Тема 7. Особистiсть та II вiдображення в категорiальному складi психологii

Питання для обговорення:

1. Філософські і загальнонаукові категорії. Категорії і поняття в психологічній науці. Конкретні наукові поняття.

2. Протопсихологический рівень. Категорія потреби. Базисний рівень. Категорія образу. Категорія дії. Категорія мотиву. Категорія відношення. Категорія переживання.

3. Метапсихологический рівень. Категорія діяльності. Категорія спілкування. Категорія особистість.

4. Функції парадигми в науці і практиці.

5. Класична і посткласична парадигми в психології. Постнекласична парадигма пізнання.

Опорні поняття: парадигма, класична парадигма, посткласична парадигма, постнекласична парадигма пізнання, об'єктна парадигма, суб'єктна парадигма.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна

1. Методологические и теоретические проблемы психологии / Под ред. Е.В. Шороховой. М.: Наука, 1969.

2. Петровский А.В., Ярошеский М.Г. Основы теоретической психологии. М., 1999.

3. Платонов К.К. О системе психологии. М.: Мысль, 1972. Принцип развития в психологии / Отв. ред. Л.И. Анциферова. М.: Наука, 1978.

4. Якиманская И.С. Принцип активности в педагогической психологии//Вопросы психологии. 1989. № 6. С.5-13.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ:

Питання для самоконтролю:

1. Чи означає, що для принципово нових досягнень в психології повинен змінитися сам психолог дослідник?

2. Основні методологічні постулати теорії діяльності.

3. Чому проблема визначення і формулювання предмета психології досі одна з найактуальніших проблем теоретичної психології?

4. Багаторівнева категоріальна система психології.

5. Дайте визначення поняття «парадигма».

6. Проаналізуйте функції парадигми в науці і практиці.

7. Визначте сутність об'єктної (природно-наукова, позитивістська) парадигми.

8. Охарактеризуйте методолологічні основи видів діяльності психолога з позицій різних методологічних платформ.

Питання для підсумкового контролю знань студентів

1. Об'єкт і предмет методології психології.

2. Сучасні уявлення про наукове пізнання.

3. Специфіка психологічного знання і пізнання.

4. Наукове і ненаукове психологічне знання.

5. Структура наукової роботи і вимоги до її створення.

6. Основні методологічні проблеми психологічної науки.

7. Об'єкт, предмет і основні питання, завдання, функції психології.

8. Вплив особливостей психологічної науки на методологію психології.

9. Проблема співвідношення практичної психології і психологічної практики.

10. Проблема розкриття історичної і змістовної специфіки вітчизняної теоретичної і практичної психології, психологічної практики.

11. Основні підходи до вирішення проблеми методологічної кризи в психології.

12. Суть методологічної кризи психологічної науки.

13. Проблема створення моделі і методів дослідження психічного світу цілісної, живої людини.

14. Значення методології для психологічної практики.

15. Проблема адекватного самоусвідомлення психології, психолога дослідника, практичного психолога і психолога - практика.

16. Значення методології для психологічної практики.

17. Дати порівняльну характеристику понять “філософія”, “гносеологія”, “епістемологія”, “наука”, “методологія”.

18. Філософія як форма суспільної свідомості, світогляд, система ідей, поглядів на світ і на місце в нім людини.

19. Основні розділи філософії, що історично склалися: онтологія (вчення про буття), гносеологія (теорія пізнання), логіка, етика, естетика.

20. Методологія і теорія пізнання в психології.

21. Методологія психології як самостійна область наукового пізнання.

22. Розуміння методології в вітчизняної психології.

23. Зміст поняття методологія стосовно психології. Л.С. Виготський про методологію психології.

24. Теоретична психологія - методологічна основа психологічної науки (А.В. Петрівський, М. Г. Ярошевський).

25. Предмет теоретичної психології.

26. Теоретична психологія і емпіричне знання.

27. Теоретична психологія і історія психології.

28. Ідея категоріальної системи.

29. Охарактеризувати специфіку психологічного знання.

30. Розкрити відмінності наукового і ненаукового психологічного знання.

31. Характеристика буденного, наївного пізнання.

32. Релігійно-містичне пізнання.

33. Емоційно-ціннісне пізнання.

34. Наукове пізнання та основна мета наукового пізнання.Специфіка психологічного знання.

35. Наукове і ненаукове психологічне знання.

36. Проблема об'єктивності в психології.

37. Предметна специфіка психологічних знань.

38. Можливості пізнання, стосунки знання до об'єктивної реальності, форми процесу пізнання, умови і критерії його достовірності і істинності.

39. Характер рефлексії методологічного знання, види рефлексії в науці. Психологічне пізнання як діяльність.

40. Наука як особлива форма знання.

41. Розкрити структуру методологічного знання: рівень філософської методології, рівень загальнонаукової методології, рівень конкретно-наукової методології, рівень процедур і методик дослідження.

42. Загальнофілософський рівень методологічного орієнтування як визначення філософськими позиціями, які займає учений по відношенню до явищ, що вивчаються.

43. Загальнонауковий рівень методологічного орієнтування як забезпечення обґрунтування тих критеріїв, відповідно до яких організація досліджень і отримувані результати визнаються науковими і відносно вірними для цього рівня розвитку пізнавальної діяльності.

44. Конкретно-науковий рівень методології як забезпечення орієнтування в організації наукової діяльності і в аналізі наукових знань у рамках кожної конкретної науки.

45. Розкрити особливості наукового пізнання як діяльності.

46. Проаналізувати психологію наукової творчості.

47. Наукове пізнання як безпосередньо-чуттєве сприйняття подій і явищ у світі, отримувані на основі індивідуальних спостережень.

48. Наукове пізнання як раціональна форма та спосіб фіксації даних та їх наступне пояснення.

49. Результати наукового пізнання.

50. Факти як результати емпіричного наукового пізнання.

51. Теорії як результат побудови наукових пояснень відомих фактів.

52. Основні типи побудови теоретичних пояснень: атрибутивні,структурні, функціональні, генетичні.

53. Розкрити сутність та взаємообумовленість основних принципів психології: детермінізму, відображення, єдності психіки та діяльності, розвитку, системності.

54. Принцип детермінізму.

55. Передмеханістичний детермінізм.

56. Механічний детермінізм.

57. Біологічний детермінізм.

58. Психічний детермінізм.

59. Макросоціальний детермінізм.

60. Мікросоціальний детермінізм.

61. Принцип системності.

62. Зародження системного розуміння психіки.

63. Зародження принципу системності в психології.

64. Системність і доцільність. Системний підхід до діяльності.

65. Принцип розвитку.

66. Розвиток психіки і розвиток особистості. Проблема провідної діяльності.

67. Проаналізувати ключові проблеми психології: психофізична, психофізіологічна, психогностична та психопраксична проблема у психології.

68. Ноосфера як особлива оболонка планети.

69. Психофізіологічна проблема - проблема співвідношення між двома рядами життєвих явищ: фізіологічних і психічних, опосередкованих поведінкою; проблема залежності психіки від процесів в організмі, в нервовому субстраті.

70. Проблема Психогностики - проблема дослідження пізнавальних процесів і їх продуктів як феноменів.

71. Розкрити сутність поняття наукова парадигма.

72. Проаналізувати особливості класичної, некласичної і постнекласичної парадигми в психології.

73. Взаємодія змін організаційних форм сучасного наукового дослідження і наукової методології як процеси переосмислення теоретичних уявлень про світ і явища.

74. Зміни організації усієї системи наукового пізнання під впливом отриманих нових загальнонаукових знань.

75. Еволюція наукового знання як формування, конкуренція і зміна парадигм.

76. Зв'язаність наукових теорій і уявлення людей про Всесвіт.

77. Розкрити основні етапи в науковій діяльності.

78. Виникнення проблеми. Емпіричний та теоретичний характер джерела проблем. Висунення гіпотез і позначення конкретної області дослідження для отримання нових фактів. Гіпотези як припущення про можливі результати, які будуть отримані в ході дослідження

79. Виділення і фіксація об'єкту і предмета дослідження, постановка цілей і формулювання завдань дослідження.

80. Планування дослідження і вибір конкретних методів.. Реалізація дослідження.

81. Обробка отриманих результатів: якісна і кількісна (статистична).

82. Інтерпретація і узагальнення отриманих результатів: спростування або підтвердження гіпотез; формулювання законів і залежностей; побудова наукових теорій.

83. Розкрити основні методологічні проблемами.

84. Системний розгляд різних рівнів методології - філософського, загальнаукового, конкретно-наукового - і властивих для них компонентів наукового апарату - філософських передумов, принципів, підходів, категорій, понять, теорій, концепцій, методів, технологій.

85. Вивчення категоріально-поняттєвого апарату та мови науки.

86. Аналіз етапів, процедури наукового дослідження, роз'яснення, доведення експериментальних даних, їх втілення у практику.

87. Наукове обґрунтування та проектування методів і технологій практичної діяльності.

88. Проаналізувати роль та значення методології для психології та наукової психології для методології.

89. Методологія як осягнення, пізнання та перетворення самого предмету психології.

90. Оновлення методологічних систем та підходів як необхідна умова внутрішнього розвитку психології.

91. Відповідальність психолога за отримання і використання наукових даних у теоретичному дослідженні та психологічній практиці.

92. Наукова психологія як наука про особистість, що отримує наукові дані на основі розробки і застосування специфічної, найбільш гуманістичну забарвлену методологію.

93. Принципи, підходи, категорії, поняття, методи і технології пов'язані з уявленнями про сутність людини та її відношення до світу.

94. Методологія психологічної науки та результати наукової психологічної діяльності та їх вплив на філософське, загальнонаукове, культурологічне методологічне знання.

95. Здатність наукової психологія та її методологія видобувати знання про процес пізнання і самопізнання та про їх розвиток.

Практичні завдання:

1. Уявіть що до вас звернувся громадянин К. з проханням позбавитись від алкогольної залежності. Використовуючи основні принципи психології (за О.М. Ткаченком) обґрунтуйте структуру діагностичної бесіди з метою виявлення можливих причин залежності.

2. Побудуйте зміст та структуру наукового дослідження (на прикладі курсової (дипломної) роботи). Обґрунтуйте реалізацію принципів психології (за О.М. Ткаченком) при формулюванні змісту роботи.

3. Провести порівняльний методологічний аналіз теорій І.П. Павлова та Н.А. Бернштейна (за Ф.Е. Василюком). Розкрити взаємообумовленість та відмінності об’єкту, предмету та методів дослідження у запропонованих для аналізу теоріях.

4. На прикладі курсової (дипломної) роботи розкрити взаємообумовленість та взаємодію рівнів філософської, загальнонаукової та конкретно-наукової методології. Обґрунтуйте вибір об’єкту, предмету та завдань дослідження виходячи з теми роботи.

5. Провести методологічний аналіз категорій: діяльність (О.М. Леонтьев), установка (Д.Н. Узнадзе) ставлення (В. Н. Мʼясищев), спілкування (Б.Ф.Ломов) та обґрунтувати їх взаємодоповнюваність. Розкрити типологію психологічних одиниць людського життя за Ф.Е Василюком.

Методичні вказівки для самостійної та індивідуальної роботи студентів з навчальної дисципліни

Індивідуальні завдання з дисципліни сприяють поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно із забезпеченням необхідних консультацій, з боку викладача.

Основними документами, що підтверджують засвоєння положень дисципліни, є виконані належним чином індивідуальні завдання (письмові доповіді, результати діагностувань та ін.), відпрацьований розгорнутий конспект лекцій та підсумкова контрольна робота.

До початку сесії необхідно відпрацювати розгорнутий конспект із усіх тем курсу. При складанні конспекту необхідно отримати відповіді на поставлені питання, законспектувати необхідний категоріальний апарат дисципліни (використовуючи енциклопедії, енциклопедичні словники, періодичні видання і т.п.).

До самостійної роботи входить: складання конспектів статей з певної проблеми та складання анотації на першоджерела. У конспекті необхідно виділити ключові положення статті у вигляді тез та цитати, що їх підтверджують з обов’язковим посиланням на сторінки першоджерела. Складання анотації на першоджерело оформлюється згідно наказу ВАК України від 26.01.2008 р. №63.

Рекомендації для студентів щодо опрацювання індивідуальної та самостійної роботи.

Складання словника психологічних термінів та понять.

Словник термінів та понять має містити визначення опорних понять до семінарського заняття з теми, а також спеціальних термінів та понять, що зустрічаються у текстах статей, матеріалах підручників та є незрозумілими або невідомими.

Конспектування статей.

У конспекті необхідно виділити ключові положення статті у вигляді тез та цитати що їх підтверджують з обов’язковим посилання на сторінки першоджерела. Складання анотації на першоджерело оформлюється згідно наказу ВАК України від 26.01.2008 р. №63.

Підготовка реферату або презентації.

Тема реферату обирається студентом із орієнтовного списку представленого у робочій програмі. При доповіді необхідно здійснити аналіз точки зору автора та зробити висновки які мають відповідати поставленій меті та можуть містити певні рекомендації до практичного їх застосування. Обсяг – 6-12 сторінок.

Складання структурно-логічної схеми з теми заняття.

Основні елементи тексту (терміни, поняття, визначення, висновки та ін.)

необхідно розташувати у вигляді ізольованих ділянок поля на аркуші паперу та стрілками вказати, у якому зв’язку між собою вони знаходяться.

Узагальнений перелік індивідуальних завдань:

1.Скласти термінологічний словник основних понять з теми, тлумачення спеціальних термінів та понять, що зустрічаються у текстах статей (необхідно вказати джерела, за якими подаються визначення понять):

2. Підготовка реферату або презентації.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

Узагальнений перелік самостійних завдань:

Конспективно опрацювати та скласти анотацію на статті та першоджерела. В анотації визначити головну проблему, що висвітлюється, виокремити основні ідеї по її висвітленню, розкрити особливості авторського підходу.

1. Асмолов А.Г. Истоки некласссической психологи. / А.Г.Асмолов // По ту сторону сознания; методологические проблемы неклассической психологии. – М.: «Смысл», 2002. – 480 с. – С. 433-435.

2. Асмолов А.Г. О предмете психологии личности / А.Г. Асмолов // Вопросы психологии. - 1983. - №3. - С. 118-125.

3. Бермус А.Г. Естественнонаучная парадигма в психологии, выбор ориентиров / А.Г. Бермус // Вопросы психологии. 1998. - № 4. - С. 79-83.

4. Брушлинский А.В. Принцип детерминизма в трудах С.Л. Рубинштейна / А.В.Брушлинский // Вопросы психологи. - 1989. - № 4. - С. 66-73.

5. Василюк Ф.Е. Методологический анализ в психологии. / Ф.Е. Василюк. М.: МГППУ; СМЫСЛ, 2003. – 240 с.

6. Леонтьев Д.А. Смысл как интегративная основа личности / Д.А.Леонтьев. // Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. / Д.А. Леонтьев. 2-е исправленное издание. – М.: Смысл, 2003. – 420 с. С. 36-51.

7. Мясоед П.А. О системах психологического знания (анализ учебников по психологии)//Вопросы психологии. 1998. № 1. С. 55-64.

8. Парсонс Т. Системы действия и социальные системы. / Т.Парсонс.// О структуре социального действия. — М.: Академический Проект, 2000. — 880 с. – С. 14-20.

9. Петровский А.В. Теоретическая психология как основание общей психологии / А.В. Петровский // Вопросы психологии. - 2000. - № 4. - С. 3-8.

10. Петровский А.В., Петровский В.А. Категориальная система / A.В.Петровский., В.А.Петровский //Вопросы психологии. 2000. - № 5. - С. 3-17.

11. Ткаченко О. М. Принципи і категорії психології. — Київ, "Вища школа", 1979.-198с.

Методичні вказівки з використання ПЕОМ з дисципліни

Серед різноманітних методів і засобів вдосконалення процесу навчання у вищій школі, інтенсифікації і підвищення ефективності учбової діяльності важливе місце відводиться умілому і раціональному використанню комп'ютеру та іншим технічним засобам.

Для дійсного підвищення ефективності навчання важливий не стільки характер засобів, що використовуються, скільки спосіб їх вживання.

Комп'ютерні учбові демонстрації поступово стають найважливішим засобом пред'явлення інформації, витісняючи всі інші. При цьому є ефектна можливість по ходу лекції ілюструвати явища і різноманітні процеси за допомогою гнучких і наочних комп'ютерних динамічних моделей, із зручним управлінням параметрами моделей безпосередньо по ходу викладу матеріалу.

Зараз розроблена і існує на ринку величезна кількість компакт-дисків учбового і просвітницького призначення для самостійної роботи студентів.

Комп'ютерна техніка, а саме персональні комп'ютери і їх мережі, широко використовується в різних видах учбової діяльності у вузах: для організації комп'ютерних учбових баз даних з метою забезпечення курсового і дипломного проектування; для проведення і оптимізації розрахунків при виконанні різноманітних учбових завдань і учбового конструювання; для проведення студентських наукових досліджень і автоматизації лабораторного практикуму; для самостійної пошуково-інформаційної роботи студентів в локальних інформаційних мережах і Інтернеті і т.д.

Програмне забезпечення може бути оформлено у вигляді комп'ютерних підручників; готових до використовування учбових курсів (або їх фрагментів); комп'ютерних моделей (працюючи з якими студент освоює учбовий матеріал і опановує прийомами самостійного проведення досліджень); контролюючих програм; наборів спеціальних комп'ютерних вправ і задач, призначених для самоконтролю, і т.д.

Процес навчання будується звичайно так: студенту пропонується прочитати учбовий матеріал, потім задаються деякі контрольні питання, і залежно від одержаних відповідей програма рекомендує провести ті або інші учбові операції.

Комп'ютер пропонує студенту як би зануритися в учбове середовище, допомагає йому орієнтуватися, надає можливість звертатися до вибору тим навчання, до баз даних або баз знань, радить, що і як потрібно робити, щоб засвоєння матеріалу проходило ефективно.

При використовуванні комп'ютерів в навчанні не можна забувати про деякі негативні впливи. До них, зокрема, відносяться:

ü велика стомлюваність користувачів при вивченні текстів з екранів дисплеїв, що вимушує частину матеріалів оформляти в звичному вигляді – на паперових носіях;

ü відсутність в процесі навчання з комп'ютером вербального спілкування, що негативно позначається на загальному розвитку вчиться, утрудняє формування уміння висловлювати свої думки, а останнє особливо важливе при вивченні дисциплін гуманітарного циклу;

ü різке обмеження часу безпосереднього спілкування з викладачем і колегами, що веде до збіднення особових контактів, роз'єднаності і часткової втрати ефекту змагання групового навчання, неминучим втратам в умінні вести дискусії.

Виходячи з сказаного, слід застерегти від зайвого захоплення комп'ютерним навчанням і призвати до ретельного продумування і відбору того учбового матеріалу, який доцільно освоювати за допомогою комп'ютерних засобів. В той же час не можна заперечувати, що комп'ютеризація навчання має велике майбутнє.

Рамки використовування комп'ютерів в навчанні постійно розширяються. Великі перспективи різкого підвищення інтересу до вдосконалення навчання у вузах має Інтернет.

Використовування конкретних учбових матеріалів по курсах, що вивчаються: підручників, моделей лабораторного практикуму, якими користуються студенти аналогічних вузів різних країн.

Знайомство з тематикою НДР студентів різних вузів і університетів. Публікація результатів оригінальних студентських досліджень, проведених під керівництвом викладача. Обмін даними, тематикою і іншими матеріалами в області наукової роботи студентів. Знайомство з новітніми дослідженнями в області виконання курсового і дипломного проектування. Встановлення особистих контактів по інтересах, у тому числі учбового плану.

Доступ в бібліотеки вузів і журнальні публікації. Є вільний доступ до ознайомлення з журнальними публікаціями, які за останній час набувають все більше поширення в Інтернеті, а також з електронними матеріалами бібліотек.

Величезні інформаційні можливості поповнення знань, у тому числі культурологічних, шляхом використовування різноманітних інформаційних матеріалів з Інтернету: зокрема, вільний доступ до енциклопедій, електронних бібліотек і деяких електронних журналів.

Особливе значення має Інтернет для організація дистанційного навчання, де засобами Інтернету можна організувати діалогове спілкування викладача і студента.

Відомості про це можна черпнути в Інтернеті, звернувшись до послуг будь-якої розвиненої пошукової системи (Yandex, Rambler і ін.).

Дата добавления: 2015-05-22