Способи обробки даних

4. інтерпретаційні

До організаційних методів Ананьїв відніс порівняльний, лонгітюдний ікомплексний. У другій групі опинилися обсерваційні методи (спостереження ісамоспостереження), експеримент (лабораторний, польовий, природний і ін),психодіагностичних метод, аналіз процесів і продуктів діяльності,моделювання та біографічний метод.

До третьої групи увійшли методи математико-статистичного аналізу данихі якісного опису. Нарешті, четверту групу склали генетичний

(філо-та онтогенетичний) і структурні методи (класифікація,типологізація та ін). Важливо відзначити, що тут не позначені теоретичні методипсихологічного дослідження, але разом з тим виділений клас методів. «Проміжний» за статусом між емпіричними і теоретичними, а саме --методи представлення, обробки і (додамо) інтерпретації данихемпіричного дослідження.

Існують і інші підходи до опису і класифікації методівпсихологічного дослідження, але практично завжди ставиться знактотожності між емпіричними методами психологічного дослідження іпсихологічними методами взагалі, що ускладнює визначення специфіки тихта інших.

Доцільно за аналогією з іншими науками виділити в психології трикласи методів:

1. Емпіричні, при яких здійснюється зовнішнє реальна взаємодія суб'єкта та об'єкта дослідження.

2. Теоретичні, коли суб'єкт взаємодіє з уявною моделлю об'єкта

3. Інтерпретація і опис, при яких суб'єкт "зовні" взаємодіє зі знаково-символічним подання об'єкта

(графіками, таблицями, схемами).

9. Спостереження як метод психології.

Методи наукових досліджень – це шлях досліджень, спосіб пізнання, прийоми і засоби, за допомогою яких здобуваються факти, використовувані для доведення положень, з яких, у свою чергу, складається наукова теорія.

. Основними методами психології є спостереження, опитування, тестування, експеримент.

Спостереження – метод психологічного дослідження, який полягає у спостереженні за об’єктом дослідження, реєстрації та поясненні психологічних фактів. Метод спостережень характеризується безпосереднім сприйняттям явищ і процесів у їхній цілісності і динаміці. Спостереження як метод психологічного дослідження відрізняється від звичайного спостереження тим, що попередньо планується і проводиться з дотриманням певних вимог. Зокрема, воно передбачає етап висування і перевірки гіпотези – судження про природу і сутність явища, що вивчається. Спостереження ведеться за планом, фіксується, в тому числі й з використанням технічних засобів. Застосування цього методу потребує спостережливості дослідника – вміння помічати характерні риси людини. Недоліки цього методу – вплив на результати спостереження рівня кваліфікації та індивідуально-психологічних особливостей спостерігача, його ставлення до об’єкта спостереження, непідконтрольність досліджуваного об’єкта, часто довга тривалість цього методу дослідження. Позитивною стороною спостереження є також те, що під час спостереження не порушується природний хід психологічних явищ. Недоліком – те, що дослідник змушений чекати, коли виникне явище, яке його цікавить. Види спостережень.

Життєве і наукове. Зовнішнє і внутрішнє. Вільне і стандартизоване.

Включене і стороннє. Спостереження - метод вивчення психічних особливостей індивідів на основі фіксації проявів їх поведінки

10. Лабораторний і природний експеримент.

У психології експеримент — один із основних, поряд зі спостереженням, методів наукового пізнання загалом, психологічного Експеримент у психології може бути лабораторним або природним. Лабораторний експеримент відбувається в штучних (лабораторних) для досліджуваного явища умовах, коли експериментатор спеціально організовує ситуацію для з'ясування явища або окремих його характеристик, ініціює очікуваний процес і моделює штучно всі необхідні для цього умови. Лабораторний експеримент дає змогу точно враховувати досліджувані зовнішні впливи (силу, тривалість і послідовність подразників або їх комбінації) та реакції-відповіді (дії та висловлювання) людини на ці подразники. Великою перевагою лабораторного психологічного експерименту є те, що він дає змогу враховувати не тільки зовнішні дії та висловлювання піддослідних, а й внутрішні (приховані) фізіологічні реакції: зміну електричних потенціалів головного мозку, зміну діяльності серця та кровоносних судин, пропріоцептивні та міокенетичні реакції тощо. Фіксація цих фізіологічних реакцій здійснюється за допомогою спеціальної апаратури. Взагалі, залежно від природи досліджуваного явища та цілей дослідження, в експерименті використовуються ті чи інші технічні засоби або інші моделюючі елементи експериментальної ситуації.

Результати лабораторного експерименту завжди аналізуються з урахуванням таких його особливостей: 1) штучність експериментальної ситуації; 2) аналітичність та абстрактність процедури експерименту; 3) ускладнюючий ефект впливу експериментатора на хід і наслідки експерименту. метод природного експерименту, запропонований О.Ф. Л а курським Він проводиться не в лабораторії, а в звичайних життєвих умовах; при цьому експериментальному впливу піддаються умови, в яких протікає діяльність, що вивчається, сама ж діяльність піддослідного спостерігається в її природному виявленні. Природний експеримент поєднує в собі позитивні якості спостереження і лабораторного експерименту, однак порівняно з останнім є менш точним і в багатьох випадках має доповнюватися ним

11. Бесіда, інтерв'ю, анкетування.

Бесіда в психології — емпіричний метод одержання інформації на основі вербальної (словесної) комунікації. Цей метод досить широко використовується в різних сферах психології: соціальній, медичній, дитячій та ін., Якщо в ситуації емпіричної пізнавальної дії психолога метод бесіди відіграє, як правило, допоміжну роль, то в ситуації перетворюючих дій психолога може застосовуватися як основа організації взаємодії.

Інтерв'ю в психології виступає способом отримання соціально-психологічної інформації за допомогою усного опитування

Розрізняють два види інтерв'ю: вільні — не регламентовані темою та формою бесіди, і стандартизовані — за формою вони близькі до анкети із закритими запитаннями

Анкетування — метод соціально-психологічного дослідження за допомогою анкет. У соціальних науках (демографії, соціології, психології) анкетне опитування проводиться з метою з'ясувати дані біографічного характеру, погляди, ціннісні орієнтації, соціальні установки та особистісні риси опитуваних. Залежно від характеру необхідної інформації та способів її отримання використовуються різні типи анкетного опитування: суцільне (охоплюються великі групи населення) та вибіркове (охоплюється конкретна група учасників); усне (за типом інтерв'ю) та письмове (робота з бланковими анкетами); індивідуальне та групове; а також — очне (за умовою безпосередньої взаємодії) та заочне (поштою, телефоном тощо).

Для проведення будь-якого типу анкетування необхідне попереднє вирішення двох методичних проблем: по-перше, визначення об'єму та забезпечення однорідності вибірки, по-друге, забезпечення репрезентативності вибірки.. Анкета має забезпечувати отримання таких відповідей, які є правдивими стосовно і опитуваного, і проблеми, що становить предмет дослідження. Анкета будується на основі теоретичних уявлень про сутність предмета дослідження, відповідно до цього обираються шкали оцінок, типи запитань, визначається кількість та порядок запитань, що мають ставитися. Також в кожному конкретному дослідженні вибирається найбільш адекватна процедура реалізації анкетування з урахуванням усіх умов ситуації пізнавального акту. Кожний окремий тип анкетування передбачає як ситуацію дослідження, так і структуру анкети, включаючи послідовність та емоційну насиченість запитань, засоби опрацювання та аналізу отриманих даних.

12 Психолого-педагогічний експеримент

Психолого-педагогічний експеримент — метод, що забезпечує спостереження за змінами психологічних характеристик дитини в процесі педагогічного впливу на неї.

Експеримент дає змогу реєструвати факти, розкрива­ти закономірності, механізми, динаміку, тенденції пси­хічного розвитку, становлення особистості, виявляти мож­ливості для оптимізації цього процесу. Саме цей метод сприяє поєднанню психологічних досліджень з педагогіч­ним пошуком. Психолого-педагогічний експеримент передбачає такі етапи:

^ 1. Констатуючий експеримент першого порядку. Спря­мований на з'ясування характеристик та властивостей до­сліджуваного явища. ^

2. Формуючий експеримент. Здійснюється за допомо­гою експериментальної моделі розвиваючих і формуючих впливів на предмет дослідження

3. ^ Констатуючий експеримент другого порядку. На цьому етапі організують «контрольне» дослідження, за­лучивши основну та контрольну групи учасників За місцем проведення розрізняють лабораторний і природний педагогічний експеримент. ^ Лабораторний експеримент відбувається в штучних умовах, коли екс­периментатор моделює всі необхідні для його проведен­ня умови. Він дає змогу точно враховувати досліджува­ні зовнішні впливи (силу, тривалість, послідовність по­дразників або їх комбінацій) та реакції-відповіді (дії, висловлювання) людини на ці подразники. Експеримент завжди доповнюють певними методичними засобами, що дає змогу розширити його можливості й підвищити ефект від дослідження загалом. Природний експеримент запропонований російським психологом О. Ф. Лазурсь-ким (1874—1917). Дослідження відбувається у спеціаль­них умовах, відповідно до його мети, а досліджувані процеси протікають природно та послідовно, без втру­чання експериментатора. Він поєднує у собі позитивні риси спостереження і лабораторного експерименту, однак, порівняно з лабораторним, є менш точним і то­му доповнюється ним.

Педагогічний експеримент дає змогу відокремити до­сліджуване явище від інших, цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на вихованців, повторювати окремі педагогічні явища приблизно в таких же умовах. Дані експерименту обробляють, перевіряють за результат тами спостережень та інших методів дослідження.

13. Тестування – спеціалізований метод психологічного дослідження, застосовуючи який можна отримати точну кількісну або якісну характеристику розвитку певних психічних явищ за допомогою порівняння їх показників з еталонними.

Тести – стандартизовані способи вимірювання конкретного психічного явища. Вони набули широкого застосування у психологічній діагностиці – теорії і практиці визначення рівня розвитку певних аспектів людської психік Створення тестів – трудомісткий і тривалий процес, що потребує неабияких зусиль, а використання їх передбачає наявність ґрунтовної професійної підготовки.

Тестові завдання подають у вигляді запитань, суджень, графічних зображень, малюнків, які мають спонукати експериментальну діяльність досліджуваних. Первинні результати (відповіді, час і помилки тощо) порівнюють з тестовими нормами – кількісними показниками виконання певного тесту, що складаються з урахуванням статі та віку досліджуваних. Норми визначаються в процесі стандартизації – попереднього випробування тесту на великих групах людей. За допомогою вимірювальних шкал – спеціальних числових систем – “сирі” оцінки переводяться в стандартні, що дає змогу зіставляти їх між собою. Надійність тесту визначається постійністю оцінок, які отримує досліджуваний при повторному тестуванні тим самим тестом або його аналогічною (еквівалентною) формою. Надійний тест дає високий показник збігу оцінок, що дає підставу розглядати його як достовірний інструмент психологічного дослідження. Валідність – ступінь відповідності тесту явищу, для вимірювання якого він призначений. Надійність і валідність тесту обґрунтовують за допомогою математичної статистики.

Проте тестування має й слабкі місця. Найважливішим з них є залежність його результатів від освіти досліджуваного, його можливостей оволодівати надбаннями культури. Потрібно також пам’ятати, що некоректно інтерпретовані тести можуть набути для особистості прогностичного значення.

Дата добавления: 2015-05-22