КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Поліщук І. Є. , галіченко М. В. 3 страница
89. Найзагальніша форма існування свідомості, як суб'єктивної реальності: а) чуттєвість; б) ідеальність; в) психіка. 90. Яке із суджень окреслює суть теорії пізнання Р. Декарта? а) “існувати – означає бути сприйнятим”; б) “мислю, отже існую”; в) “у розумі немає нічого, чого б не було у відчуттях” 91. Вперше визначив людину як «суспільну тварину»: а) Р.Декарт; б) Сенека; в) Арістотель; г) Августин. 92. Система поглядів, які визначають розуміння світу, місце людини в ньому, ціннісні орієнтації та стратегії діяльності: а) точка зору; б) знання; в) світогляд; г) філософія. 93. Чому «Повість врем'яних літ» є пам'яткою філософської літератури? а) тому,що описує історичні події, б) тому, що включає події позачасової священної історії, в) тому, що осмислює буття, пояснює факти, шукає їх витоки і робить висновки. г) тому, що показує ідеал суспільного життя. 94. Це не правильно, що І. Кант: а) висунув одну з найпродуктивніших космологічних гіпотез; б) написав "Феноменологію духу"; в) сформулював категоричний імператив; г) розглядав простір і час як апріорні форми чуттєвого споглядання.. 95. Глобальні проблеми – це: а) проблеми, розв'язання яких ще не знайдено наукою; б) проблеми. від розв'язання яких залежить життя людства; в) проблеми, властиві країнам, що розвиваються; г) екологічні проблеми. 96. У котрому рядку правильно названі представники українського романтизму? а) А.І.Котляревський, М.Максимович, М.Гоголь; б) Б.М.Шашкевич, Г.Сковорода. Т.Шевченко; в) Т.Шевченко, Леся Українка, М.Гоголь. 97. Які основні періоди еволюції середньовічної християнської філософії: а) маєвтика; б) патристика; в) критицизм; г) схоластика; д) апологетика? 98. Представниками античного атомізму є: а) Зенон; б) Платон; в) Демокріт; г) Епікур; д) Піррон. 99. Існування множинності початків буття обстоює: а) агностицизм; б) плюралізм; в) емпіризм. 100. Яка концепція походження філософії стверджує, що філософія виникає в наслідок розвитку і накопичення знання? а) міфогенна; б) еклектична; в) гносеогенна; г) діалектична. 101. З.Фройд виділив у людській психіці: а) свідоме, передсвідоме, несвідоме; б) воно, Я, над –Я; в) типове і архетипічне; г) індивідуальне несвідоме, колективне несвідоме, самість. 102. Методологічна функція філософії полягає в тому, що: а) філософія є типом світогляду; б) філософія покликана досліджувати ефективність форм і методів людського пізнання; в) філософія має безліч напрямків і шкіл. 103. Основна категорія китайської філософії, яка означає спосіб функціонування Всесвіту як живого організму, досягнути гармонії з яким повинна кожна людина – це: а) Янь; б) Інь; в) Дао; г) Де. 104. Визначте найбільш правильне тлумачення сутності людини: а) суть людини закодована в генах і передається по спадковості при народженні людини; б) суть людини є "ансамбль" всіх суспільних відносин; в) суть людини твориться самим індивідом в процесі його життєдіяльності; г) суть людини залежить від божої благодаті. 105. Які принципи не належать до принципів наукового тлумачення пізнання: а) принцип об’єктивності; б) принцип творчої активності; в) принцип домінування віри над знанням; г) принцип практики; д) принцип непізнаваності. 106. Яке найперше завдання ставив перед філософією Сократ? а) пізнати будову світу; б) навчати людину мислити; в) виробити знання етичних принципів, якими повинні керуватися люди; г) подолати смертність людини; д) пізнати Бога. 107. Котра із античних філософських шкіл стверджувала, що пізнати світ – це пізнати числа, що лежать в його основі? а) Стоїки; б) Піфагорійський союз; в) софісти. 108. Англійський філософ Нового часу, який проголосив метою науки збільшення влади людини над природою, запропонував реформу наукового методу – очищення людського розуму від «ідолів», звернення до досвіду і експерименту – це а) Ф.Бекон; б) М.Бердяєв; в) Б.Спіноза; г) Р.Декарт. 109. Хто з представників некласичної філософської думки вважав універсальною характеристикою людського існування свободу: а) Б.Рассел; б) Ж-П.Сартр; в)М. Фуко; г) Р.Декарт. 110. Усе у світі визначено, людина абсолютно невільна, вважають представники: а) раціоналізму; б) фаталізму; в) волюнтаризму; г) ірраціоналізму. 111. Згідно з поглядами Г.Гегеля, справжній двигун історії: а) класова боротьба; б) природний добір; в) Світовий дух; г) воля видатних людей. 112. Серед антропологічних потреб найсильнішою є потреба в: а) самореалізації; б) еволюції; в) пізнанні; г) відчуженні. 113. Думка про те, що єдність історії людства не існує, а є тільки історія локальних цивілізацій, співвідноситься з: а) формаційним підходом; б) цивілізаційним підходом; в) марксистським підходом; г) культурологічним підходом. 114.Автором 5 доведень буття Бога є: а) А.Августин; б) П.Абеляр; в) Ф.Аквінський; г) А.Кентерберійський. 115. Істина – це те, що «корисно» характеризує концепцію розуміння істини: а) прагматичну; б) класичну; в) конвенційну. 116. Концепцію надлюдини розробляв: а) К.Маркс; б) А.Камю; в) Ф.Ніцше; г) Л.Фоєрбах. 117. Дискусія про універсалії в середньовічній філософії – це суперечка про співвідношення: а) буття і мислення; б) людини і Бога; в) знання і віри; г) одиничних речей і загальних понять цих речей. 118. Хто з представників німецької класичної філософії розглядав філософію як відображення “духу епохи”?: а) І. Кант; б) Ф. Шеллінг; в) Л. Фойєрбах; г) І. Фіхте; д) Г. Гегель. 119. Що з перерахованого є формою раціонального пізнання: а) інтуїція; б) передбачення; в) поняття; г) осяяння? 120. Згідно з Т.Куном «визнання всіма наукового досягнення, яке протягом певного часу дає науковому співтовариству модель постановки проблем та їх вирішення»: а) наукова революція; б) теорія; в) ідея; г) парадигма. Екзаменаційні питання з дисципліни «Філософія» 1. Світогляд: сутність та структура. 2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок. 3. Розкрийте суть компонентної структури світогляду. 4. Розкрийте рівневу структуру світогляду. 5. Розкрийте структуру філософії як системи знань 6. Сутність філософської проблематики. 7.Виникнення філософії. 8. Типи філософування та їх характеристика. 9. Охарактеризуйте особливість взаємодії філософії, міфології та релігії. 10. Місце філософії в культурі. 11. Західна та Східна парадигми філософування. 12. Основні риси античної філософії та її основна проблематика. 13.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження. 14.Дайте загальну характеристику філософських поглядів Cередньовіччя. 15. Назвіть головні риси і дайте характеристику філософських по глядів Відродження. 16. Назвіть основні риси і дайте характеристику філософії Нового часу. 17. Проблеми методу пізнання в філософських поглядах Ф.Бекона та Р.Декарта. 18. Дайте характеристику філософії Просвітництва. 19. Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем. 20. Сутність філософських поглядів І.Канта як основоположника німецької класичної філософії. 21. Філософського вчення Гегеля та його місце в філософії. 22. Антропологічний матеріалізм Фоєрбаха та його місце в філософії. 23. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії. 24. Охарактеризуйте основні напрямки та характерні риси філософії ХХ ст. 25. В чому сутність некласичної філософії кінця ХІХ-ХХ ст.? 26. Основні проблеми екзистенціальної філософії ХХ ст 27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики. 28. Проблема знання та мови у філософії ХХ ст. 29. Проблема людини у філософській антропології та персоналізмі. 30. Основні особливості та етапи розвитку філософської думки в Україні 31. Філософські погляди Г.Сковороди. 32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії. 33. Назвіть основні різновиди сфер буття та охарактеризуйте їх. 34. Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття. 35. Діалектика як вчення про розвиток. 36. Свідомість як цілісна система. 37. Свідомість та її суттєві властивості. 38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції. 39. Пізнання як філософська проблема. 40. Пізнання та теорія істини у філософії. 41. Форми і методи наукового пізнання. 42. Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання. 43. Людина як проблема філософії. 44. Есенційний та екзистенційний підходи до тлумачення сутності людини. 45. Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, шляхи. 46. Визначте природне, соціальне та духовне в людині. 47. Проблемність людського буття: філософське осмислення. 48. Історичність буття суспільства. 49. Суспільний прогрес та основні концепції його тлумачення. 50. Суспільство як цілісна система. 51. Проблеми сенсу історії та її тлумачення. 52. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського буття та їх філософське вирішення. 53. Філософське тлумачення техніки. 54. Філософський зміст проблеми відношення “людина-природа”? 55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства. 56. В чому сутність вчення В.Вернадського про ноосферу? 57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації. 58. Способи обґрунтування та передачі цінностей. 59. Базові життєві цінності. 60. Філософський зміст проблем культури. 61. Охарактеризуйте особливість співвідношення філософії та науки. 62. Як пов’язані між собою поняття “філософія” та “світогляд”? 63. Який зміст ми вкладаємо в поняття “віра”, “знання”, “мудрість”? 64.Розкрийте зміст понять “космоцентризм”, “теоцентризм”, “антропоцентризм”. Дайте порівняльну характеристику. 65.Розкрийте сутність понять “теїзм”, “пантеїзм”, “деїзм”. 66. Дайте порівняльну характеристику понять “містичний пантеїзм”, “натуралістичний пантеїзм”. 67. Як співвідносяться між собою поняття “раціоналізм” та “ірраціоналізм”? 68. Розкрийте сутність понять “емпіризм” та “раціоналізм”. 69. Особливість співвідношення понять “сцієнтизм” та “антисцієнтизм”. 70. Розкрийте сутність понять “індукція” та “дедукція”. Дайте їм порівняльну характеристику. 71.”Буття”, “небуття”, “суще”: сутність та характер взаємодії. 72. Як співвідносяться між собою поняття “діалектика” та “синергетика”? 73. ”Рух” та “розвиток”: особливість взаємодії. 74. Розкрийте суть понять “парадигма” та “наукова революція”. 75. Як співвідносяться поняття “розвиток”, “прогрес”, “регрес”? 76.Який зміст ми вкладаємо в поняття розвиток? З якими поняттями він співвідноситься? 77. Як співвідносяться між собою поняття “підсвідоме”, “надсвідоме” та “сублімація”? 78. Дайте порівняльну характеристику свідомості та несвідомого. 79. Розкрийте сутність понять “верифікація” та “фальсифікація”. 80. Як співвідносяться між собою поняття “людина”, “особа”, “особистість”? 81. Як співвідносяться між собою поняття “свідомість”, “самосвідомість” та “суспільна свідомість”? 82. Як співвідносяться між собою поняття “дух”, “душа”, “духовність”? 83. Який зміст ми вкладаємо в поняття “особистість”? З якими поняттями вона співвідноситься? 84. Дайте порівняльну характеристику понять “есенція” та “екзистенція”. 85. Як співвідносяться між собою поняття “людина”, “індивід”, “індивідуальність”? 86. Поняття “свобода” та “відповідальність”: сутність та особливість взаємодії. 87. Як співвідносяться за своїм змістом “культура” і “цивілізація”? 88. Що ви розумієте під поняттям “свобода”? Чому свобода є проблемою для людини? 89. Чи пов’язані між собою проблеми сенсу життя та смерті? 90. Як співвідносяться між собою поняття “номіналізм” та “реалізм”? Література Базова: 1. Горський В.С. Історія української філософії.– К., 1996. 2. Мир философии. Книга для чтения.- В 2-х частях.– М., 1991. 3. Нестеренко В.Г.Вступ до філософії: онотологія людини. Навч. посібник. – К., 1995. 4. Петрушенко В.Л. Філософія: Підручник. 4-те вид. – Львів, 2006 5. Філософія. За ред. Причепія Е.М., Черній А.М. та інш. – К., 2001. 6. Філософія. Курс лекцій. За ред. Бичка І.В.– К., 1994, 2002. 7. Філософія. Навчальний посібник. За ред. Надольного І.Ф.– К., 1999, 2001. 8. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник/ В.Г.Кремень, В.В.Їльїн. – К., 2005. 9. Філософія: світ людини. Курс лекцій: навч. посібник /В.Г.Табачковський, М.О.Булатов, Н.В.Хамітов та ін.– К.: Либідь, 2003. 10. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. /за ред. Л.В.Губерського. – К.:Знання, 2009. 11. Ящук Т.І.Філософія історії: Курс лекцій. – К., 2004 Допоміжна: 1. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія.– К.:1996. 2. Антология мировой философии. В 4-х томах.– М., 1969-1972. 3. Бердяев М.Смысл истории.– М.: 1980. 4. Бохенский Ю.М. Современная европейская философия. – М., 2000. 5. В.Зинченко “Размышление о душе и ее воспитание // Вопросы философии, 2002,№ 2. 6. Волков А.Н. Человеческое измерение прогресса.– М.: 1990. 7. Воробьев С. Смерть или начало? // Человек, 1991, № 2.С. 58-86 8. Гаджиев К.С. Концепция гражданского общества: идейные истоки и основные вехи формирования // Вопросы философии.1991, № 7. 9. Гессе Г. Сідхартха // Всесвіт, 1990, № 3. 10. Гинев Д. Философская идентичность науки в постметафизической перспективе // Вопросы философии.2002, № 3. 11. Гордієнко А. Методологічні проблеми осмислення буття людини в західноєвропейських концепціях ХХ ст.// Філософська і соціологічна думка. 1995, № 5-6. 12. Горський В. Філософія в українській культурі (методологія та історія).– К.,2001 13. Гусєв В. Західноєвропейська філософія ХУ-ХУШ ст. – К., 1995. 14. Деркач В. Людина і природа: Міри сучасної свідомості та проблема збереження довкілля // Філософська думка. 2000, № 3. С. 75-97. 15. Дмитрієв М. Моделі розвитку науки у світлі синергетики //Філософська думка.2002, № 3 16. Закидальський Т.Д. Поняття серця в українській філософській думці // Філософська і соціологічна думка. 1991, № 8 17. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології.– К.: 1993. 18. Ильин В.В. Теория познания. Введение. Общие проблемы.– М., 1993, гл.1. 19. История китайской философии.– М., Прогресс.1994 20. История философии в кратком изложении.– М., 1991. 21. Іваньо І.В. Філософія і стиль мислення Г.Сковороди. – К, 1983 22. Історія філософії України. Підручник.– К., 1993 23. Історія філософії України. Хрестоматія.– К., 1993 24. Йолон П. Тенденції розвитку сучасної методології науки // Філософська і соціологічна думка. 1995, № 7,8. 25. Кассирер Э. Опыт о человеке // Философские науки, 1991, № 7. 26. Кассірер Є. Людський світ простору і часу // Філософська і соціологічна думка, 1992, № 5. 27. Кисель М. Гуманістичні засади сучасної екології // Філософська думка.2000, № 3. С. 4-23. 28. Коган Л.А. Жизнь как бессмертие // Вопросы философии. 1994, №2. 29. Кравченко П. Бівалентність світоглядової природи духовності та свідомості //Філософська думка, 2000 р. № 3. с. 143-155. 30. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К., 2003. 31. Крымский С.Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации //Вопросы философии, 1992, № 12 32. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХУШ – начала Х!Х в.– М., 1989. 33. Кузнецов В.Н., Мееровский Б.В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия ХУ11 в. – М., 1988. 34. Кутирьов В.О. Людина і світ: три парадигми взаємодії // Філософська і соціологічна думка, 1992, № 7. 35. Льовкіна О.Г. Відчуження людини у соціокультурному просторі: минуле і сучасність. – К.,2006 36. Лоб'є Патрик де. Природа соціального феномена: альтернатива “Аристотель –Маркс” //Філософська і соціологічна думка.1999, № 5. 37. Лой А.М. Проблеми свідомості: історичність досвіду // Філософська і соціологічна думка, 1992, № 7. 38. Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении. - М., 1983 39. Людина і довкілля. Антологія: У 2 кн. Кн.2.– К., 1995 40. Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопросы философии. 1990, № 10. 41. Мамлеев Ю.В. Судьба бытия //Вопросы философии. 1993, № 11. 42. Моисеев Н.Н. Логика динамических систем и развитие природы и общества//Вопросы философии, 1999, № 4.с.3-10. 43. Моисеев Н.Н. Универсальный эволюционизм: позиция и следствия //Вопросы философии, 1991, № 3. 44. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей – М., 1991. 45. Наконечна О.П. Естетичне як тип духовності.– Рівне, 2002, Р.1, 11,Ш. 46. Наконечна О.П. Філософія та релігія як типи духовності // Вісник товариства російської філософії при Українському філософському фонді. – Полтава, 2007 47. Наконечна О.П. Філософія та особистість: особистість у філософії //Вісник НУВГП. Вип2 (42) Ч.2. – Рівне, 2008 48. Наконечна О.П. Концепт філософської культури у контексті самовизначення української та російської філософії // Російська філософія: історія, методологія, життя. Вип.10. –Полтава, 2011. С.135-141 49. На переломе: Философские дискуссии 20-х годов.– М., 1990. 50. Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни //Соч. в 2т. – М., 1990. – Т. 1. С.159-230 51. О множественности форм пространства и времени // Філософська і соціологічна думка, 1990, № 4. 52. Петрушенко В.Л. Епістемологія як філософська теорія знання – Львів, 2000. 53. Порус В.И. Эпистемология: некоторые тенденции развития //Вопросы философии. 1997, № 2. 54. Пригожин И. Философия нестабильности //Вопросы философии, 1991, № 6. 55. Проблема человека в западной философии.– М., 1988 56. Пролеев С.В. Духовность и бытие человека.– К., 1992. 57. Псевдонаучное знание в современной культуре / Материалы круглого стола//Вопросы философии.2000, № 6. 58. Рассел Б. Человеческое познание.– К., 1997. 59. Рижко В.А. Концепція як форма наукового знання.-К., 1995. 60..Світова філософія. Фундаментальні проблеми філософії // За ред. В. Петрушенка, – Львів, 1998. 61. Семенюк Е.П., Мельник В.П. Філософія сучасної науки і техніки: Підр.– Львів: Світ, 2006-152 с. 62. Сковорода Григорій: дослідження,, матеріали. Зб. наукових праць.-К., 1992 63. Спасибенко С.Г.Общество как субьект социальной жизни.– М.: 1995. 64. Столович Л.Н. О „системном плюрализме” в философии //Вопросы философии. 2000, №9 65. Сучасна зарубіжна філософія. Течії та напрями. – К., 1996. 66. Табачковський В.Г. Гуманізм та діалог культур // Філософська думка, 200, № 1. 67. Табачковський В.Г. У пошуках невтраченого часу (Нариси про творчу спадщину українських філософів-шестидесятників).-К., 2002 68. Татаркевич В. Історія філософії. В 3-х томах. – Львів, 1999. 69. Толстоухов А. Самоорганізація суспільства і влада // Філософська думка.2000, № 1.С.27-41. 70. Філософія: світ людини: Курс лекцій.– К., 2003. 71. Філософська антропологія: екзистенціальні проблеми.– К., 2000. 72. Франкл В. Человек в поисках смысла.– М.1990. 73. Фромм Э. Из плена иллюзий// Душа человека.– М.. 1992.-С.370-374. 74. Фэн Ю-Лань. Краткая история китайской философии. –СПб, 2000. 75. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии.– М., 1991. 76. Чаттерджи С, Датта Д. Индийская философия.– М., 1994 77. Чижевський Д.Філософія Сковороди. – Харків: Прапор, 2004 78. Читанка з історії філософії. Кн.1. К. С. 131-141. 79. Читанка з історії філософії. Кн.6: Зарубіжна філософія ХХ століття.-К., 1993 80. Шевченко І. Сутність людини у працях професорів Києво-Могилянської академії (ХУ11-ХУШ сторіччя // Філософська думка, 2000, № 5.С. 123-135. 81. Юркевич А.В., Цаплиенко И.П. Функциональный кризис науки //Вопросы философии, 1998, № 1. 82. Яковлев В.А. Бинарность ценностных ориентаций науки // Вопросы философии 2001, № 12. 83. Ясперс К. Смысл и назначение истории.– М.: 1991. Журнали: “Філософська думка”, “Практична філософія”, “Вопросы философии”, “Человек”, “Мультиверсум”.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 874; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |