Система ціноутворення в будівництві

Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати вартості будівництва. Решта витрат, які враховують вартість будівництва, визначаються не за нормами, а за розрахунками.

До витрат, які розраховуються, належать:

– загальновиробничі витрати;

– кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд або пристосування й використання існуючих та новозбудованих будівель і споруд сталого типу;

– додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період;

– додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря вище ніж +27⁰С;

– витрати на утримання служби замовника і авторський нагляд;

– підготовка експлуатаційних кадрів;

– проектні та вишукувальні роботи;

– кошторисний прибуток;

– кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій, що відносяться до будівельно-монтажних робіт;

– кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва;

– кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами.

Кошторисна вартість будівництва підприємств, будівель і споруд це прогнозована вартість будівельної продукції (В_б), яка складається з наступних елементів:

В_б = В_б.р. + В_м.у. + В_у + В_і.в.

де В_б.р. – вартість будівельних робіт;

В_м.у – вартість робіт по монтажу технологічного устаткування;

В_у – витрати на придбання основного і додаткового технологічного устаткування;

В_і.в – інші витрати (утримання служби замовника, підготовка експлуатаційних кадрів, проектно-вишукувальні роботи).

Це відповідає групуванню робіт у зведеному кошторисному розрахунку (ЗКР) вартості будівництва.

В практиці обліку і планування будівельні і монтажні роботи об’єднані в одну статтю будівельно-монтажні роботи. Отже, кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт (В_бмр) визначається наступним чином:

В_бмр = ПВ + ЗВ,

де ПВ – прямі витрати;

ЗВ – загальновиробничі витрати (інколи вживають термін «накладні витрати»).

Прямі витрати включають вартість оплати праці робітників, вартість матеріалів, виробів і конструкцій, витрати на експлуатацію будівельних машин і механізмів.

Загальновиробничі витрати - це витрати будівельно-монтажної організації, які включаються до виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт і необхідні для створення загальних умов будівельного виробництва, його організації, управління й обслуговування.

Кошторисна вартість устаткування визначається як сума всіх витрат на придбання і доставку цього устаткування на приоб’єктний склад або місце його передачі до монтажу.

Складовими кошторисної вартості устаткування є:

- відпускні ціни;

- вартість запасних частин;

- вартість тари, упаковки і реквізиту;

- транспортні витрати;

- витрати на комплектацію;

- заготівельно-складські витрати.

Відшкодування інших витрат включає додаткові кошти на:

- ведення будівельно-монтажних робіт у зимовий період просто неба та в приміщеннях, що не обігріваються, при температурі зовнішнього повітря нижче 0⁰С;

- виконання будівельно-монтажних робіт у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря вище ніж +27⁰С;

- утримання служби замовника і авторський нагляд;

- підготовка експлуатаційних кадрів;

- проектні та вишукувальні роботи.

Визначення прямих витрат будівельно-монтажних робіт та загальновиробничих витрат по видах робіт і є метою локальних кошторисів.

Дата добавления: 2015-05-22