РОЗДІЛ З. навчальні дії, які виконуються або які необхідно виконати для того, щоб одержати потрібний результат

навчальні дії, які виконуються або які необхідно виконати для того, щоб одержати потрібний результат.

Виділені в психолого-педагогічній літературі численні вправи й запитання сприяють перетворюванню діяльності учіння у предмет засвоювання учня. Наведемо кілька алгоритмів запитань, що сприяють формуванню повноцінної навчальної діяльності, якими можуть користуватися педагоги, батьки та учні в роботі по формуванню навчальної діяльності. Наприклад, учневі можна запропонувати такі завдання:

а) що в твоїй навчальній роботі буде результатом;

б) яким способом ти передбачаєш його досягнути;

в) чи є інші способи досягнення цього самого результату;

г) зістав ці способи між собою й вибери найефективніший.

2. Визнач завдання власної навчальної роботи. => Вибери спосіб дій, який їй відповідає. => Зміни умови завдання й подивися як зміниться спосіб відповідних дій.

3. Визнач етапи своєї навчальної роботи: постановка завдань, вибір способу дій, виконання дій самооцінки й самоконтролю. => Запиши графічно у вигляді схеми чи умовних позначень її послідовність. => Виконай самостійно й послідовно етапи роботи на матеріалі конкретного завдання.

4. Сплануй свою навчальну роботу: визнач те, що є більш віддаленим завданням й що — ближчим. => Які дії необхідні для розв'язування цих завдань. => Назви послідовно першу, другу й третю дії (або третю, другу й першу). => Виріши, скільки часу необхідно на кожний етап роботи. => Який етап є суб'єктивно найважчим, а які — легкими. => Які дії відпрацьовано краще, а які потребують доопрацювання.

5. Переглянь на основі аналізу власних індивідуальних можливостей хід виконання своєї роботи, перевіряй себе на кожному етапі, користуючись наведеними схемами.

Сформованість компонентів навчальної діяльності проявляється в тому, що, опинившись перед необхідністю розв'язання задачі, учень може "розумово програти" будову необхідної самостійної діяльності з її розв'язання спочатку на рівні загального способу, а потім і конкретних дій і вже

3. Покомпонентний аналіз навчальної діяльності

після того послідовно відтворити на практиці увесь необхідний алгоритм навчальних дій, супроводжуючи його діями самоконтролю та самооцінювання.

Вікові особливості становлення компонентів навчальної діяльності

Структура та сформованість окремих компонентів вікової динаміки навчальної діяльності дуже різняться в межах різних вікових періодів. Так, навчальна діяльність учнів молодших і середніх класів має різне співвідношення предметних, знакових і розумових компонентів дій, що входять до складу операційного компонента навчальної діяльності.

Для молодшого шкільного віку (6—10 років) характерне активне засвоювання змісту й загальних способів розв'язування певного класу задач. Навчальні задачі поки що ставить, планує й розгортає учитель, а учень у таких умовах опановує під керівництвом педагога основи моделювання, розрізняння об'єкта та знака як його замінника; засвоює важливі вміння переходити від предмета до моделі й навпаки. У цей час складаються сприятливі психолого-ледагогічні умови для переходу операцій предметних дій у внутрішній план через їх мовленнєве усвідомлення. Молодший учень активно опановує найпростіші форми самоконтролю: контроль за результатом, або підсумковий контроль, та поточний, або покроковий. Дія оцінки у цьому віці за традиційних умов навчання є точною копією оцінки педагога, її буквальним відтворенням. У результаті целеспрямованого формування, починаючи з 2—3-го класу, можуть бути розвинуті як ретроспективна, так і прогностична форми самооцінювання учнів.

Для середнього шкільного віку (11 — 14 років) характерним є опановування самостійною постановкою навчальних задач, усвідомлення власної діяльності, її компонентів та операцій. При цьому відбувається переважне "згортання" (автоматизація) предметних операцій та їх модельно-графічних зображень. Разом з тим активно виникають і "розгортаються" моделі, які фіксують особливості власної

навчальної діяльності підлітка. У цьому віці стає можливим опанування й всіма формами самоконтролю (підсумковим, поточним і плануючим), а це, у свою чергу, виступає основою формування систем особистісної саморегуляції учня. Закінчується формування дії оцінки, яке, зважаючи на провідну роль для підліткового віку діяльності спілкування, відбувається особливо ефективно в процесах сумісно організованої навчальної діяльності та з використанням у її межах взаємоконтролю й взаємооцінювання учнями один одного. У старшому шкільному віці для учнів типове уміння самостійно ставити навчальні задачі, висувати гіпотези та планувати способи їх розв'язування та доведення. Учень вчиться самостійно здобувати наукові факти й оперувати ними, тобто аналізувати, узагальнювати й пояснювати їх. При цьому відбувається активне формування навчальних дій, необхідних для дослідницького пошуку за типом експерименту: побудова моделей, необхідних для усвідомлення дослідницького завдання, перетворювання моделей поза їх співвіднесенням з реальним об'єктом, виділяння закономірностей досліджуваного явища та перенесення їх на реальний об'єкт. Учні старших класів використовують всі види контролю, що дає їм можливість перейти до складних форм саморегуляції. Таким чином, у старшому шкільному віці вже повноцінно сформовані всі інформаційно-операційні структури: аналіз завдань і самостійна постановка навчальних задач, висування припущень-гіпотез (як основа планування і здійснення необхідної послідовності навчальних операцій), дії оцінки та контролю. Особливо важливою є сформо-ваність регуляційного компонента навчальної діяльності, оскільки на його основі формується особистісна й соціальна саморегуляція, яка є одним із універсальних психологічних механізмів існування особистості. Відомо також, що саморегуляція є невідривною від потребо-мотиваційної сфери людського індивіда. Саморегуляція в навчанні дає можливість учневі усвідомлювати цілі й завдання навчальної діяльності, забезпечує здатність створювати загальний план виконання певних навчальних дій з урахуванням умов їх виконання, забезпечує безпосереднє виконання окремих операцій і дій тощо.

Рівневі орієнтири стану розвитку й ходу формування навчальної діяльності учнів

Тип ставлення	Мотивація учіїшя	Уміння учитися
до уміння	Мотиви	Цілі	Емоції	Навченість	Навчальність (як
	(заради чого	(які цілі ставить й	(як переживає	(як уміє вчитися учень)	може
	вчиться)	реалізує у навчанні)	емоції)		учитися учень)
Знання	Навчальна
					діяльність

Від'ємне	Переважання	Відволікання на	Від'ємні емоції	Знання про	Навчальна	Відсутність
ставлення	індивідуалістич-	уроках.	уникнення,	факти. Вузьке	діяльність	переносу знань
	них мотивів	Невміння	страху, образи,	коло знань	несформована.	у нові умови.
	уникнення неп-	поновити перер-	незадоволеності		Невміння	"Закритість" до
	риємностей, по-	вану після цього	собою й вчите-		виконувати	допомоги іншої
	карання. Відсут-	роботу. Розпа-	лем. Емоції		кілька дій	людини
	ність інтересу до	дання діяльності	стійкої невпев-		у певній послі-
	процесу і змісту	після усклад-	неності у собі,		довності. Неа-
	учіння. Пояс-	нень й помилок.	зумовлені три-		декватно низька
	нення невдач	Низький рівень	валим неуспіхом		самооцінка.
	зовнішніми	домагань	(синдром навче-		Низький само-
	причинами		ної безпоміч-		контроль
			ності)
Нейтральне	Нестійкі мотиви	Уникання труд-	Від'ємні емоції	Впізнавання й	Виконування	Пасивність
ставлення	інтересу до	нощів. Відсут-	нудьги, невпев-	відтворювання	окремих нав-	у нових умовах
	зовнішніх	ність самостій-	неності	готових знань	чальних дій	і ситуаціях
	результатів	них цілей, непо-	в собі.		за інструкцією
	учіння	вертання до	Нестійкість		і зразком
		нерозв'язаних	емоцій
		задач

Тип ставлення

Мотивація уміння

Уміння учитися

до уміння

Мотиви

Цілі

Емоції

Навчсність

Навчальність (як

(заради чого

(які цілі ставить й

(як переживає

(як уміє вчитися учень)

може

вчиться)

реалізує у навчанні)

емоції)

Знання

Навчальна діяльність

учитися учень)

Позитивне

Широкі пізна-

Орієнтація на

Емоції здиву-

Знання про

Розуміння й ви-

Сприйнят-

(аморфне,

вальні мотиви

результати влас-

вання незвичай-

факти, поняття

конування нав-

ливість до зас-

недифе-

як інтерес до

ної діяльності.

ності й розва-

й терміни. За-

чальних зав-

воювання нових

ренційоване,

результату

Розуміння й

жальності

пам'ятовування

дань, які поста-

знань

ситуативне)

уміння й оцінки.

первинне ос-

навчального

знань

вив учитель.

відношення

Широкі дифузні

мислення досяг-

матеріалу.

Визначання ря-

(передвідно-

соціальні моти-

нення цілей, які

Позитивні

ду навчальних

шення)

ви відповідаль-

поставив учи-

емоції від пере-

дій за

ності. Нестій-

тель

бування у

інструкцією,

кість мотивів

школі. Загальна

зразком.

нестійка, ситуа-

Підсумковий

тивна позитивна

самоконтроль

налаштованість

і самооцінка

на навчання

(за результатами

роботи)

Позитивне

Нові мотиви, що

Самостійна пос-

Позитивні емоції

Знання про зако-

Перевизначення

Сприйнят-

(пізнавальне

випливають із

тановка цілей

від пошуку

ни й теорії, про

й довизначення

ливість до засво-

усвідомлене)

самостійно пос-

навчальної

різних способів

способи діяль-

навчальних

ювання способів

ставлення

тавлених цілей.

діяльності з пе-

розв'язування.

ності. Застосу-

завдань, які

навчальної робо-

Навчально-піз-

редбаченням

Задоволення

вання знань у

поставив учи-

ти. Репродуктив-

навальні мотиви

вірогідності

адекватною

знайомих умовах.

тель і самостій-

ний рівень зас-

як інтерес до

успіху, вміння

самооцінкою.

Розуміння знань

на постановка

воювання знань.

Тип ставлення

Мотивація учіння

Уміння учитися

до учіння

Мотиви (заради чого

Цілі які цілі ставить й

Емоції (як переживає

Навченість (як уміє вчитися учень)

Навчальність (як може учитися учень)

вчиться)

реалізує

емоції)

Знання

Навчальна

у навчанні)

діяльність 6

)ізних способів здобування знань, усвідом-

визначити вит-зати часу й сил іа досягнення

Іозитивні емоції від відповідності

навчальних завдань. Покроко-вий самоконт-

Системність, усвідомленість узагальненість знань

лене співвідне-

мети. Поясню-

внутрішньої са-

оцінка (по ходу зоботи). Усвідомлення

сення мотивів і

вання причин

мооцінки оцінці

цілей своїх дій

власного неуспіху й невдач

вчителя, від уміння

як об'єктивною

розрізняти

структури нав-

складністю

здібності в ціло-

чальної ДІЯЛЬ-

задачі, так і своїми зусилля-

му і зусилля в певному зав-

НОСТІ в цілому й самостійний пе-

ми в даній ситу-

данні. Усвідом-

рехід від одного

ації. Ставлення

леність емоцій.

етапу роботи до

до відзнаки вчителя з урахуван-

Негативні емоції тимчасо-

іншого. Розрізнення способу й

ням складності

вої незадоволе-

результату учін-

задачі, своїх

ності собою при

ня. Свідомий

здібностей і зусиль

зіткненні з задачею нової

пошук різних способів розв'я-

складності

зування завдань

Адекватна само-

оцінка

Тип ставлення до уміння

Мотивація учіння

Уміння учитися

Мотиви

Цілі

Емоції

Навченість

Навчальність (як

(заради чого

(які цілі ставить й

(як переживає

(як уміє вчитися учень)

може

вчиться)

реалізує у навчанні)

емоції)

учитися учень)

Знання

Навчальна

діяльність

Позитивне

Мотиви удоско-

Активне апробу-

Позитивні

Знання про

Гнучкість і

Сприйнят-

(адекватне,

налювання спо-

вання цілей. Са-

емоції при пос-

методи пізна-

мобільність нав-

ливість до зас-

ініціативне,

собів навчаль-

мостійна, за

тановці нестере-

вання. Застосу-

чальної задачі,

воювання уза-

творче)

но-пізнавальної

своєю ініціати-

отипних цілей.

вання знань у

способів нав-

гальнених

ставлення

діяльності

вою й без допо-

Емоції, що ви-

нових умовах.

чальної діяль-

раціональних

(самоосвіти)

моги дорослого

переджають і

Продуктивний

ності. Прогнос-

способів орга-

Самостійність

постановка цілі.

регулюють

рівень засвоєн-

тичні само-

нізації нав-

мотивів.

Постановка

діяльність.

ня знань.

контроль і само-

чальної роботи.

Усвідомлювання

гнучких цілей,

Емоції

Гнучкість і опе-

оцінка (до по-

Активність

співвідношення

що змінюються

конструктивно-

ративність знань

чатку роботи).

орієнтування у

своїх мотивів і

залежно від си-

го сумніву.

Висока само-

нових навчаль-

цілей

туації. Усвідом-

Від'ємні емоції

оцінка. Вихід з

них умовах.

лення себе як

тимчасової не-

навчальної

Звернення до

суб'єкта навчаль-

задоволеності

діяльності в са-

навчальної

ної діяльності та

при самостійній

моосвіту

діяльності в не-

джерела актив-

постановці

обов'язковій си-

ності в учінні.

складніших

туації. Перене-

Усвідомлення

цілей

сення способу

свого рівня до-

дії внові умови.

магань. Поста-

Ініціатива в си-

новка перспек-

туації із прихо-

тивних, відстро-

ваними можли-

чених цілей

востями

Тип ставлення

Мотивація учіння

Уміння учитися

до учіння

Мотиви

Цілі

Емоції

Навченість

Навчальність (як

(заради чого

(які цілі ставить й

(як переживає

(як уміє вчитися учень)

може учитися учень)

вчиться)

реалізує у навчанні)

емоції)

Знання

Навчальна діяльність

Позитивне

Мотиви удоско-

Реалізація цілей

Позитивні

Оцінка як вияв

Виконання

Сприйнят-

(особис-

налювання спо-

і доведення

емоції особис-

власних осо-

учіння як соці-

ливість до нових

тісне, відпо-

собів співробіт-

діяльності до за-

тісного пристра-

бистісних суд-

ально значимої

видів спів-

відальне,

ництва з іншою

вершення. Пос-

сного ставлен-

жень з приводу

діяльності та ро-

робітництва

дієве)

людиною в ході

тановка соціаль-

ня до ходу й ре-

знань і способів

зуміння себе як

в ході учіння, до

ставлення

навчально-піз-

но значимих

зультатів учіння.

учбової діяль-

суб'єкта цієї

нових способів

навальної діяль-

цілей. Мета як

Вибіркові осо-

ності. Дієвість

діяльності, який

застосування

ності. Субпід-

прийняття

бистісно забарв-

знань як праг-

активно й

засвоєного в

леглість моти-

рішення з осо-

лені емоції. По-

нення викорис-

самостійно ста-

соціальній прак-

вів, їхня стійка

бистою від-

зитивні емоції

товувати їх

вить перед собою

тиці. Готовність

ієрархія з домі-

повідальністю.

впевненості у

на практиці.

цілі. Викорис-

до співробіт-

нуванням 1 і

Передбачення

своїх можливос-

Ідейність знань

тання резуль-

ництва з іншою

2 мотивів. По-

результатів і

тях, гордості й

як наявність

татів навчання в

людиною.

долання бороть-

наслідків досяг-

гідності. Стійка

соціальної по-

соціальній прак-

Швидкий темп

би мотивів на

нення цілей.

оптимістична

зиції в оцінці їх

тиці. Опануван-

просування

основі стійкої

Наполегливість і

внутрішня на-

ня культурою

в навчанні

внутрішньої по-

стійкість у ході

лаштованість.

навчальної пра-

зиції. Мотиви

долання переш-

Позитивна емо-

ці, складними

відповідальності

код при дося-

ція активної по-

вміннями, на-

на основі усві-

ганні мети. По-

зиції в колективі.

вичками й звич-

домлення прина-

яснення успіхів

Позитивні й

ками. Вміння

лежності до ре-

і невдач

негативні емоції

зайняти різну

зультатів спіль-

внутрішніми

співчування вчи-

умовну позицію

ної діяльності

причинами.

телеві й учням

у спільній діяль-

ності