Показники розвитку національної економіки

Складовими частинами національного господарства виступають: галузі, народногосподарські комплекси, сектори, сфери, а суб'єктами національного господарського комплексу є домашні господарства, підприємства, держава, фірми, корпорації та нерезиденти (у відкритій економіці).

Для визначення ступеня розвитку національної економіки використовують спеціальні показники. Серед них найважливішими є валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), експорт, імпорт, товарообіг зовнішньої торгівлі, рівень безробіття, інфляція, дефіцит бюджету, рівень державного боргу і т. ін.

Обчислення показників в нац економіці здійснюється відповідно до системи нац. рахунків (СНР). Нац рахунки розробляються Держ комітетом статистики згідно із стандартом СНР, прийнятим міжнародними організаціями у 1993 р.

Основним показником у системі нац. рахунків є валовий внутрішній продукт (ВВП), який характеризує обсяг виробництва в країні.

ВВП – це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у нац. Економіці протягом певного періоду часу (як правило року)

ВВП, обчислений у фактичних ринкових цінах наз номінальним ВВП..

ВВП, обчислений у постійних цінах наз реальним ВВП. Цей показник використовується для оцінки темпів економічного розвитку.

ВВП,що відповідає природному рівню безробіття наз природним ВВП.

ВВП можна обч декількома методами:

1)за кінцевим споживанням

ВВП=С+І+Хn+G

2)розподільчим методом

ВВП=З\пл+Под-Суб+ВАЛ ПРИБ+Зм дохід

3)виробничий метод

ВВП=∑ВДВ

Валова додана вартість (ВДВ) – різниця між випуском та проміжним споживанням.

Валовий національний продукт (ВНП) – показник, який характеризує ринкову вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених за певний період часу за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам даної країни.

Обч за ф-лою

ВНП=ВВП + надх з-за кордону - платежі за кордон

Чистий внутрішнії продукт(ЧВП) – показни, який характеризує ринкову вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених за певний проміжок часу, скореговану на вартість спожитого капіталу (амортизації):

ЧВП=ВВП-А

У системі нац. рахунків важливе місце відводиться національному доходу, який хар ефективність сусп. виробництва.

Нац дохід – показник, який характеризує дохід, зароблений власниками ресурсів, що є резидентами раїни, за певний період часу..

Розрізняють валовий та чистий нац. доходи.

Вал нац. дохід формується з валового прибутку оплати праці найм робітників, податків на виробництво та імпорт, чистого експорту:

НДвал = Пр + з\пл + П + Хч

Чистий нац. дохід – різниця між валовим нац. доходом і амартизіцією

НДчист=НДвал - А

4. Становлення національної економіки (історичний аналіз від початку до Київської Русі)

Свою історію економіка починає з періоду мезоліту. В цей час відбувається повне залюднення території України. Люди приборкують тварин (собаки, свині), винаходять знаряддя праці, з’являються лук і стріли, водохідні плоти. Важливим етапом економіки стає неолітична революція. Неолітична революція – перехід від привласнюю чого типу господарства, до відтворювального, тобто виробничого. Структура виробничого господарства принципово відрізнялась від структури привласнюючого господарювання: основними галузями економіки стали землеробство, скотарство і ремесла.

Зрушення у господарській діяльності людини було надзвичайно істотні: уперше завдяки виробничого господарства стало можливим регулярне, а не епізодичне, як раніше, отримання додаткового продукту. Результатом неолітичної революції стало зміна характеру праці і самої структури людського суспільства, глибокі зміни в способі життя і психіці людей. Таким чином, виникнення провадить господарства було величезним досягненням первісної економіки і фундаментом для подальшої економіки усієї історії людства.

Ремесло: Найдавнішим ремеслом було гончарство. В основі його винахід гончарного горна - печі для випалу глиняних виробів, температура в яких досягала - 1200 ° С, і гончарного круга - спеціального пристрою для додання глиняним виробам форми. Головним у гончарній справі було виробництво глиняного посуду, що дозволило значно поліпшити способи виробництва їжі та умови її зберігання. Ткацтво - виготовлення тканини на ручному ткацькому верстаті. Для цього люди вирощували льон, кропиву, інші культури, розщеплює волокна, сучили їх, пряли, виробляли мотузки і нитки. З ниток робили тонкі і грубі тканини, шовкові і для потреб домашнього вжитку, шили мішки, сумки.

Землеробство: Найважливішою причиною кардинальних змін у розвитку людства у період неолітичної революції став початок обробки землі. Прийоми і техніка землеробства були дуже примітивні: земля зорювалась палицями або мотиками, жнива проводилася серпами з кремнієвими лезами, а отриманий врожай - зерна - розтиралися на камяній плиті або в ступці камяної - зернотерки. Проте вже тоді було освоєно практично всі відомі на даний час найважливіші сільськогосподарські культури - жито, пшеницю, овес, жито, сочевиця та ін

Скотарство: Важливою галуззю господарства також стає скотарство, розповсюджене, втім, як і хліборобство, вкрай нерівномірно. Скотарство сформувалося з полювання. Важливу роль в його становленні відіграли діти, які, годували дитинчат диких тварин і граючись із ними, приручали їх. Першими одомашненими тваринами стали вівці, кози, корови і свині.

Престижна економіка: Найважливішою особливістю розвитку господарства була поява так званої престижної економіки - неолітичний варіант «обміну дарами». Як і раніше, дарообмін існував як всередині, так і між різними общинами. На кордонах племен з різною господарською орієнтацією, а згодом і всередині племені, усе інтенсивніше розвивався обмін. Це економічне явище було найважливішим наслідком спеціалізації господарчих занять і прогресу в еволюцію продуктивних сил. Кочові - пастухи і осілі хліборобські племена обмінювалися своїм товаром - живою худобою, мясом, шкурами, зерном, фруктами. З часом обмін ставав все більш інтенсивним і став базою для розвитку товарного обігу.

До кінця неоліту, очевидно, належить виникнення в масовому масштабі такого явища як майнова нерівність, яке наклалося на здавна існувала в людському колективі нерівність природну, засноване на різних психічних, інтелектуальних, фізичних здібностях людей. Закладаються і заглиблюються основи приватної власності-як явища всеохоплюючого, постійного, освітленого історичної традицією. У приватній власності було індивідуальне житло, домашнє начиння, одяг, прикраси, господарчий інвентар, знаряддя праці, худобу, човни, інше рухоме майно.

Період енеоліту відзначився Трипільською культурою. З’являється перший метал – мідь. На високому рівні розвинуто гончарство (шнурова кераміка, високий рівень, без гончарного кругу). В бронзовому тисячолітті з’являється перший штучний метал бронза - мідь + олово. Нові зрушення в економіці відбудуться за часів Київської Русі.

5. Становлення національної економіки (від Київської Русі до виникнення УНР)

Стадія виникнення національної економіки України бере свій початок з часів Київської Русі (феодальний лад). Саме в цей період іде активне формування української нації з її характерними ознаками та способами економічного буття. Руські князі значну увагу приділяли формуванню єдиної національної господарської системи держави. Наприклад, за часів князювання Ольги було встановлено чіткі терміни і форми збирання данини, визначено основні види державних податків, території їх збирання та призначено спеціальні адміністрації для означених цілей.

За часів князя Святослава Київська Русь прославилася на всю Європу як могутня військова та економічна держава. У цей період іде активний розподіл і територіальне визначення кордонів держави, розширюються масштаби зовнішньої торгівлі, визначаються пріоритетні напрями геополітичної стратегії тощо.

Займалися русичі в основному землеробством, скотарством та величезним розмаїттям промислів і ремесел, зокрема бортництвом, кожум'яцтвом, ювелірною справою, ливарством та ін. Руські ремісничі вироби дорого цінилися у світі, торгові шляхи з Русі розходилися по всьому світу, тут проходив величезний торговельний шлях "із варяг у греки". До князювання Володимира Великого Русь не мала власної монети, використовувалися візантійські, німецькі, польські гроші. А з князюванням Володимира Київська держава починає чеканити власну монету - гривню, що визначає появу власної грошової системи.

За правління Ярослава Мудрого активізувалися зовнішні зв'язки з наймогутнішими країнами Європи, що було викликано політичними та економічними вигодами для Русі. Князь велику увагу приділяє освіті, застосуванню знань для розбудови держави, розробляє принципи мудрого управління та регулювання соціально-економічних процесів у державі ("Руська правда").

Після смерті Ярослава Мудрого розпочинається період занепаду національної господарської системи Русі, що було викликано міжусобними війнами його нащадків за політичну та економічну владу в державі. Міжусобна боротьба зробила Київську Русь вразливою і призвела до того, що українські землі майже до кінця XX ст. перебували в колоніальній залежності від інших держав.

Так, перебуваючи територіально, політично та соціально-економічно залежною від Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Московщини, Україна мала незначні права у формуванні власної стратегії соціально-економічного розвитку.

На досить короткий період частина українських земель виборола право на політичну та економічну самостійність - період Запорізької Січі та гетьманства. Проте влада гетьманів за привілеї та політичну й економічну владу звела нанівець усі спроби вибороти незалежність.

Зруйнуванням Січі, скасуванням гетьманства, запровадженням губернського устрою було обмежено національну та культурну самостійність України. Розпочався процес приєднання українських земель до Російської імперії та Польської держави, що призвело до національної, релігійної, економічної та соціальної залежності України від інших держав.

Проте російський та польський наступ на українську державність наштовхнувся на жорсткий опір у вигляді селянських повстань, діяльності масонських лож, створення декабристських угруповань, опору інтелігенції шляхом заснування кооперативного руху, "ходіння в народ", створення Просвіт і т. ін. Це була свого роду спроба відстояти та інституційно закріпити права на власну самобутність та шлях розвитку нації.

Повна втрата економічної та політичної незалежності України розпочалась у 1918 р. У цей період у Радянській Росії відбувається перехід до формування соціалізму швидкими темпами - політика воєнного комунізму. Його основними принципами та цілями були:

o повна націоналізація виробництва;

o зрівняння усього населення країни в доходах та загальне нівелювання народу;

o формування системи свідомого регулювання економічних процесів, щоб забезпечити стале економічне зростання;

o усунення ринку та конкуренції, повернення до бартерних відносин;

o тотальне одержавлення власності;

o перехід до продрозкладки в сільському господарстві;

o централізована координація ресурсів, що мало сприяти їхньому раціональнішому використанню й розподілу тощо.

Дата добавления: 2015-05-22