало можливість виступити на міжнародній арені як повноправний суб’єкт міжнародного права.

Шукаючи допомоги у боротьбі з більшовиками, уряд УНР вступив у переговори з країнами Четверного союзу. Наслідком цих переговорів стало укладання Брест-Литовського мирного договору та додаткового протоколу до нього.

Зміст документів:

Взаємні зобов’язання	Німеччина та Австро-Угорщина - Україні	Україна - Німеччині та Австро-Угорщині
взаємне визнання та встановлення дипломатичних відносин між УНР та країнами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною);	Згідно з умовами додаткового протоколу обіцяли:	До кінця липня 1918 р. була зобов’язана забезпечити поставки:
обмін полоненими;	військову допомогу в боротьбі з більшовиками;	1 мільйона тон хліба,
повернення інтернованих;	позику в сумі 1 млрд. карб.;	400 млн. штук яєць,
створення у Східній Галичині автономної української області.	озброєння для 2 українських дивізій, що формувалися з військовополонених.	50 тис. т. живої ваги великої рогатої худоби тощо.

Наслідок: в березні 1918 року німецькі та австро-німецькі війська зайняли Україну, витіснивши з її території війська Червоної Армії. Союз з німцями і їх прихід в Україну викликали розчарування в усіх верствах населення. “Неукраїнці засуджували розрив зв’язків між Україною та Росією; незаможні селяни не отримали очікуваної землі, у заможних селян і великих землевласників націоналізація їхніх володінь викликала лють, а всі разом засуджували Центральну Раду за введення в країну жорстоких німців.” (О.Субтельний). Незабаром між УЦР та німецько-австрійською військовою адміністрацією виник конфлікт. Формально він був пов’язаний з тим, що Німеччина та Австро-Угорщина, ввівши на територію України 450 тис. вояків, швидко звільнили її від більшовиків і таким чином виконали своє основне зобов’язання. Тепер вони чекали від ЦР, що вона, по-перше, забезпечить належні умови утримання півмільйонної армії, а по-друге, виконає свої обіцянки щодо поставок продовольства до сплюндрованих війною країн Четверного союзу. Між тим з’ясувалось, що ЦР не має адміністративного апарату на місцях, отже, немає кому виконувати в повітах розпорядження про збір у селян продовольства. Німці зорієнтувалися швидко: користуючись слабкістю української влади, вони перебрали на себе постачання військ продовольством, почали брутально втручатися у внутрішні справи УНР. А оскільки члени ЦР неодноразово висловлювали з цього приводу обурення, навіть скаржилися у Берлін, конфлікт загострився до краю.

29 квітня 1918 р. в Україні відбувся державний переворот, організований за підтримки німців. Центральна Рада була розпущена, до влади прийшов талановитий царський генерал українського походження П.Скоропадський. На політичній карті появилося нове утворення – Гетьманат “Українська держава”. Суть перевороту полягала в заміні демократичної форми державного управління більш жорсткою, авторитарною, здатною зупинити дезорганізацію суспільства, стабілізувати його на основі приватної власності та права. За словами П.Скоропадського він уявляв собі політичну форму правління як гармонійне поєднання зусиль всіх класів суспільства «Не диктатура вищого класу, не диктатура пролетаріату, а рівномірна участь всіх класів суспільства в політичному житті краю».

Період гетьманату (29 квітня – 14 грудня 1918 р.)

Дата добавления: 2015-05-22