Економічні ефекти міжнародної трудової міграції

Суть та види міжнародної міграції робочої сили.

Тема 5. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ

План:

1. Суть та види міжнародної міграції робочої сили.

2. Економічні ефекти міжнародної трудової міграції.

3. Тенденції розвитку міжнародного ринку робочої сили.

4. Регулювання міграційних процесів.

Міжнародна міграція робочої сили – це переміщення людей через кордони країн, яке пов’язане із зміною постійного місця проживання або із поверненням до нього з метою пошуку роботи.

Під час аналізу міжнародної міграції робочої сили використовують наступні поняття:

· міграція – переміщення робочої сили через кордон;

· імміграція – це в’їзд в країну на постійне або довготривале проживання громадян іншої країни;

· еміграція – переселення громадян в іншу країну на постійне або довготривале тимчасове проживання;

· рееміграція – це виїзд іммігрантів з країни імміграції або повернення емігрантів на батьківщину.

Основні причини виникнення міжнародної міграції робочої сили:

1) з боку країн донорів – велика густота населення; масове безробіття; низький рівень життя; порівняно низька заробітна плата; виробнича необхідність (для спеціалістів, які працюють у країнах, що розвиваються); структурна перебудова економіки; вивіз капіталу, функціонування ТНК; причини політико – правового, релігійного, етнічного та сімейного характеру;

2) з боку країн – реципієнтів – порівняно висока заробітна плата; потреба у додатковій висококваліфікованій робочій силі; потреба у додатковій дешевій та мобільній робочій силі.

Класифікацію міжнародної міграції робочої сили здійснюють за наступними ознаками:

1) за напрямком:

· міграція із країн, що розвиваються і колишніх соціалістичних країн в промислово розвинуті країни;

· міграція в рамках промислово розвинутих країн;

· міграція робочої сили між країнами, що розвиваються;

· міграція висококваліфікованої робочої сили із промислово розвинутих країн в країни, що розвиваються.

2) за територіальним охопленням:

· міжконтинентальна;

· внутріконтинентальна.

3) за рівнем кваліфікації мігрантів:

· висококваліфікована робоча сили;

· низькокваліфікована робоча сила.

4) за часом:

· незворотна (як правило, міжконтинентальна);

· тимчасова (як правило, внутріконтинентальна);

· сезонна (пов’язана із щорічними поїздками на заробітки);

· маятникова (передбачає щоденні поїздки до місця роботи за межі свого населеного пункту, країни).

5) за ступенем законності:

· легальна

· нелегальна.

Міжнародна міграція робочої сили – явище складне і неоднозначне, так як може здійснювати позитивний і негативний вплив на економічний та соціальний розвиток країн, що беруть в ній участь.

Наслідки трудової міграції для країн-експортерів робочої сили.

Позитивні:

· Зниження рівня безробіття і скорочення пов’язаних з ним витрат.

· Підвищення середнього рівня заробітної плати і реальних доходів населення.

· Поповнення вітчизняної економіки валютними ресурсами. Можна визначити чотири прямих джерела валютних надходжень від експорту робочої сили: податки з прибутку фірм-посередників; податки з переказів мігрантів на батьківщину для підтримки сімей; особисте інвестування мігрантів (ввіз на батьківщину засобів виробництва і предметів тривалого користування, купівля земельних ділянок, нерухомості, цінних паперів); фінансова допомога від країн імпортерів робочої сили, яка часто направляється в соціальну сферу.

· Покращення кваліфікаційного рівня трудоемігранта.

Негативні:

· Як свідчить досвід багатьох країн світу, країни-донори здебільшого втрачають від переміщення робочої сили: розмір втрат від недоотримання податкових надходжень від мігрантів, звичайно перевищує економію від скорочення використовуваних суспільних благ та послуг (багато з них є суспільним товаром, який використовується всім населенням, незалежно від його чисельності).

· Національна економіка втрачає наймобільнішу і, як правило, найконкурентоздатнішу частину трудового потенціалу, що спричиняє збитки, які за деякими оцінками становлять до 10% ВВП. Це також веде до старіння структури трудових ресурсів.

· Відплив висококваліфікованих спеціалістів та вчених («відплив мізків»), що призводить до зниження технологічного потенціалу, падіння культурного та загального наукового рівня.

· Декваліфікація робочої сили за умови роботи не за спеціальністю.

· Додаткові витрати на підготовку нових спеціалістів для власного ринку праці.

· Відсутність у суспільстві віри в перспективи національної економіки, зниження рівня інвестицій в країну в результаті постійної орієнтації на експорт робочої сили.

Наслідки трудової міграції для країн-імпортерів робочої сили.

Позитивні:

· Іноземна робоча сила – фактор розвитку власних продуктивних сил.

· Трудоемігрантів залучають до виконання трудомістких і шкідливих для здоров’я видів робіт.

· Іноземні працівники – джерело дешевої робочої сили.

· Країни реципієнти заощаджують витрати на підготовку кадрів для власного ринку праці.

· Міграція веде до міжнародного переливу знань та інтелектуального капіталу, які мають значну економічну цінність.

· Посилюється конкуренція на ринку робочої сили, зростає продуктивність та ефективність праці.

· Робітники-емігранти сприяють омолодженню структури трудових ресурсів країн імміграції.

· Імміграція дозволяє промислово розвинутим країнам в період відносно високих темпів розвитку з меншими затратами здійснити переміщення трудових ресурсів і згладити диспропорції у їх перерозподілі між країнами та галузями.

· Грошові перекази емігрантів на батьківщину сприяють розширенню реалізації товарів країн імміграції закордоном.

Негативні:

· Наплив робітників з-за кордону ускладнює проблему зайнятості в країні, негативно впливає на економічне становище місцевих працівників.

· Виникає конкуренція як між іноземною і національною робочою силою, так і серед іммігрантів.

· Збільшення витрат на соціальне забезпечення та захист трудоемігрантів.

· Відплив національної валюти за кордон у вигляді грошових переказів мігрантів.

· Поряд з економічними, виникають соціальні, культурні, правові та інші проблеми. Наслідки міжнародної міграції носять досить часто конфліктний, дестабілізуючий характер, який проявляється в міжетнічних непорозуміннях, посиленні позицій антидемократичних сил, в страйках та акціях протесту іноземців.

Дата добавления: 2015-05-22