Особливості та закономірності розміщення продуктивних сил

При розміщенні продуктивних сил доводиться рахуватися з такими особливостями, які зумовлюються:

· по-перше, взаємозв’язком розміщення продуктивних сил з географічним середовищем;

· по-друге, залежністю розміщення окремих виробництв від природних умов і ресурсів;

· по-третє, значними відмінностями заселення території і розміщення виробництв;

· по-четверте, поєднанням галузей виробництв промисловості і сільського господарства.

При проведенні господарської політики суспільство розміщує продуктивні сили на основі таких закономірностей.

Закономірність раціонального, найбільш ефективного розміщення виробництва означає всебічну економію витрат на виробництво продукції, розміщення на конкретній території по можливості усіх стадій виробництва, до готового продукту. Велике значення при цьому мають: транспортні умови, вартість перевезень, кооперування і комбінування, упровадження найновіших, найбільш прогресивних і безвідходних технологій.

Ця закономірність випливає із спеціального економічного закону економії праці і ресурсів і реалізується через принципи розміщення промисловості з погляду наближення її до джерел сировини, палива і споживача.

Особливо важливий вплив цих складових в нинішніх умовах, оскільки за останні роки в декілька разів подорожчали енергоносії і у структурі витрат на виробництво промислової продукції понад 75% припадає на сировину, матеріали і паливо, а з 2006 р. у зв’язку різким подорожчанням ціни на енергоносії ця частка може ще збільшитися. Тому про розміщенні виробництв перш за все слід передбачити можливість скорочення до мінімуму користування транспортними засобами та вживати заходів щодо збереження всіх видів ресурсів.

Закономірність концентрації та комплексного розміщення продуктивних сил с результатом прояву територіального поділу праці. Спеціалізація виробництва спричиняє необхідність взаємопов’язаного розвитку галузей на окремій території, на основі чого досягається оптимальний режим використання всіх видів ресурсів. Основними якісними ознаками комплексного розміщення продуктивних сил виступають: економічно обґрунтований, раціональний режим використання природних ресурсів; максимально повне залучення до суспільне корисної трудової діяльності наявного трудового потенціалу регіону: збалансованість галузевої структури економіки регіону за природними, трудовими і виробничими параметрами; тісний взаємозв’язок (на основі комбінування, кооперації та спільного використання інфраструктури) між основними ланками господарства регіону.

Закономірність територіального поділу суспільної праці об’єктивно відображає принципові відмінності між територіями за природними, соціально-економічними та національно-історичними особливостями, максимально повне врахування яких в господарській діяльності зумовлює певну спеціалізацію територій. Завдяки цьому досягається істотне зростання продуктивності суспільної праці. Процес територіального поділу характеризується відбором для кожної території тих галузей, для розвитку яких склались найбільш сприятливі природні та соціально-економічні передумови. Отже розвивається ефективна територіальна спеціалізація в поєднанні з допоміжними й обслуговуючими галузями, формується господарський комплекс з його внутрішньою структурою і міжрегіональними зв’язками.

Дата добавления: 2015-05-22