Тема 6. Німецька філософія Нового часу

Тема 5. Філософія Нового часу

Тема 4. Філософія епохи Відродження

Тема 3. Філософія європейського Середньовіччя

Тема 1. Філософія як особлива форма суспільної свідомості

До питання визначення філософії. Аналіз різних точок зору на проблему виникнення філософії. Філософія та інші форми суспільної свідомості. Синкретичний, практично-духовний, релігійний, містичний, художній, теоретичний, духовно-практичний способи відношення людини до світу та їх специфіка. Типи філософування: теоретичний, релігійно-містичний, есеїсько-афористичний, художньо-образний. Відношення мислення до буття, як один з історично можливих принципів теоретичної філософії. Критика як спосіб розвитку теоретичної філософії. Основні етапи розвитку теоретичної філософії.

Тема 2. Антична філософія та її специфіка

Взаємозв’язок філософії Фалеса, Анаксімандра, Анаксімена, Демокріта з наукою. Геракліт – засновник античної діалектики. Історичні форми античної діалектики: стихійна (наївна) діалектика (Геракліт, Кратіл); художня форма діалектики (Сократ, Платон); логічна форма діалектики (Парменід, Зенон, софісти, Арістотель) Логіка розвитку античної діалектики. Логіка Арістотеля – перша історична форма теоретичної філософії. Арістотель і його місце в історії філософії. Епікурейство, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм.

Християнство як основа і джерело середньовічної філософії. Загальна характеристика середньовічної філософії. Етапи розвитку європейської середньовічної філософії: апологетика, патристика, схоластика. Східна й західна гілки християнської філософії. Теоцентричний характер середньовічної філософії. Філософія – служниця богослів’я.

Відродження як феномен європейської історії й культури. Загальна характеристика Ренесансної філософської парадигми. Антропоцентризм та гуманізм філософії Відродження. Пантеїстична діалектика Миколи Кузанського. Протестантизм, його світоглядне підгрунтя та релігійно-філософські наслідки. Світогляд Лютера; Кальвіна

Характеристика епохи Нового часу. Зв’язок філософії з наукою. Емпіризм (Бекон), сенсуалізм (Локк), раціоналізм (Декарт, Спіноза, Лейбніц). Розробка методів пізнання. Основний принцип філософії Декарта “Я мислю, отже існую”

Активно-діяльнісне розуміння людини в німецькому ідеалізмі. Сутність “копернікіанського” перевороту Канта в філософії. Внутрішня суперечливість філософії Канта. Розвиток кантівських ідей у філософії Фіхте й Шеллінга. Принцип Фіхте “Я” є “Я”. Принцип абсолютної тотожності мислення і буття у філософії Шеллінга. Принцип тотожності мислення і буття у філософії Гегеля. Єдність теорії пізнання, логіки й діалектики у філософії Гегеля. Філософія як система наук про дух. Абсолютний ідеалізм Гегеля – вершина, підсумок і завершення філософії як науки. Післягегелівська криза філософії. Переорієнтація філософії: людина як основна філософська проблема. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Феномен філософії як науки у філософії марксизму. Матеріалістичне розуміння історії у філософії марксизму.

Тема 7. Ірраціональна філософія XIX - XX cт

Філософія С. К’єркегора як предтеча філософії життя. Абсолютний волюнтаризм філософії А. Шопенгауера. Воля до влади та феномен Надлюдини у філософії Ніцше. Життя як онтологічний принцип. Ірраціональні компоненти духовного світу людини у філософії життя. Проблема часу у філософії життя. Фрейдизм та неофрейдизм про проблему людини.

Дата добавления: 2015-05-22