Проведення експерименту

Загальна характеристика експерименту

Експеримент – спільна діяльність досліджуваного і експериментатора, організовується експериментатором і направлена на вивчення особистості досліджуваного.

Експерименти проводяться для перевірки гіпотез про наявність причинно-наслідкового зв'язку між двома явищами. Гіпотези типу: «Якщо змінити А, то і В зміниться»

Експеримент – це єдиний активний метод дослідження, оскільки він передбачає організацію впливу на досліджуваного. Вплив організовується експериментатором.

Решта всіх методів дослідження вивчає реальність, таку як вона є.

У експерименті реальність створює сам психолог, залежно від своїх цілей.

У будь-якому експерименті мінімум 2-а етапи:

1. Експериментальна дія, його організовує експериментатор різними методами:

а) фізичний вплив (шум, температура);

б) хімічний вплив;

в) психологічний вплив (бесіда, тренінг, гіпноз);

г) соціально-психологічний вплив (навколо досліджуваного розігрується експеримент).

2. Вимірювання результатів дії. Для вимірювання використовують будь-які методи – тести, бесіду, спостереження

Головна вимога до експерименту – це відтворюваність його результатів будь-яким експериментатором.

за допомогою схеми наукового дослідження

1. Постановка проблеми.

2. Висунення гіпотези.

3. Робота з літературою.

4. Підбір методик для проведення дослідження.

5. Вибір об'єкту (люди, тварини і ін.).

6. Проведення дослідження.

7. Обробка результатів дослідження (часто за допомогою методів математичної статистики).

8. Підтвердження або не підтвердження висунутої гіпотези.

а) якщо гіпотеза підтверджена – дослідження закінчується і робляться висновки;

б) якщо гіпотеза не підтверджена, то висувається нова гіпотеза і дослідження проводиться наново, до тих пір, поки чергова гіпотеза не буде підтверджена.

Класифікація форм наукового дослідження

1. За методами:

а) теоретичні – аналіз літератури, уявні дослідження;

б) емпіричні – використовуються методи які дозволяють взаємодіяти з реальними досліджуваними (тести, спостереження, бесіда).

2. За практичним застосуванням результатів:

а) фундаментальні – направлені на отримання знань про світ незалежно від їх практичного застосування (вивчення природи, інтелекту);

б) прикладні – направлені на вирішення практичних завдань (розробка методів підвищення успішності молодших школярів).

3. За цілями:

а) пошукові дослідження – мета – отримання нових фактів в ситуації, коли заздалегідь не відомо, взагалі в цій області є якісь факти чи ні (Колумб відкрив Америку);

б) уточнюючі дослідження – мета – уточнення раніше отриманих фактів;

в) відтворююче дослідження – мета – підтвердити раніше отримані факти;

г) критичне дослідження – мета – спростувати раніше отримані знання.

Наукова проблема. Визначення і характеристика

Наукова проблема – це питання яке дослідник ставить перед природою, але відповідь на яке шукатиме сам. І одночасно це напрям пошуку відповідей на питання. Причиною виникнення наукових проблем є недостатність знань у дослідника. Наукова проблема виникає в той момент, коли дослідник стикається з незнанням чого-небудь. Бувають приватні і загальні наукові проблеми.

Формулювання наукової проблеми здійснюється в 3-и етапи:

1. З'ясування браку знань (коли дослідник стикається з тим, що він не знає).

2. Формулювання наукової проблеми на буденній мові (у такому формулюванні наукова проблема – не вирішувана).

3. Формулювання наукової проблеми в термінах конкретної науки, в рамках якої передбачається шукати відповідь на неї.

Гіпотеза і види гіпотез

Гіпотеза – це припущення.

Наукова гіпотеза – це припущення, яке виходить з теорії, яка поки що не доведена і не спростована.

Гіпотеза – це можливий варіант відповіді на питання, поставлене в проблемі.

Гіпотеза повинна бути сформульована так, що б її можна було перевірити, спростувати, якщо вона не правильна, або підтвердити, якщо вона була правильна.

Види гіпотез:

1. гіпотеза про наявність явища – ставиться в пошукових дослідженнях («Явище А існує» або «Явище В не існує»).

2. гіпотеза про наявність зв'язку між явищами – ставиться в кореляційних дослідженнях («Явища А і В зв'язані», «Чим більше А, тим більше (менше) В», «Чим вище самооцінка молодшого школяра, тим вище успішність», «Успішність і самооцінка зв'язані», «Чим більше зростання, тим більше вага»).

3. гіпотеза про наявність причинно-наслідкових відносин. Ми припускаємо, що одне явище породжує інше. Ці гіпотези ставляться в експериментах («Явище А причина явища В», «Якщо зменшити А, то і В зменшиться», «Якщо підвищити успішність, то самооцінка підвищиться»). Причиною може бути і третій, сторонній чинник.

Класифікація загальнонаукових методів дослідження

Це методи, які застосовуються у всіх науках

1. Теоретичні методи – відносяться різні види висновків, аналіз літератури, аналіз отриманих даних і так далі.

2. Інтерпретаційні методи – методи аналізу і обробки отриманих даних (методи математичної статистики).

3. Емпіричні методи – це методи, які дозволяють взаємодіяти з реальним об'єктом дослідження (експеримент, спостереження, бесіда).

Дата добавления: 2015-05-22