Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Види мислення. Складні– складаються з кількох простих суджень




Складні– складаються з кількох простих суджень.

Ствердні – стверджується наявність певних ознак і відношень у предмета або явища;

Заперечні – заперечується наявність певних ознак і відношень у предмета або явища;

Істинні – адекватно відображають зв’язки та відношення, що існують в об’єктивній дійсності;

Помилкові – неадекватно відображають зв’язки та відношення, що існують в об’єктивній дійсності.

Умовивід – форма мислення, при якій на основі деяких суджень робиться певний висновок у вигляді нового судження. Умовиводи бувають:

Індуктивні – умовиводи, в яких ми йдемо від фактів до узагальнень, від менш загальних до все більш і більш загальних суджень;

Дедуктивні -умовиводи, в яких ми йдемо від загальних суджень до суджень часткових і поодиноких;

За аналогією – умовиводи, що ґрунтуються на схожості деяких ознак певних та інших об’єктів.


За психічним змістом
Практичне Теоретичне (абстрактно-логічне)
НАОЧНО-ДІЙОВЕ мислення, що відбувається в ситуації сприймання конкретних об’єктів і дій з ними НАОЧНО-ОБРАЗНЕ Мислення, в змісті якого переважають образи, більш чи менш узагальнені уявлення про об’єкти ТЕОРЕТИЧНЕ ПОНЯТІЙНЕ Здійснюється в фор- мі абстрактних понять, суджень та логічних операцій, більш точно відтворює дійсність ТЕОРЕТИЧНЕ ОБРАЗНЕ (творче) Доповнює узагальнене відтворення світу суб’єктивними творчими образами та допомагає його перетворювати
За змістом завдань За ступенем новизни За ступенем розгорнутості
Практичне Мислення, що безпосередньо здійснюється у процесі вирішення практичних завдань Репродуктивне Мислення, що відбувається за вже відомим алгоритмом Інтуїтивне Мало усвідомлене, з відсутністю чітко виражених етапів, швидке мислення
Теоретичне Мислення, що спрямоване на відкриття законів, властивостей, властивостей об’єктів Творче Мислення, в процесі якого відбувається пошук (створення) невідомого алгоритму вирішення завдання Дискурсивне Чітко усвідомлене, при наявності плану, відносно повільне мислення  
За сферою застосування
Побутове Мислення, за допомогою якого вирішуюся побутові проблеми Художнє Мислення, що використовується в художнійній творчості Наукове Мислення, що використовується в науковій діяльності
           

Мислення завжди виникає тоді, коли з’являються проблеми, що мають бути вирішеними. Тобто, мислення – це пошук рішення відносно якогось питання. Існує два засоби пошуку такого рішення – конвергенція та дивергенція. Звідси і мислення може бути конвергентним або дивергентним.

Конвергентне мислення – це мислення, за яким всі розумові зусилля концентруються на пошуку єдиного правильного рішення для чого використовуються переважно наявні знання та логічні судження.

Дивергентне мислення – це мислення людей, яким властивий пошук максимальної кількості варіантів вирішення проблеми.

Дивергентне мислення зазвичай притаманне творчим особистостям, схильним утворювати нові комбінації з тих елементів, які інші використовують лише звичним чином. Показово, що особливостями такого мислення є: пластичність коли пропонується не одно, а декілька варіантів вирішення проблеми; рухливість легкість, з якою людина переходить від одного боку проблеми до іншого; оригінальність нестандартність рішення.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 442; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.