Теми семінарських занять

№ №№ п/п з	Назва теми	Кількість годин
	Вступ
	Найдавніші часи. Київська Русь
	Виникнення козацтва. Національна революція середини XVІІ ст.
	Становище в Україні від ІІ половини XVІІ - XVІІІ ст. Ліквідація царизмом автономного устрою в Україні
	Україна в XІX ст.
	Україна на початку XX ст. (1900 – лютий 1917 рр.) Боротьба за відродження державності України (1917 – 1920 рр.)
	Україна у міжвоєнний період. Друга світова та Велика Вітчизняна війна
	Соціально-економічні та політичні процеси в Україні в др. пол. 40-х років – у середині 80-х.
	Україна у 1985 – 1991 рр. Державотворчий процес в Україні в роки незалежності

2. Робота з підготовки та написання рефератів

Реферат – (від латинської – доповідати, повідомляти) – короткий виклад змісту одного або кількох документів, наприклад, наукових статей з певної теми. Реферат є одним із перших видів науково-навчальних робіт, які виконують студенти у вузі. Це письмовий доробок студента з певної проблеми, що містить необхідний перелік літератури, елементи дослідження та конкретні висновки.

Підготовка та виконання самостійної роботи студентів над написанням рефератів передбачає ряд етапів самоорганізації трудової діяльності.

1. Ознайомлення з основними вимогами до її виконання:

1.1. Визначення актуальності теми.

1.2. Достатній теоретичний рівень, що передбачає освоєння студентом основних понять і термінів, які стосуються визначеної проблеми наукового пошуку, визначення наукових методів та підходів, що застосовувалися науковцями при досліджені визначеної проблеми.

1.3. Дослідницький пошук. У написанні реферату студенти повинні використовувати основні елементи наукового дослідження, які складаються із: 1) з вивчення достатньої кількості джерел: книг, журнальних статей та інших розробок вітчизняних і зарубіжних авторів; 2) систематизації та аналізу різних думок і підходів, оформленні власної точки зору щодо визначеної теми; 3) порівнянні поглядів різних вчених, розробка висновків та рекомендацій.

1.4. Чітке та вірне оформлення роботи, що визначає дотримання правил цитування, оформлення зносок, титульного аркушу та списку використаної літератури. Виконання цієї вимоги дозволяє виховувати у студента культуру оформлення наукових праць, яка може знадобитись у майбутній практичній діяльності.

2. Організаційна підготовка до роботи та її написання. Наукова робота здійснюється поетапно. Підготовка наукової роботи охоплює кілька етапів.

На першому етапі здійснюється вибір теми, консультація з викладачем по змісту і методиці оформлення, підбір основної літератури. Відбір теми наукової роботи визначається змістом дисципліни. Приблизна тематика запропонована студентам у методичних розробках кафедри. Можливий варіант самостійного обрання теми, але за умови обов’язкової консультації з викладачем. Тема наукової роботи має становити інтерес для студента, і сприяти максимальному використанню здобутих знань і практичного досвіду.

Другий етап полягає у складанні плану, складного або простого, на розсуд автора. План наукової роботи є відбиттям її структури, під якою розуміється порядок компонування і взаємозв'язок окремих її частин. Складанню плану передує самостійне вивчення літератури та джерел з обраної теми. Збір матеріалу необхідно розпочинати з аналізу наукових праць, в яких розглядається основний зміст проблеми, а потім залучаються додаткові джерела та наукові розробки. На основі вивчених та аналізу джерел і літератури, студент може виділити проблемні питання та складає приблизний план наукової роботи, із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи, який потрібно узгодити з науковим керівником. Зміст плану, формулювання питань можуть уточнюватись у процесі роботи над текстом наукової роботи. Виконані розділи роботи студент подає на розгляд керівнику і відповідно до його зауважень уточнює, доповнює і, в разі потреби, доопрацьовує. Одночасно слід скласти бібліографію реферату. Рекомендуємо студентам відразу групувати літературу за проблемами, що спростить обробку інформації.

Студент проводить конспектування потрібної літератури, виписуючи головні тези. В подальшому їх доцільно згрупувати або по хронології публікацій, або за проблемами. На основі цього можна буде зробити висновки, як саме освітлена ця проблема та яку оцінку дають їй інші дослідники. Для власних висновків слід провести збір статистичної та документальної інформації. При порівнянні власних висновків з тими, що вже є, робляться загальні підсумки.

Спочатку необхідно вірно сформулювати мету та основні завдання наукової роботи. Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, план, організація виконання та стиль викладу. Вірне визначення мети роботи дасть можливість студентам відокремити в ній основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань.

Приклади формування мети наукової роботи:

«Метою роботи є дослідження особливостей політики нацистсько-фашистської окупаційної адміністрації на території України щодо використання трудових ресурсів місцевого населення в 1941 – 1944 рр. та заходів, здійснених у цьому напрямі і спрямованих на формування системи примусової праці на основі загальної трудової повинності».

«Основна мета наукової роботи – визначити роль та місце Черкащини в процесі формування українського козацтва».

Мета наукової роботи повинна бути тісно пов'язана з назвою її теми. На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які необхідно розв'язати в процесі виконання наукової роботи. Завдання повинні конкретизувати основну мету наукової роботи; їх визначення пов'язане з назвами основних розділів.

Серед вимог до викладення матеріалу наукової роботи визначальними є послідовність та логічність, взаємопов'язаність окремих його частин, повнота у розкритті теми роботи. Для цього необхідно приділити увагу сучасним теоретичним і методичним розробкам, розглянути і творчо осмислити відповідну наукову літературу та періодичні видання, визначити своє ставлення до дискусійних питань теми. На основі аналізу даних, особистих вражень та узагальнень потрібно зробити необхідні висновки.

Потім студент подає наукову роботу науковому керівнику, який рецензує її та оцінює за відповідною системою рейтингу. У рецензії науковий керівник дає її стислу характеристику, оцінює теоретичний рівень, глибину проведених досліджень, доцільність і обґрунтованість запропонованих висновків, переваги та недоліки. У разі негативної оцінки наукова робота повертається студенту, який повинен доопрацювати її з урахуванням зауважень і лише після цього доопрацьований варіант подати науковому керівнику для повторної перевірки. Якщо попередня оцінка позитивна, студент допускається до захисту наукової роботи.

Третій етап передбачає написання тексту і оформлення наукової роботи. Наукову роботу студенти виконують самостійно, дотримуючись рекомендованої структури та вимог до технічного оформлення. Пропонується така структура наукової роботи:

1) Титульний аркуш є першою сторінкою реферату, який містить:

• найменування організації, де виконана робота;

• назву роботи;

• прізвище, ім’я, по батькові автора та його статус;

• науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові передбачуваного наукового керівника;

• місто та рік.

2) Зміст або план роботи, де вказуються заголовки розділів (підрозділів). Зміст подають безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки.

3) Вступ, де розкриваються актуальність та практичне значення обраної теми, мета і основні завдання, предмет і об'єкт дослідження, структура наукової роботи, визначаються джерела інформації В історії України актуальність пов’язана з визначенням ролі і місця того чи іншого історичного явища для суспільного життя українського народу. Відображається також зв’язок із сучасністю, ступінь висвітлення проблеми, хронологічні або тематичні рамки. Вступ починають з нової сторінки.

4) Суть роботи вміщують після вступу, починаючи з нової сторінки. Основна частина, що складається з 2-3-х основних розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на 2-3 підрозділи, зміст яких повинен відповідати направленості теми, підпорядковуватись основній меті та завданням, бути органічно взаємопов'язаними, мати проміжні висновки та приблизно однаковий обсяг. Реферат не повинен текстуально відтворювати зміст статей, книг та підручників, оскільки студент повинен викладати матеріал самостійно. Статистичні дані краще оформити у вигляді таблиць, до яких мають бути текстові пояснення. Якщо студент підготував матеріал, який передбачає прикладний аспект, є доцільним вмістити певний ілюстративний інструментарій, що наглядно б демонстрував зміст реферату. Там, де на думку автора це доцільно (при використанні цифрового матеріалу, при наведенні протилежних точок зору, при необхідності підкріпити власні думки посиланням на авторитетне джерело) можна використовувати цитування, яке необхідно підтвердити посиланням на відповідне джерело;

5) Висновки розташовують безпосередньо після викладення суті роботи, починаючи з нової сторінки. Загальні висновки, зроблені студентом по викладеному матеріалу, які мають підсумовувати зміст проміжних висновків. У висновках наводять оцінку одержаних результатів дослідження (наукову, практичну, соціальну цінність). Ця частина містить висновки автора стосовно суті проблеми, питань, що розглядались у роботі, можливих галузей використання здобутих результатів роботи.

6) Список використаної літератури, який починають з нової сторінки, завершує основну частину, який розміщують у кінці роботи. У літературних і наукових джерелах вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети.

7) Додатки (за необхідності), необхідно починати з нової сторінки. У додатках вміщують матеріал, який є необхідним для повноти роботи, але включення його до основної частини роботи може змінити логічне та впорядковане уявлення про роботу

Наукова робота має бути написана (чи надрукована) чітко, розбірливо, без помилок та виправлень, з одного боку білого паперу формату А4 (210x297мм). Загальний обсяг наукової роботи, включаючи список використаних літературних джерел та додатки, не повинен перевищувати 15- 25 сторінок, надрукованих через 1,5-й інтервал, вирівнювання за шириною сторінки. Текстова частина має бути чорного кольору. Аркуш наукової роботи повинен мати поля: ліве, верхнє, нижнє – 20мм, праве – 10мм. Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами без знака №, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи. Титульний аркуш (перша сторінка роботи) включають до загальної нумерації сторінок роботи, але на ньому номер сторінки не проставляють, на наступних сторінках номер сторінки проставляють. Порядковий номер сторінки проставляється по середині її нижнього поля. Цитати, що наводяться в тексті, потрібно виділяти окремо у квадратних дужках в кінці процитованого уривку, де вказують порядковий номер джерела у списку використаної літератури та відповідності сторінки джерела (наприклад: [14, с. 31-48]).

3. Захист роботи.

Студент має усно викласти основні положення реферату, зробити висновки. Тези доповіді студент готує заздалегідь. Доповідь повинна бути змістовною і тривати біля 5-8 хвилин. У доповіді необхідно: 1) назвати тему наукової роботи; 2) показати її актуальність та значущість; 3) сформулювати основну мету і завдання дослідження; 4) стисло розкрити зміст та результати роботи; 5) визначити висновки і внесені пропозиції. Після доповіді студент обов’язково відповідає на запитання викладача. Вони демонструють рівень володіння інформацією. Результати захисту наукової роботи оцінюються за рейтинговою системою, що визначено кафедрою.

Тематика рефератів з курсу «Історія України»:

1. Антропогенез на території сучасної України.

2. Легенди про походження географічних назв (на матеріалі історії рідного краю).

3. Трипільська культура.

4. Роль Середнього Подніпров’я у консолідації слов’ян.

5. Вибір християнської віри Володимиром Великим: вимисел чи реальність?

6. Формування української нації.

7. Запорізька Січ – історія виникнення, географія розміщення, історичне значення.

8. Козацька старшина, її внесок в розбудову української державності.

9. Клейноди, як символи українського козацтва.

10. Формування української державності під час Національної революції середини ХVІІ ст.

11. Переяславська рада 1654 р.: сучасний підхід до оцінки події.

12. Черкащина у роки Національної революції сер. ХVІІ ст.

13. Братства, їх культурно-просвітницька діяльність. Братські школи.

14. Конституція Пилипа Орлика.

15. Наступ самодержавства на українську культуру в ХVІІІ ст.

16. Масонство в Україні.

17. Кирило-Мефодіївське товариство – перша українська політична організація.

18. Політика російського уряду щодо української культури в ХІХ ст. Валуєвський циркуляр. Емський указ.

19. Москвофіли і народовці.

20. Громади та їх культурно-просвітницька робота.

21. Реформи 60-70-х років ХІХ ст.: причини проведення та наслідки реалізації.

22. Головна руська Рада: діяльність та історичне значення.

23. Український інтегральний націоналізм Дмитра Донцова.

24. Зародження української соціал-демократії.

25. Національна політика самодержавства в Україні (1907 – 1914 рр.). Справа Бейліса.

26. Діяльність українських громад у І та ІІ Державних думах Росії.

27. Побут і звичаї українців на початку ХХ ст.

28. Політика Центральної Ради в національній сфері.

29. Внутрішня політика П. Скоропадського в економічній, соціальній, культурній сферах.

30. Бій під Крутами.

31. Велика Вітчизняна війна: суперечливі оцінки подій. Історія і сьогодення.

32. Битви Великої Вітчизняної війни на території Черкащини.

33. Корсунь-Шевченківська операція: хід та історичне значення.

34. Українській народ в Великій Вітчизняній війні.

35. Рух Опору. Боротьба ОУН-УПА.

36. Герої Радянського Союзу – уродженці Черкащини.

37. Життя населення України в роки окупації (за матеріалами історії рідного краю).

38. Пам’ятники героям боротьби та жертвам війни (за матеріалами історії рідного краю).

39. Операція „Вісла” та її історичне значення.

40. Українська Гельсінська спілка.

41. Дисидентський рух.

42. Спроба державного перевороту в СРСР і Україна. Ставлення до заколоту різних політичних сил.

43. Перебудова і Україна.

44. Україна на межі тисячоліть: поліетнічний та поліконфесійний чинники.

45. „Помаранчева революція”.

46. Сучасна соціальна політика України та заходи щодо подолання кризових явищ.

47. Україна у сучасних геополітичних перетвореннях. Етапи розвитку зовнішньополітичних стосунків України з Росією та США.

48. Міграційні процеси на території України у ХІХ-ХХІ ст.

49. Видатні жінки в історії України.

50. Українська діаспора, її роль у розбудові української держави на сучасному етапі.

Титульний аркуш повинен мати такий вигляд:

Міністерство освіти і науки України

Черкаський держаний технологічний університет

Кафедра історії України

Реферат на тему:

„Берестейська церковна унія 1596 р.: її проведення, наслідки та історичне значення”

Перевірив: Виконав:

к.і.н., доц. І.Ю. Стадник студент 1 курсу, факультету

„Прикладна лінгвістика”

групи ПЛ-07

Маринчук О.В.

Черкаси, 2013

3. Підготовка тез наукової доповіді

Тези доповіді – це опубліковані до початку конференції матеріали, в яких викладено основні аспекти наукової доповіді. Рекомендований обсяг тез наукової доповіді становить 2-3 сторінки машинописного тексту через 1,5-2 інтервали. Суть тез доцільно викладати в такій послідовності: актуальність проблеми; стан розробки теми; наявність проблемної ситуації; основна ідея, положення, висновки дослідження, методи її досягнення; основні результати дослідження, їхнє значення. Посилання на джерела, цитати в тезах доповіді робляться рідко. Формулювання кожної тези починається з нового рядка. Кожна теза містить самостійну думку, що висловлюється в одному або кількох реченнях.

Наукова доповідь – це публічне повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми з висновками і пропозиціями. Структура тексту доповіді практично аналогічна плану статті й може складатися із вступу, основної й підсумкової частини.

Існують два методи написання доповіді. Перший полягає в тому, що дослідник спочатку готує тези свого виступу, на основі тез пише доповідь, редагує її й готує до виступу чи статті. Другий, навпаки, передбачає спочатку повне написання доповіді, а потім у скороченому вигляді – для ознайомлення з нею аудиторії. Вибір способу підготовки доповіді залежить від змісту матеріалу та індивідуальних особливостей науковця.

При написанні доповіді слід мати на увазі те, що 10 хвилин людина може прочитати матеріал, надрукований на чотирьох сторінках машинописного тексту (через два інтервали). Обсяг доповіді становить 8-12 сторінок (до 30 хвилин).

Доповідь на 4-6 сторінок називається повідомленням.

Дата добавления: 2015-05-22