Тема 10. Основи філософського аналізу суспільства

Тема 8. Руська національна філософія та її специфіка

Співвідношення понять “філософія в Росії” і “руська національна філософія”. Витоки та джерельна база руської національної філософії. Етапи розвитку руської національної самосвідомості. Зачатки філософування періоду формування руської держави і їх зв’язок з мораллю. Становлення руської національної філософії в період розбудови Святої Русі. Ідеологема Філофея “Москва – Третій Рим”. Філософія месіанізму періоду секуляризації суспільної свідомості і побудови Великої Русі. Філософія П.Я. Чаадаєва. Слов’янофіли і західники. Філософя Вол. Соловйова. Руська національна філософія радянського періоду. Руська емігрантська філософія радянського періоду: М.О. Лоський, М.О. Бердяєв, С.Л. Франк. Сучасна руська національна філософія і проблема вибору шляхів облаштування Росії. Специфічні ознаки руської національної філософії.

Тема 9. Українська національна філософія та її специфіка

Витоки та основні періоди становлення української національної самосвідомості: дохристиянський та христи-янський. Основні етапи розвитку української національної філософії: докласичний та класичний. “Філософія серця” в працях Г. Сковороди та П. Юркевича. Д. Чижевський як історик філософії. Загальна характеристика філософської думки в Україні від радянської доби до сьогодення. Антеїзм, кордоцентризм та екзистенційна спрямованість,як специфічні ознаки української національної філософії

Загально методологічні підходи до вивчення суспільства: формаційний, соціокультурний, цивілізаційний. Погляди на суспільство в історії філософії: античність, середньовіччя. Натуралістично-механістичні погляди на суспільство в Новий час. Ідеалістичне розуміння історії у німецькій філософії Нового часу. Матеріалістичне розуміння історії у філософії марксизму. Філософія історії О. Шпенглера. Цивілізація та культура. Проблема стратифікації суспільства. Співвідношення понять “етнос”, “національність”, “нація”

Тема 11. Проблема людини у філософії ХХ ст

Основні загальнометодологічні підходи до витлумачення проблеми походження людини та визначення її сутності. Людина, як носій розуму. Людина, як духовна істота. Людина як біосоціальна істота. Сцієнтистські вчення про людину: фізикалістські, біхевіористські. Філософська антропологія. Людина як істота, що не має власної сутності. Людина як культуротворча й міфотворча істота (Е. Кассірер). Людина як істота, що грається (Й. Хезінга). Людина у філософії персоналізму. Людина й Боголюдина. Свобода й детермінізм у житті людини. Парадокси свободи. Життя як цінність. Людство на шляху до нової цивілізації.

Тема 13. Філософський аналіз науки

Наука як об’єкт філософського дослідження. Філософія як рефлексія над наукою. Структура та основні компоненти науки. Закономірності розвитку науки. Проблема якісної та кількісної нескінченності Весвіту. Структура Універсуму та антропний принцип. Поняття матерії, руху, часу, простору в сучасній науці. Феномен життя з погляду природознавства. Системний характер Універсуму. Діалектика й синергетика. Наукова картина світу. Проблема пізнаваності світу. Наука як соціальний феномен. Основні концепції філософської методології науки: позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм, неокантіанство, структуралізм, герменевтика. Філософські проблеми розвитку техніки й технології.

Тема 14. Структура наукового дослідження

Наукове знання і науковий метод, їх структура. Філософські дискусії про засади і структуру наукового дослідження (факт, гіпотеза, концепція, теорія, наука). Основні процедури наукової діяльності (спостереження, вимірювання, опис, експеримент, пояснення). Емпіричний і теоретичний рівні пізнання. Форми і методи емпіричного рівня пізнання. Форми і методи теоретичного рівня пізнання. Філософія і наукова творчість. Стиль мислення і філософія. Зв’язок гносеологічного, соціального, онтологічного, методологічного та психологічного аспектів наукового пошуку. Проблема етики наукової діяльності

Дата добавления: 2015-05-22