З виступу на Нюрнберзькому процесі Л. Смирнова (помічник головного обвинувача від СРСР на Нюрнберзькому процесі) про трагедію Бабиного Яру

З наказу фельдмаршала В. Рейхенау (командуючий 6-ю німецькою армією)«Про поведінку військ на Сході» (13 листопада 1941 р.). Витяг

Постачання харчуванням місцевих жителів і військовополонених є непотрібною гуманністю.

Все, в чому вітчизна відмовляє собі і керівництво з великими труднощами надсилає на фронт, солдат не повинен роздавати ворогові, навіть у тому випадку, коли це – трофеї. Вони є необхідною частиною нашого постачання. Війська заінтересовані у ліквідації пожеж тільки тих будинків, які повинні бути використані для розміщення військових частин. Все інше, що є символом колишнього панування більшовиків, у тому числі і будинки, повинно бути знищене. Ніякі історичні або культурні цінності на Сході не мають значення.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник /Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К., Академія, 2002. – С.352-353.

Із промови рейхскомісара Е. Коха на нараді вищих службових осіб рейхскомісаріату про цілі і завдання німецької політики в Україні (26-28 серпня 1942 р.) (витяг)

На нараді виступив з промовою гаулейтер Кох, який щойно прибув зі ставки фюрера.

Він [Кох] так сформулював свої завдання як рейхскомісар: немає ніякої вільної України. Мета нашої роботи полягає в тому, що українці повинні працювати на Німеччину, що ми тут не для того, щоб ощасливити цей народ. Україна може дати те, чого не вистачає в Німеччині. Це завдання повинне бути виконане, незважаючи на втрати. Фюрер наказав вивезти з України в Німеччину 3 мільйони тонн зерна, і ми повинні це зробити.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник /Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К., Академія, 2002. – С. 353.

Із свідчень колишнього в'язня Сирецького концтабору В. Давидова про місця розстрілу радянських військовополонених в окупованому німцями Києві (1941-1943 рр.) (витяг)

...Трупів в цьому яру (Бабин Яр.) було десятки тисяч. Було близько двох великих ярів, де знаходилося приблизно 50 000 трупів євреїв, потім в Бабиному яру, за півкілометра, була яма розстріляних, вірніше протитанковий рів. Там були вбиті командири Червоної Армії, вірніше комсостав. Можна було це бачити по знаках розпізнавання.

В цій ямі було приблизно 20 000 чоловік. Були люди у формі льотчиків, в комбінезонах. Видно було, що багато із розстріляних були пораненими, бо було видно милиці і пов'язки на руках і ногах.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник /Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К., Академія, 2002. – С. 354.

«Страшна різня і погроми були вчинені німецькими загарбниками в українській столиці – Києві. За кілька днів німецькі бандити вбили і розтерзали 52 тисячі чоловіків і жінок, старих і дітей... Громадяни, які вирвалися з Києва, описують приголомшуючу картину однієї з цих масових страт: на єврейському кладовищі міста Києва було зібрано велику кількість євреїв... перед розстрілом всіх роздягли догола і побили; першу відібрану для розстрілу групу змусили лягти на дно рову, вниз обличчям, і розстрілювали з автоматів; потім розстріляних німці злегка засипали землею, на їх місце другим ярусом укладали наступну партію страчуваних і знову розстрілювали з автоматів».

Нюрнбергский процесе над главними немецкими воєнними престпупниками: Сб. материалов: В 7-ми т. – М.: Изд-во юр. лит., 1958. – Т. 3. – С. 220-221.

З показань генерал-лейтенанта П. Шеера (начальник охоронної поліції й жандармерії Київської та Полтавської областей, генерал-лейтенант поліції) про німецькі каральні органи на окупованих українських землях (кінець 1945 – початок 1946 рр.) (витяг)

…Я по приїзді до Києва сформував охоронну поліцію із німців в кількості до 1000 чоловік, організував два батальйони з числа добровольців українців так звану допоміжну українську поліцію загальною кількістю до 1000 чоловік. Крім того, у своєму розпорядженні я мав дві роги, сформованих з естонців німецького походження в кількості понад 200 чоловік....По області мною були організовані жандармські пункти і українська поліція. Всього по Києву і області в моєму розпорядженні було понад 6000 чоловік....

...Я наказав, щоб при появі кого-небудь на вулиці в нічний час після першого оклику стріляли. В зв'язку з цим в м. Києві кожної ночі поліцейськими патрулями розстрілювалось багато громадян. Не було жодного випадку, щоб мені донесли про затримання в нічний час. Як видно таких і не було, тому що всі, хто з'являвся на вулиці після настання темноти, розстрілювались....Поліцейські тільки по місту Києву кожної ночі розстрілювали 8-10 чоловік.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник /Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К., Академія, 2002. – С. 355.

Із свідчень радянських громадян (Кац М., Холоденко Т., Тарасова А. та ін.) про німецько-фашистський окупаційний режим (витяг)

Спеціальних шибениць в Києві немає. Людей вішають на стовбах. На бульварі Шевченка повісили трьох молодих робітників, які працювали на кабельному заводі. Перед повішенням вони заявили катам: «Сьогодні нас вішають, а завтра вас, ми гинемо за Батьківщину...»

Велика кількість полонених помирає від голоду. В таборі на Керосинній (в Києві ) дійшло до того, що полонені чекали, поки захолоне труп, а потім починали його їсти...

10 січня 1942 р. біля сінного базару гнали 100 чоловік моряків. Був мороз 37 градусів. Вони йшли по снігу босі в одних трусах, руки у них були сковані назад залізними цепами і на тілі видно було криваві підтьоки. Вони йшли бадьоро і співали «раскинулось море широко». Всі ці моряки були розстріляні.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник /Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К., Академія, 2002. – С. 355-356.

Дата добавления: 2015-05-22