Лекція 17. Сенсорно-перцептивні процеси

Вступ до розділу ІІІ

РОЗДІЛ ІІІ. ПСИХОЛОГІЯ ПІЗНАННЯ

Список використаної літератури

1. Бернштейн Н.А. О ловкости и ее развитии. – М.:Физкультура и спорт, 1991.– 288 с.

2. Братусь Б.С. Аномалии личности. – М.: Мысль, 1988. – С.109–120.

3. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – С.41–123.

4. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – С.11–82.

5. Зейгарник Б.В. Теория личности Курта Левина. – М.: Изд-во МГУ, 1981.– 108 с.

6. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 142 с.

7. Изард К. Психология эмоций. – СПб.: Питер, 2000. – 464 с.

8. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2000. – С.21–183.

9. Леонтьев А.Н. Деятельность.Сознание.Личность. – М.: Политиздат, 1975. – С.73–230.

10. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности личности. – М.: Смысл, 1999. – 487 с.

11. Леонтьев Д.А. Динамика смысловых процессов//Психол.журнал. – 1997. – №6. – с.13–27.

12. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. - К.: Вища школа, 2000– 480 с.

13. Носенко Е.Л., Коврига Н.В. Емоційна розумність як детермінант успішності життєдіяльності людини і шляхи її операціоналізації // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Сер. “Педагогіка та психологія”. – 2000. – Вип.6. – С. 3–9.

14. Обуховский К. Психология влечений человека.–М.: Прогресс, 1972. – С.11–46.

15. Психологія/ За ред. Ю.Л. Трофімова. - К.: Либідь, 1999. – 560 с.

16. Психология эмоций. Тексты/Под ред. В.К.Вилюнаса, Ю.Б.Гиппенрейтер. – М.: Изд-во МГУ, 1984. – 288 с.

17. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. – М.: Педагогика, 1989. – Т.2. – С.6-93; С.147–210.

18. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.

Тема 17. Сенсорно-перцептивні процеси

Тема 18. Сприймання

Тема 19. Увага

Тема 20. Пам’ять

Тема 21. Уява

Список використаної літератури

17.1. Психічне відображення як процес, його рівні та форми.

17.2. Загальна характеристика відчуттів.

17.3. Класифікація відчуттів.

17.4. Властивості та закономірності відчуттів.

17. 1. Психічне відображення як процес, його рівні та форми

Відображення (образ) не є щось завершене й статичне. Образ формується, розвивається, існує тільки в процесі відображення. Образ і сам є процес.

Дослідження, проведені під керівництвом Б.Ф.Ломова [6;134-173], дозволили виділити 5 основних стадій (фаз) процесу зорового сприймання:

1) визначення положення предмета в просторі й груба оцінка його загальних пропорцій;

2) “мерехтіння” форми;

3) розрізнення різких перепадів кривизни;

4) глобально-адекватне сприймання, у якому форма подана без розрізнення її деталей (зокрема, величини кутів);

5) адекватне відображення форми у всій повноті її деталей.

Сутність психічного як процесу:

а) загальна тенденція полягає в тому, що цей процес розгортається в напрямку від відносно глобального й нерозчленованого відображення дійсності до все більш повного й точного, від слабко деталізованої, але загальної картини світу до структурованого цілісного його відображення;

б) стадії не мають чітких часових чи якихось інших меж, вони ніби зливаються, генетично переходять одна у одну;

в) у психічному процесі сполучаються дискретність і безперервність;

г) у ході психічного процесу змінюються також його зовнішні та внутрішні детермінанти: на кожній стадії формується деякий результат, який включається в систему діючих детермінант і так чи інакше змінює її;

д) особливість результату психічного процесу – його мультиплікативність: виникнувши в ході розвитку одного процесу, наприклад сприймання, він включається також в інші процеси, наприклад мислення, у тій чи іншій формі.

Усі перераховані особливості психічного відображення випливають з його сутності – з того, що воно є процесом відображення.

Дата добавления: 2015-05-22